22 січня 2024 року Справа 160/1598/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
17 січня 2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 29.09.2023 року: (за податковий період 2021 рік)
№ 0761709-2413-0417-UА12020010000033698;
№ 0761454-2413-0417-UA12020010000033698;
№ 0761456-2413-0417-UA12020010000033698,
№ 0761458-2413-0417-UA12020010000033698;
№ 0761455-2413-0417-UA12020010000033698;
№ 0761460-2413-0417-UA12020010000033698;
№ 0761459-2413-0417-UA12020010000033698,
(за податковий період 2020 рік) № 0755529-2413-0417-UA12020010000033698; № 0755528-2413-0417-UA12020010000033698.
Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
Згідно із частиною 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою, передбачено також частиною 1 статті 21 КАС України.
Зі змісту наведених процесуальних норм вбачається, що об'єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов'язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.
При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.06.2021 у справі №640/27758/20 та від 29.12.2021 у справі №752/20709/21.
Водночас слід враховувати, що у випадку пред'явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Наведеної правової позиції також дотримався Верховний Суд у постанові від 13.04.2022 у справі № 640/23353/21.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Суд також звертає увагу, що інститут об'єднання/роз'єднання позовів, в першу чергу спрямований на пришвидшення розгляду справи. Водночас, об'єднання в одне позовне провадження вищезазначених справ може призвести до сповільнення їх розгляду, що не відповідає принципам адміністративного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом.
Суд зазначає, що позивачем в позовній заяві об'єднано дев'ять позовних вимог про оскарження податкових повідомлень-рішень по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які прийняті відповідачем за різні періоди та щодо різних адрес житлових та нежитлових приміщень.
При цьому, суд наголошує, що в силу вимог частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.1 ст.45 КАС України).
Ототожнення позивачем «наявності різних податкових повідомлень-рішень, якими по різним об'єктам нерухомості нарахований податок відмінний від земельної ділянки» з поняттям «пов'язаності позовних вимог між собою підставами виникнення або поданими доказами» суд вважає помилковими, оскільки в заявленому до розгляду спорі щодо правомірність кожного з вищеозначених податкових повідомлень-рішень має підтверджуватись різними доказами, що містять інформацію щодо предмету доказування.
Суд вважає, що таке об'єднання позивачем позовних вимог без наявності законодавчо передбачених підстав в одній позовній заяві свідчить лише про спробу ухилення від сплати судового збору за подання позову щодо оскарження кожного податкового повідомлення-рішення окремо, тобто, сплату судового збору в меншому розмірі із розрахунку загальної ціни позову, що не може вважатися добросовісним користуванням позивачем своїми процесуальними правами.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність надання позивачем пояснень щодо підстав об'єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності.
Так, пунктом 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Із матеріалів адміністративного позову вбачається, що в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що в реєстрі речових прав відсутня інформація про те, що Позивачка володіє нерухомим майном, площа якого визначена у спірних податкових повідомленнях-рішення проте, доказів про таке суду не надано. Зокрема, витягів з Державного реєстру речових прав щодо об'єктів нерухомості, згідно яких можливо було встановити, які саме об'єкти нерухомості та якої площі перебувають у власності Позивачки, за визначеними у рішеннях адресах.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- пояснення щодо підстав об'єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності;
- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Керуючись ст. ст.160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позову протягом 7-ми днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Коренев