22 січня 2024 року Справа №215/4771/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сидоренка Д.В. у адміністративній справі №215/4771/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривому Розі ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), -
22.08.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу з адміністративним позовом до Тернівської районної у м. Кривому Розі ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) за результатами розгляду його заяви від 03.05.2023 р. вх.С-147-П.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.08.2023 року адміністративну справу за позовною заявою до Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради «на підставі ст. ст. 6, 7 КАС України», з приводу неналежного розгляду його заяви від 03.05.2023 р. вх.С-147-П передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Засобами поштового зв'язку адміністративна справа №215/4771/23 (провадження 2-а/215/696/23) надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, та передана на розгляд судді Сидоренко Д.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 року (головуючий суддя Сидоренко Д.В.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, позовну заяву залишено без руху із наданням десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання до суду: уточненого позову, для суду та відповідача, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог п.2 ч. 1 статті 5 та п.4 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України; копії заяви від 03.05.2023р. вх.С-147-П засвідченої належним чином для суду та її копії для відповідача; документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за позов, який містить вимоги немайнового характеру у розмірі 1073,60 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
11.01.2024 року від позивача надійшла заява про відвід судді Сидоренко Д.В. від розгляду справи №215/4771/23.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що у судді завжди не гаразд з доброзичливістю, увагою і який вимагає додатки до заяви про звільнення від сплати судового збору надавати відповідачу чим штучно створює перешкоди для захисту гарантій ст.46 Конституції України та направив ухвалу в конверті з штрих кодом 0600235979362 з 20 ухвалами, тому відмовляється витребувати по своїй ініціативі докази для повного, всебічного розгляду справи для того щоб відмовитись навести лад у судовий системі для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики та саме це доводе про його зацікавленість у кінцевому результаті. Окрім того, суддя помилково вважає, що позивач не є членом малозабезпеченої сім'ї з доходом у 2393 грн., які менше рівня прожиткового мінімуму 2684 грн. і не вважає, що предметом позову є захист соціальних прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 (головуючий суддя Сидоренко Д.В.) визнано заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у адміністративній справі №215/4771/23 за позовом ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривому Розі ради «на підставі ст. ст. 6, 7 КАС України» - необґрунтованою, а також вирішено передати матеріали адміністративної справи №215/4771/23 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід судді.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід судді передано на розгляд судді Юхно І.В. На підставі реєстру передачі справ судді від 19.01.2024 №409/24 матеріали адміністративної справи № 215/4771/23 отримано головуючим суддею Юхно І.В. 22.01.2024.
Порядок вирішення заявленого відводу встановлений статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно із частиною 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Згідно із частиною 11 статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Частинами 1-2 статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що КАС України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України», заява №33949/02 ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Суд зазначає, що обставини, вказані позивачем у заяві ОСОБА_1 про відвід судді Сидоренка Дмитра Володимировича у справі №215/4771/23, ґрунтуються на припущеннях та свідчать лише про незгоду заявника з процесуальним рішенням суду, що у відповідності до зазначених вище вимог законодавства, не може бути підставою для відводу.
Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 КАС України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
З урахуванням зазначеного, суд вважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сидоренка Дмитра Володимировича у справі №215/4771/23 необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.12 ст.40 КАС України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 31, 36, 37, 39, 40, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сидоренка Дмитра Володимировича у адміністративній справі №215/4771/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривому Розі радипро встановлення наявності компетенції (повноважень) - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до положень статті 256 КАС України та відповідно до вимог статті 294 КАС України в самостійному порядку не оскаржується.
Суддя І.В. Юхно