вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"15" січня 2024 р. Справа № 918/952/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А.,
за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Міністерства юстиції України
до Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення",
Комуністичної партії України
про визнання недійсним договору,
у судовому засіданні приймали участь:
від позивача - Вороновська М.А. (самопредставництво);
від відповідача-1 - не з'явився;
від відповідача-2 - не з'явився.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
У судовому засіданні 15 січня 2024 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У вересні 2023 року Міністерство юстиції України (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (далі - відповідач-1), Комуністичної партії України (далі - відповідач-2), в якій просить:
- визнати недійсним договір дарування нерухомого майна квартири, загальною площею 43,0 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. М. Буховича, 17, кв. 5, м. Березне, Березнівський р-н, Рівненська обл., укладений 10.03.2016 між Комуністичною партією України (код ЄДРПОУ: 00049147, вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070) та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код ЄДРПОУ 35087436, вул. Ванди Василевської, будинок 7, м. Київ, 03055), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. та зареєстрований за № НАТ 352052 НАТ 352053;
- скасувати державну реєстрацію прав Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код ЄДРПОУ 35087436, вул. Ванди Василевської, будинок 7, м. Київ, 03055) на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. М. Буховича,17, кв. 5, м. Березне, Березнівський р-н, Рівненська обл., загальною площею 43,0 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 874607256204.
Також позивач просить судові витрати покласти на відповідачів. В позовній заяві позивачем наведено попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи, та які складаються з судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, в розмірі 5 368 грн 00 коп.
До позовної заяви, в підтвердження сплати судового збору, позивачем додано платіжну інструкцію від 29 серпня 2023 року № 1596 про сплату судового збору в сумі 5 368 грн 00 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідачі умисно уклали фіктивний правочин - договір дарування, який спрямований не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність.
Одночасно з позовною заявою надійшло клопотання про витребування доказів, в якому Міністерство юстиції України просило витребувати оригінал договору дарування нерухомого майна від 10.03.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем та зареєстрований за № HAT 352052 HAT 352053:
- Київського державного нотаріального архіву (код ЄДРПОУ 43030363,Повітрофлотський проспект, 76-Г, м. Київ);
- Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код ЄДРПОУ 35087436, вул. Ванди Василевської, будинок 7, м. Київ, 03055);
- Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ 00049147, вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070).
Ухвалою суду від 13 вересня 2023 року позовну заяву Міністерства юстиції України від 05.09.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16 жовтня 2023 року. Одночасно вказаною ухвалою клопотання Міністерства юстиції України про витребування доказів задоволено та витребувано у Київського державного нотаріального архіву, Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення, Комуністичної партії України:
- оригінал договору дарування нерухомого майна від 10.03.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем та зареєстрований за № HAT 352052 HAT 352053;
- належним чином засвідчену копію договору дарування нерухомого майна від 10.03.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем та зареєстрований за № HAT 352052 HAT 352053;
Зазначені докази необхідно надати суду до 13.10.2023 року.
4 жовтня 2023 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання від 03.10.2023 року, в якому просив звернутися до Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з запитом про витребування витягу з Реєстру про народження дітей, батьком яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
6 жовтня 2023 року від Київського державного нотаріального архіву на адресу суду надійшло клопотання від 29.09.2023 року № 4148/01-21 з додатками, до якого додано оригінал та належним чином засвідчену копію договору дарування нерухомого майна від 10.03.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем та зареєстрований за № HAT 352052 HAT 352053.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2023 року у задоволенні клопотання представника Міністерства юстиції України від 03.10.2023 року відмовлено. Одночасно вказаною ухвалою строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів з ініціативи суду до 12 грудня 2023 року включно та відкладено підготовче засідання на 13 листопада 2023 року.
Ухвалою суду від 13 листопада 2023 року підготовче засідання відкладено на 11 грудня 2023 року.
27 листопада 2023 року від відповідача-1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому позовні вимоги заперечує в повному обсязі.
Щодо поданого відповідачем-1 відзиву суд зазначає наступне.
Частиною 8 статті 165 ГПК України зазначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 8 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зокрема зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.
Ухвалою суду від 13 вересня 2023 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина 1 статті 116 ГПК України).
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду від 13 вересня 2023 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач-1 отримав 20.09.2023 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 3301312678161, а саме ухвали суду від 13.09.2023 року (а.с. 46).
Таким чином, строк для подання відзиву тривав до 05.10.2023 року включно.
Як було зазначено судом вище, відзив на позовну заяву відповідача-1 надійшов на адресу суду 27 листопада 2023 року, що підтверджується відтиском печатки відділу канцелярії та документального забезпечення суду на першому аркуші відзиву на позовну заяву. В той час, зі штампу Укрпошти на конверті, в якому прийшов відзив на позовну заяву вбачається, що відправлення прийняте 24.12.2023 року (відправлення за трек-номером 0213908492769).
Отже, відповідачем-1 було подано відзив на позовну заяву з порушенням визначених строків.
Згідно частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За частинами 1 та 2 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З відзиву на позовну заяву відповідача-1 вбачається, що останній не просить суд поновити пропущений строк на подання такого відзиву, а також не вказує причин пропуску строків, визначених ухвалою суду.
З огляду на зазначене, суд долучає до матеріалів справи відзив на позовну заяву відповідача-1, однак не приймає його до уваги приймаючи рішення у справі.
1 грудня 2023 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив.
Крім того 1 грудня 2023 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання від 28.11.2023 року, в якому просив звернутися до Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з запитом про витребування витягу з Реєстру про народження дітей, батьком яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 11 грудня 2023 року клопотання представника Міністерства юстиції України від 28.11.2023 року задоволено та витребувано в Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції витяг з Реєстру про народження дітей, батьком яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначені докази необхідно надати суду до 3 січня 2024 року. Одночасно вказаною ухвалою підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 січня 2024 року.
29 грудня 2023 року від Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов лист з додатками від 29.12.2023 року № 6710/5953-34.12-03-06, до якого долучено витяги з Реєстру про народження дітей, батьком яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача у судовому засіданні 15 січня 2024 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач-1 у судове засідання 15 січня 2024 року не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 0600237996523 (а.с. 126), а саме ухвали суду від 11.12.2023 року. В той час, про причини неявки суд не повідомив.
Крім того відповідач-2 у судове засідання 15 січня 2024 року також не з'явився, про дату, час і місце даного засідання повідомлявся належним чином.
Так, з метою повідомлення відповідача-2 про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 13 вересня 2023 року, відправлена відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 7, повернулася до суду із відміткою на конверті про невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 48-51).
Ухвала суду про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання від 16 жовтня 2023 року, відправлена відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 7, повернулася до суду із відміткою на конверті про невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 77-80).
Ухвала суду про відкладення підготовчого засідання від 13 листопада 2023 року, відправлена відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 7, повернулася до суду із відміткою на конверті про невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 90-93).
Ухвала суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 11 грудня 2023 року, відправлена відповідачу на адресу: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 7, повернулася до суду із відміткою на конверті про невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 127-131).
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що місцезнаходженням Комуністичної партії України є: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 7.
Згідно із п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За вказаних обставин, у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача-2 про розгляд даної справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
У той же час повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач-2 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а неявка останнього не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
У 2014 році Міністерство юстиції України звернулось до суду з позовом про заборону діяльності Комуністичної партії України у зв'язку із порушенням партії статті 5 Закону України "Про політичні партії в Україні".
Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 року у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022 року, задоволено позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об'єднання "Свобода", Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації "Воля-Громада-Козацтво", Української республіканської партії, ОСОБА_2 , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії. Вказаним рішенням заборонено діяльність Комуністичної партії України, передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
Згідно з пунктом 2 Порядку переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 року № 896 (далі - Порядок), після набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії, у резолютивній частині якого зазначено про передачу майна політичної партії у власність держави, Мін'юст вживає заходів до розшуку майна політичної партії, зокрема за відомостями єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін'юст.
За результатами заходів із розшуку майна політичної партії Мін'юст складає та затверджує перелік майна політичної партії, переданого у власність держави (пункт 3 Порядку).
Міністерством юстиції видано наказ від 07.11.2022 року № 4964/5 "Про затвердження Переліку майна, коштів та інших активів забороненої судом Комуністичної партії України (ідентифікаційний код 00049147), її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, що передається у власність держави", до якого вносились відповідні зміни.
За наслідком опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем було встановлено, що після відкриття 11.07.2014 року судом провадження в адміністративній справі про заборону партії Комуністичною партією України відчужено квартиру, загальною площею 43 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 874607256204 на підставі договору дарування від 10.03.2016 року № НАТ 352052 НАТ 352053, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В.
Позивач у позові наголошує на тому, що договір дарування від 10.03.2016 року підлягає визнанню недійсним, як фіктивний, з огляду на те, що сторони при його укладанні знали заздалегідь, що він не буде виконаний, а його укладання спрямовано не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду Рівненської області про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна від 10.03.2016 року та скасування державної реєстрації на нерухоме майно, а саме квартиру, загальною площею 43 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 874607256204.
Отже, оскільки саме на Міністерство юстиції України покладені повноваження щодо вжиття заходів до розшуку майна забороненої політичної партії, складення та затвердження переліку майна політичної партії, переданого у власність держави, позивач є заінтересованою особою у спірних правовідносинах щодо визнання спірного договору недійсним, скасування державної реєстрації прав на спірне майно для подальшого забезпечення передачі цього майна у власність держави.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями статті 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У силу приписів статті 215 ЦК України недодержання особою при вчиненні правочину наведених вимог є правовою підставою для визнання його недійсним у судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Судом встановлено, що 10 березня 2016 року між Комуністичною партією України, як Дарувальником, та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення", як Обдаровуваною, був укладений договір дарування квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. та зареєстрований за № 1253.
За умовами вказаного договору Комуністичною партією України безоплатно було передано належне їй нерухоме майно - квартиру, загальною площею 43 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , Благодійній організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення".
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.08.2023 року № 342932062 власником квартири, загальною площею 43 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. М. Буховича, 17, кв. 5, м. Березне, Рівненська обл., є Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення".
Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.
Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 року у справі № 910/7547/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що "позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якого може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. При чому такі цілі можуть бути протизаконними (наприклад, укладення договору дарування з метою приховання майна від конфіскації), або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 369/1168/16-ц зазначено, що "відповідно до змісту статті 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 року у справі № 405/1820/17 (провадження № 61-2761св19) зазначено, що "однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї матері після пред'явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, та сторони прагнули або свідомо допускали ненастання правових наслідків, обумовлених договором.
Як було зазначено судом вище, рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 року у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022 року, заборонено діяльність Комуністичної партії України; передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
Частиною другою ст. 21 Закону України "Про політичні партії в Україні" у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі № 826/9751/14, було встановлено, що заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.
При цьому частиною 3 статті 105 ЦК України у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі № 826/9751/14, визначено, що суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Судом враховується, що розгляд справи № 826/9751/14 тривав з 2014 року.
Суд приймає до уваги, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій" від 03.05.2022 року, який набрав чинності 18.05.2022 року, внесено зміни, зокрема, до Закону України "Про політичні партії в Україні".
Статтю 21 Закону доповнено частиною четвертою, згідно з якою у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду.
Враховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, діяльність Комуністичної партії України, її структурних утворень 05.07.2022 року судом заборонено.
Передано майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
Наслідки прийняття судового рішення про заборону діяльності Партії варто розуміти як позбавлення права власності на майно, що є санкцією за вчинення правопорушення, що передбачена законом.
Як зазначалося вище, перехід належного Партії та її структурним утворенням майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує Міністерство юстиції України, яке виступає кредитором у спірних правовідносинах.
Судом встановлено, що укладання договору дарування від 10.03.2016 року між Комуністичною партією України та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" відбувалося після відкриття 11.07.2014 року провадження у справі № 826/9751/14.
Крім того з наявних матеріалів справи також слідує, що набувачем за спірним договором стала Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" керівником якої є ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та який за відомостями з Єдиного реєстру громадських формувань є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково комерційної фірми "Контур" (код ЄДРПОУ 32735812), яка в свою чергу є засновником Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення".
З Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, наданого Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконання вимог ухвалу суду від 11.12.2023 року, вбачається, що ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є сином народного депутата України від Комуністичної партії України Симоненка Петра Миколайовича.
Вказане свідчить про пов'язаність осіб правочину та спільну реалізацію ними волевиявлення на свідоме зловживання правом на шкоду іншій особі, оскільки діючи недобросовісно та зловживаючи правами на шкоду позивачу, як кредитору, мали спільний умисел на використання правочину з укладання договору дарування виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно другого відповідача внаслідок заборони діяльності його партії за рішенням суду.
За таких обставин, спірний договір кваліфіковано судом, як правочин, який не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, тобто, як фіктивний правочин.
Враховуючи викладене вище у своїй сукупності, договір дарування, укладений 10.03.2016 року між Комуністичною партією України та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" підлягає визнанню недійсним.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині визнання спірного договору дарування від 10.03.2016 року недійсним, в силу ст. 216 ЦК України вказаний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За таких обставин, вимоги позивача про скасування державної реєстрації прав Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код ЄДРПОУ 35087436, вул. Ванди Василевської, будинок 7, м. Київ, 03055) на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. М. Буховича, 17, кв. 5, м. Березне, Березнівський р-н, Рівненська обл., загальною площею 43,0 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 874607256204, також підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що доводи якими позивач обґрунтовував позовні вимоги знайшли своє підтвердження, більш того, відповідачами спростовані не були, у зв'язку з чим позов Міністерства юстиції України підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В позовній заяві позивач просить судові витрати покласти на відповідачів.
В позовній заяві позивачем наведено попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи, та які складаються з судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, в розмірі 5 368 грн 00 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову Міністерством юстиції України було сплачено 5 368 грн 00 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 29 серпня 2023 року № 1596.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 5 368 грн 00 коп. покладаються на відповідачів у справі, по 2 684 грн 00 коп. на кожного.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір дарування нерухомого майна квартири, загальною площею 43,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 10.03.2016 року між Комуністичною партією України (код ЄДРПОУ 00049147, вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070) та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код ЄДРПОУ 35087436, вул. Ванди Василевської, будинок 7, м. Київ, 03055), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. та зареєстрований за № НАТ 352052 НАТ 352053.
Скасувати державну реєстрацію прав Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код ЄДРПОУ 35087436, вул. Ванди Василевської, будинок 7, м. Київ, 03055) на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. М. Буховича, 17, кв. 5, м. Березне, Березнівський р-н, Рівненська обл., загальною площею 43,0 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 874607256204.
Стягнути з Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7, код ЄДРПОУ 35087436) на користь Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Стягнути з Комуністичної партії України (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 7, код ЄДРПОУ 00049147) на користь Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 22 січня 2024 року.
Суддя Політика Н.А.