Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 січня 2024 року Справа№200/6379/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
09 листопада 2023 року, на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову позивачу у призначенні пенсії № 18858-17591/Ч-02/8-0500/23 від 29 вересня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити позивачу пенсію з 30 липня 2023 року згідно її заяви від 03 серпня 2023 року (призначення з наступного дня після досягнення позивачем 50 років) за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII.
Так, позивач у своєму позові вказує, що 03 серпня 2023 року вона звернулась із заявою про призначення їй пільгової пенсії за Списком № 2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України, оскільки набула 50-річного віку та мала більше ніж 7 років пільгового стажу за Списком №2.
Зазначає, що з особистого кабінету на сервісі ВЕБ-Порталі Пенсійного фонду України дізналася, що їй відмовлено в призначенні пенсії, але рішення з наведеними підставами відмови так і не отримала.
Позивач вдруге завантажила документи 17.08.2023 та знову прочитала статус відмова без офіційної відповіді.
Потім позивач ще раз зверталась за призначенням пенсії 31.08.2023.
Позивач вказала, що тільки після чисельних звернень до відповідача вона отримала рішення відповідача від 29.09.2023 № 18858-17591/Ч-02/8-0500/23 яким їй було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з недосягненням нею віку 55 років.
Таке рішення про відмову їй у призначенні пенсії позивач вважає протиправним, а тому звернулась до суду із цим позовом.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, не погодившись із позовними вимогами, надав до суду відзив, в якому заперечивши проти задоволення позову зазначив, що 3 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України. Звертає увагу суду на те, що звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961 спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
За опрацювання заяви ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку, пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список № 2), 55 років. Вік заявника 50 років 01 місяць. Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список № 2), становить 25 років.
17 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України. Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961 спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненської області. За результатами опрацювання заяви ОСОБА_1 страховий стаж заявниці на дату звернення становить 31 рік 1 місяць 8 днів, пільговий стаж роботи за Списком № 2 становить 14 років 04 місяці 26 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу зараховані всі періоди. До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи: з 10.10.2016 по 27.02.2017рр. згідно довідки №26/303 від 12.07.2023р., оскільки наявна перерва у проведенні атестації робочих місць; з 29.08.2003 по 31.12.2004рр., оскільки довідка №26/303 від 12.07.2023р. не відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (Додаток №5), зокрема у довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваних робіт, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставах яких видана зазначена довідка. Пільговий стаж зараховано частково згідно даних реєстру застрахованих осіб (форми ОК-5) відповідно до положення абзацу сьомого пункту 20 та абзацу 18 порядку №637, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб, державного соціального страхування, якщо підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій рф території України, а також на територіях, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
31 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України. Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961 спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. За результатами опрацювання заяви ОСОБА_1 . Страховий стаж заявниці на дату звернення становить 30 років 02 місяці , пільговий стаж роботи за Списком № 2 становить 14 років 04 місяці. До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи: з 10.10.2016 по 27.02.2017рр. згідно довідки №26/303 від 12.07.2023р., оскільки наявна перерва у проведенні атестації робочих місць; з 29.08.2003 по 31.12.2004рр., оскільки довідка №26/303 від 12.07.2023р. не відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (Додаток №5), зокрема у довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваних робіт, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставах яких видана зазначена довідка. Пільговий стаж зараховано частково згідно даних реєстру застрахованих осіб (форми ОК-5) відповідно до положення абзацу сьомого пункту 20 та абзацу 18 порядку №637, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб, державного соціального страхування, якщо підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій рф території України, а також на територіях, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Працює з 01.03.2017 року. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату 30.07.2028 року. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Таким чином представник вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не є належним відповідачем по даній справі.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області також заперечив проти позову та вказав, що 03.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058- ІV. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.08.2023 про призначення пенсії, 11.08.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення за №056650009198 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю правових підстав.
Поряд з цим, вказує представник, ОСОБА_1 повторно зверталася до органу Пенсійного фонду України із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону №1058, зокрема 17.08.2023 та 31.08.2023. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.08.2023 про призначення пенсії із врахуванням принципу екстериторіальності, 25.08.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення за №056650009198 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю правових підстав. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.08.2023 про призначення пенсії із врахуванням принципу екстериторіальності, 08.09.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення за №056650009198 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю правових підстав.
Вказує, що згідно з паспортом ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак, станом на 03.08.2023 (дата звернення із заявою про призначення пенсії) її вік складає 50 років. При опрацюванні наданих Позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, Головним управлінням розраховано стаж, який склав 31 рік 1 місяць 8 днів. Пільговий стаж позивача не визначено. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи згідно довідок №26/303 від 12.07.2023 з 29.08.2003 по 10.10.2016 та з 28.02.2017 по 16.06.2020, оскільки в довідках відсутня інформація про характер виконуваної роботи, відсутні дані про відпустки за власний рахунок. Зауважує, норми ст. 114 Закону №1058 щодо пенсійного віку неконституційними не визнавались. Отже, згідно з положеннями ст. 114 Закону №1058 на момент звернення позивача врегульоване визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах - після досягнення 55 років і за наявності, зокрема, у жінок страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, рахує представник, відсутні законодавчі підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах у віці 50 років.
Враховуючи вищевикладене, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, а доводи, викладені у адміністративному позові - необґрунтованими, оскільки позивач не досягла пенсійного віку, визначеного ст. 114 Закону №1058 та не набула необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах - не менше 10 років.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою від 20 листопада 2023 року суд залучив до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, як співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Розгляд адміністративної справи розпочав спочатку.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб.
На засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 17.05.2022 № 341 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 90 діб.
На засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 12 серпня 2022 року № 573 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Також, на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 17.11.2022 № 2738-IX “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 на 90 діб.
Законом України від 07.02.2023 року № 2915-ІХ затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянки України серії НОМЕР_1 . Зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Як встановлено судом на підставі наявних матеріалів справи та пояснень сторін, що викладені ними у позові та відзивах, позивач 03.08.2023 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду заяви позивача від 03.08.2023 про призначення пенсії, 11.08.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення за №056650009198 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю правових підстав.
Поряд з цим, позивач повторно зверталася до органу Пенсійного фонду України із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема 17.08.2023 та 31.08.2023.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.08.2023 про призначення пенсії із врахуванням принципу екстериторіальності, 25.08.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення за №056650009198 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю правових підстав.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.08.2023 про призначення пенсії із врахуванням принципу екстериторіальності, 08.09.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення за №056650009198 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю правових підстав.
В рішеннях про відмову у призначенні пенсії було вказано, що згідно з паспортом ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак, станом на 03.08.2023 (дата звернення із заявою про призначення пенсії) її вік складає 50 років. При опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, Головним управлінням розраховано стаж, який склав 31 рік 1 місяць 8 днів. Пільговий стаж позивача не визначено. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи згідно довідок №26/303 від 12.07.2023 з 29.08.2003 по 10.10.2016 та з 28.02.2017 по 16.06.2020, оскільки в довідках відсутня інформація про характер виконуваної роботи, відсутні дані про відпустки за власний рахунок.
Отже спірним питанням даної адміністративної справи є визначення віку виходу на пенсію.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно з яким Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім'ї .
За приписами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту: На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах .
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом б статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом б статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України ).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Тому відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії від 03 серпня 2023 досягла 50 років, мала страховий стаж роботи 30 років 02 місяці, у тому числі на роботах за Списком № 2 - 14 років 04 місяці, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням недосягнення нею 55-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов до висновку, що позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Згідно із ч. 2 ст. 9 суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом під час розгляду даної справи, на підставі долученого позивачем листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 28.08.2023 № 5525-5546-Ч-17/8/2400/23 та листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.08.2023 № 16568-15901/Ч-02/8-0500/23, було встановлено, що заява ОСОБА_1 від 03.08.2023 була, за принципом екстериторіальності, розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та яким саме і прийнято рішення від 11.08.2023 №056650009198 про відмову у призначенні пенсії позивачу, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Чернівецькій області від 11.08.2023 №056650009198 про відмову у призначенні пенсії позивачу та зобов'язати саме Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області призначити позивачу пенсію з 30 липня 2023 року згідно її заяви від 03 серпня 2023 року (призначення з наступного дня після досягнення позивачем 50 років) за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII.
Відповідно до положень частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволенню не підлягають, оскільки судом під час розгляду справи не встановлено порушення цим суб'єктом владних повноважень прав позивача.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За подання до суду даного позову позивачем був сплачений судовий збір в сумі 1 073,60 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що саме з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі - 1 073,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 11 серпня 2023 року №056650009198 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 згідно її заяви від 03 серпня 2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (місцезнаходження: 58002, м. Чернівці, площа Центральна, 3; код ЄДРПОУ: 40329345) призначити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) пенсію з 30 липня 2023 року згідно її заяви від 03 серпня 2023 року (призначення з наступного дня після досягнення ОСОБА_1 50 років) за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII,з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (місцезнаходження: 58002, м. Чернівці, площа Центральна, 3; код ЄДРПОУ: 40329345) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1 073, 60 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 копійок.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 19 січня 2024 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров