Справа № 713/3849/23
Провадження №2/713/75/24
іменем України
22.01.2024 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Козубовської-Кузик О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Стислий виклад позиції позивача
Позивачка ОСОБА_1 , звернулась в суд з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до відповідача ОСОБА_2 .
Просить стягувати з ОСОБА_2 , аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї четвертої частини з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дня подачі даного позову і до досягнення дитиною повноліття.
Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.
З ОСОБА_2 з 24.09.2013 року перебувала в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 03.06.2019 року - розірвано. Від шлюбу є одна неповнолітня дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні. ОСОБА_2 не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, добровільно сплачувати аліменти відмовляється. На даний час, між ними не досягнуто домовленості щодо утримання дитини.
Заяви (клопотання) учасників справи.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо заочного порядку розгляду справи.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності відповідача суду не надано, відзив не надано, а тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності.
Процесуальні дії у справі.
На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Процесуальні дії у справі.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню.
В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 24.09.2013 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 03.06.2019 року - розірвано, що підтверджується копією рішення.
Від шлюбу є одна неповнолітня дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 08.01.2014 року.
На підтвердження позовних вимог про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 позивачкою надано наступні докази.
Довідка Вижницької міської ради №1346 від 21.11.2023 року з даних якої вбачається, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При зверненні з даним позовом до суду позивачка посилається на загальні вимоги щодо обов'язку батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Надаючи оцінку наданим сторонами та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам судом встановлено, що:
батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження;
відповідач ОСОБА_2 як батько неповнолітньої дочки, згідно ст.180 Сімейного кодексу України зобов'язаний утримувати неповнолітню дочку до досягнення нею повноліття.
При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.
За змістом положень ст.180 СК України обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття покладається на батьків. Згідно з «Конвенцією про права дитини», «Декларацією прав дитини» батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.
Відповідно до ст.3 ч.1 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ст.7 ч.7, ч.8 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст.182 ч.1, ч.2 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1). стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2). стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3). Наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1). наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2). Доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4). Інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ч.1 ЗУ «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 (шести) років; дітей віком від 6 (шести) до 18 (вісімнадцяти) років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст.7 ЗУ «Про державний бюджет у 2024 році», у 2024 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Відповідно до ст.191 ч.1 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі викладених обставин, беручи до уваги вимоги ч.2 ст.182 СК України, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 , як батько зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% (п'ятдесят відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.12.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Статтею 80 ч.3 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Відповідно до ст.176 ч.1 п.3 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Згідно ст.5 ч.1 п.3 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути судовий збір в сумі 1073,60 грн. в дохід держави.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів -у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст.ст. 180, 182, ч.1, ч.2 ст.183, 191 СК України, керуючись ст.ст.4, 13, 141, 258-265, 274-279, 280-282, 354, 430 ЦПК України, Суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% (п'ятдесят відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.12.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1073 (Одну тисячу сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок в дохід держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ), зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 .
Допустити негайне виконання стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Суддя Іван КИБИЧ