22 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/5084/22
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка звернулась в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 , яка звернулась в інтересах ОСОБА_2 із позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 на її дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, встановленої ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області провести з 17.07.2018 нарахування та виплату ОСОБА_1 на її дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
В обґрунтування позову зазначає, що її дитина має статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. У зв'язку із прийняттям рішення Конституційним Судом України від 17.07.2018 №6-р/2018, відповідач повинен був нараховувати та виплачувати на її дитину щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", чого зроблено не було.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 позовну заяву в частині позовних вимог за період з 17.07.2018 до 13.08.2021 повернуто позивачу.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що бюджетною програмою КПКВК 2501200 "Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" надання пільг, нарахування та виплата компенсацій, передбачених ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" буде відновлено. Крім того, у відзиві зазначив, що до 19.10.2021 дитина позивача не перебувала на обліку в Управлінні, як отримувач щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а з відповідною заявою позивач звернулась лише 19.10.2021.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справ, дитина позивача має статус дитини яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який, відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
У зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 17.07.2018 №6-р/2018, позивач, як вбачається з доданого до позову листа Управління від 22.10.2021 №5912/19.5 звернулась до відповідача із заявою про призначення її дитині допомоги, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на яку отримала відповідь, що паспортом бюджетної програми управлінню у 2018-2022 роках не передбачено видатків по ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому підстав для нарахування та виплати допомоги немає. Крім того, у листі Управління також зазначило, що до 19.10.2021 дитина позивача не перебувала на обліку в Управлінні, як отримувач щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а з відповідною заявою позивач звернулась лише 19.10.2021.
Предметом спору є нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд звертає увагу, що дана справа та зразкова справа №240/4946/18 є типовими, а відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених в рішенні від 21.01.2019 та постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, громадянин, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 та ст.37 Закону України №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", має право на нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09.07.2007).
Статтею 37 цього Закону (в редакції, чинній з 9 липня 2007 року) встановлено:
"Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати."
Судом, відповідно до доданого до позовної заяви листа Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирській області від 22.10.2021 №5912/19.5 доказів та доводів на спростування викладеної в якому інформації учасниками справи не надано, встановлено, що дитина позивача не перебувала на обліку в Управлінні, як отримувач щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до відповідача з відповідною заявою за призначенням вказаної допомоги на її дитину позивач звернулась лише 19.10.2021, однак в нарахуванні та виплаті такої допомоги їй було відмовлено.
У зв'язку із викладеним, враховуючи приписи ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирській області від 22.10.2021 №5912/19.5, у призначенні, нарахуванні та виплаті позивачу на її дитину щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", протиправною та вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити з 19.10.2021 позивачу на її дитину щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, відмовивши при цьому в задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати щомісячної допомоги за період з 14.08.2021 до 18.10.2021.
Щодо доводів відповідача про відсутність видатків на вказані потреби, то суд зазначає, що відсутність фінансування не є підставою для порушення права громадян на отримання встановлених законодавством соціальних виплат.
Враховуючи правові висновки Верховного Суду у зразковій справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, тому суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирській області (вул.Шевченка, 8, м.Коростень, Житомирська область, 11501, код ЄДРПОУ 03192709) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 на її дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.10.2021 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, встановленої ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області провести з 19.10.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 на її дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.М. Гурін