вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
22.01.24 Справа № 917/1479/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О. І. розглянувши справу № 917/1479/23
за позовною заявою фізичної особи - підприємця Ачкасова Едуарда Володимировича, АДРЕСА_1
до відповідача Приватного підприємства “Спектр - 2000”, вул. В. Чорновола, 14/16, кв. 6, м. Полтава, 36039
про стягнення 410 811,00 грн заборгованості,
Без виклику учасників справи
В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа за позовною заявою фізичної особи - підприємця Ачкасова Едуарда Володимировича до відповідача Приватного підприємства “Спектр - 2000” про стягнення 410 811,00 грн заборгованості за договором № БПХ 11/05-20/21 про надання послуг з перекладу від 11.05.2021 року, з яких: 344 831,00 грн - основна заборгованість, 53 679,00грн - інфляційні втрати, 12 301,00 грн - 3% річних
Розгляд справи № 917/1479/23 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішенням Господарського суду Полтавської області 22.12.2023 р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства “Спектр - 2000” на користь фізичної особи - підприємця Ачкасова Едуарда Володимировича 344 831,00 грн основного боргу, 53 679,00 грн інфляційних втрат, 12 301,00 грн 3% річних, 6 162,16 грн витрат по сплаті судового збору та 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
05.01.2024 р. до суду від представника позивача - Константинової Г. В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі №917/1479/23 у розмірі 40 000,00 грн (вх. № 154).
Ухвалою суду 09.01.2024 року було прийнято вищезазначену заяву представника позивача (вх. № 154 від 05.01.2024 року) до розгляду; запропоновано відповідачу подати письмові заперечення (за наявності таких заперечень) на зазначену заяву представника позивача та в строк до 18.01.2024 року надати їх суду та позивачу.
При вирішенні заяви представника позивача - Константинової Г. В. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі №917/1479/23 у розмірі 40 000,00 грн (вх. № 154) суд враховує наступне.
Відповідно до приписів ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Верховний Суд у постанові № 922/376/20 від 06.10.2020 р. зазначив, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.
Водночас, в даному випадку, до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
В позовній заяві позивач зазначив, що орієнтовна сума витрат, яку він поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складає 26 162,16 грн, що складаються із суми судового збору у розмірі 6 162,16 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. Також було зазначено, що у разі додаткових витрат сума компенсації буде уточнена.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.
Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).
Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Від відповідача станом на 18.01.2024 року не надходили ані заперечення проти задоволення заяви, ані заява про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Суд зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Під час розгляду справи у порядку господарського судочинства, враховуючи принцип змагальності та обов'язок доказування у справі з огляду на приписи статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підтвердження факту надання правничої допомоги у розмірі 40 000,00 грн, позивачем надано суду копії договору №31-05 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 31.05.2023 року, ордеру №114589 від 09.08.2023 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1292, завдання №2 від 12.07.2023 року до договору про надання правової допомоги, рахунку №12-07/4 від 12.07.2023 року, акту здавання-приймання наданих послуг №2 від 03.01.2024 року, платіжною інструкцією №65 від 17.07.2023 року на суму 40 000,00 грн.
Умовами договору №31-05 про надання професійної правничої (правової) допомоги) від 31.05.2023 року сторони узгодили наступне:
- в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання правничої (правової) допомоги клієнту. Правовою допомогою в розумінні цього договору є надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід клієнта, участь адвоката в слідчих діях в кримінальних провадженнях в ході досудового розслідування в яких здійснюють правоохоронні органи (національна поліція, Бюро економічної безпеки України, Державне бюро розслідувань, Служба Безпеки України, прокуратура), контроль за дотриманням законодавства, складання документів правового характеру, захист та представництво інтересів клієнта в органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в судах загальної та спеціальної юрисдикції (п. 1.1 договору);
- визначення обсягу робіт (послуг), що надаються за замовленням клієнта визначається сторонами в завданнях, які складаються в письмовому вигляді, підписуються сторонами та є невід'ємною частиною цього договору. У разі зміни або доповнення завдання, або необхідності термінового виконання завдання воно може бути узгоджене засобами м телефонного зв'язку з подальшим складанням завдання у письмовому вигляді. Завдання є підставою для виставлення рахунку для здійснення оплати за його виконання (п. 3.1 договору);
- здавання-приймання робіт за поточний місяць (послуг) здійснюється шляхом підписання акту здавання-приймання наданих послуг. Дата підписання акту здавання-приймання наданих послуг є моментом виконання сторонами відповідних зобов'язань по даному договору. Акти здавання - приймання робіт (послуг) підписуються сторонами в кінці кожного місяця в якому здійснювалось обслуговування (п. 3.2 договору);
- вартість послуг виконавця складає вартість роботи виконавця по наданню послуг за даним договором і вартість винагороди виконавця за позитивні результати наданих послуг. Винагорода виконавця, строки і умови її виплати виплачується клієнтом за окремі види послуг, наперед обумовлені додатковою угодою сторін і вказані в п. 4.5 даного договору. Вартість послуг по даному договору визначається на підставі акту здавання-приймання наданих послуг та рахунків, протягом всього терміну дії договору (п. 4.1 договору).
Відповідно до акту здавання-приймання наданих послуг №2 від 03.01.2024 року, Адвокатським об'єднанням “Квашин і партнери” надано позивачу юридичні послуги відповідно до договору №31-05 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 31.05.2023 року, а клієнт прийняв наступні надані послуги:
- консультування клієнта та комунікації з ним (4 год., вартість за годину - 2000,00 грн) - вартість 8 000,00 грн;
- правовий аналіз проблеми клієнта, підбір судової практики, норм законодавства, розроблення правової позиції захисту порушених прав клієнта (щодо дебіторської заборгованості ПП “Спектр - 2000” за договором БПХ 11/05-20/21 від 11.05.2021 року) (2 год., вартість за годину - 2000,00 грн) - вартість 4 000,00 грн;
- складання позовної заяви щодо дебіторської заборгованості ПП “Спектр - 2000” за договором БПХ 11/05-20/21 від 11.05.2021 року (6 год., вартість за годину - 2000,00 грн) - вартість 12 000,00 грн;
- участь в судовому розгляді справи, представництво інтересів позивача в суді (5 год., вартість за годину - 2000,00 грн) - вартість 10 000,00 грн;
- отримання судового рішення у справі (1 год., вартість за годину - 2000,00 грн) - вартість 2 000,00 грн;
- отримання наказу про виконання рішення та пред'явлення його до виконання приватному виконавцю ( до відкриття виконавчого провадження) (2 год., вартість за годину - 2000,00 грн) - вартість 4 000,00 грн.
Вартість виконаних робіт та наданих послуг склала 40 000,00 грн.
При цьому, суд звертає увагу, що рішенням суду у справі № 917/1479/23 від 22.12.2023 року вже стягнуто з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В зазначеному рішенні суд зазначив, що позивачем надано акт здавання-приймання наданих послуг №1 від 12.07.2023 року, за яким Адвокатське об'єднання “Квашин і партнери” надало позивачу юридичні послуги відповідно до договору №31-05 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 31.05.2023 року, а клієнт прийняв наступні надані послуги:
- консультування клієнта та комунікації з ним (3 год., вартість за годину - 1000,00 грн) - вартість 3 000,00 грн;
- ознайомлення зі змістом документів клієнта щодо дебіторської заборгованості ПП “Спектр - 2000” за договором №31-05 від 31.05.2023 року (4 год., вартість за годину - 1000,00 грн) - вартість 4 000,00 грн;
- правовий аналіз проблеми клієнта, підбір судової практики, норм законодавства, розроблення правової позиції захисту порушених прав клієнта (щодо дебіторської заборгованості ПП “Спектр - 2000” за договором №31-05 від 31.05.2023 року) (8 год., вартість за годину - 1000,00 грн) - вартість 8 000,00 грн;
- складання претензій (щодо дебіторської заборгованості ПП “Спектр - 2000” за договором №31-05 від 31.05.2023 року) (5 год., вартість за годину - 1000,00 грн) - вартість 5 000,00 грн.
Здійснивши аналіз наданих суду актів здавання-приймання наданих послуг №1 та №2, суд зазначає, що за рішенням суду від 22.12.2023 року судом вже було включено у витрати на професійну правничу допомогу відшкодування за такі послуги, як консультування клієнта та комунікації з ним, правовий аналіз проблеми клієнта, підбір судової практики, норм законодавства, розроблення правової позиції захисту порушених прав клієнта та ознайомлення зі змістом документів клієнта щодо дебіторської заборгованості ПП “Спектр - 2000” за договором №31-05 від 31.05.2023 року (акт № 1) (загальна вартість 15 000,00 грн).
Тоді, як в акт № 2 позивач повторно просить стягнути з відповідача витрати за надані послуги (консультування клієнта та комунікації з ним (8000,00 грн), а також правовий аналіз проблеми клієнта, підбір судової практики, норм законодавства, розроблення правової позиції захисту порушених прав клієнта (4000,00 грн), також просить відшкодувати витрати на складання позовної заяви (12 000,00 грн).
Однак на думку суду, представник вже був ознайомлений з усіма документами та обставинами, що стосуються правовідносин сторін у цій справі, а складання позовної заяви (акт №2) включає в себе послуги з правового аналізу проблеми клієнта, підбору судової практики, норм законодавства, розроблення правової позиції захисту порушених прав клієнта та ознайомлення зі змістом документів клієнта щодо дебіторської заборгованості ПП “Спектр - 2000” за договором №31-05 від 31.05.2023 року. Отже, витрати за зазначені послуги судом вже було стягнуто з відповідача згідно з рішенням суду від 22.12.2023 року.
Відносно стягнення витрат за надані послуги - участь в судовому розгляді справи, представництво інтересів позивача в суді (акт №2) суду зазначає, що у постанові від 25.05.2021 у справі №910/7586/19 Верховний Суд викладав такий правовий висновок: "Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта. Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні".
Зважаючи на вищезазначене, суд зазначає, що розгляд справи № 917/1479/23 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. З матеріалів справи вбачається, що всі процесуальні дії адвоката зводяться до підготовки та подання до суду уточненої позовної заяви (вх. № 11046 від 07.09.2023 року) на виконання ухвали суду від 22.08.2023 року та заяви про видачу судового наказу (вх. № 129 від 04.01.2024 року).
При цьому суд звертає увагу, що підготовка уточненої позовної заяви була зумовлена недоліками при підготовці позовної заяви.
До того ж, на думку суду, послуга представництва інтересів позивача в суді має включати в себе такі послуги, як отримання судового рішення у справі та отримання наказу про виконання рішення, що зазначені в акті в здавання - приймання наданих послуг № 2.
З приводу зазначених послуг суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019. Верховного Суду по справі № 910/4515/18.
Відповідно до ч. 1 ст.323 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Дослідивши матеріали справи судом було встановлено, що копії ухвал суду від 22.08.2023 року та від 11.09.2023 року були направлені судом сторонам засобами поштового зв'язку відповідно до норм ГПК України та отримані безпосередньо позивачем, що підтверджується поштовими повідомленнями (а. с. 81, 133), а не його представником.
При цьому, згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення про по рядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено (далі - ЄСІТС), особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд насилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.
Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 підрозділу 2 розділу III Положення).
Отже, копія рішення суду від 22.12.2023 року була доставлена представнику позивача в установленому порядку до його електронного кабінету, що підтверджено довідкою із системи Електронний суд.
Щодо такої послуги, як отримання наказу про виконання рішення та пред'явлення його до виконання приватному виконавцю, суд зазначає, що протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений у частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу до електронного кабінету, а в разі його відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи цінним листом (ч. 4 ст. 327 ГПК України).
Отже, зазначена норма виключає необхідність подання до суду стягувачем чи його представником відповідної заяви про отримання виконавчого документу.
До того ж, суд звертає увагу, що послуга з отримання виконавчого документа не була надана на момент підписання акту здавання-приймання наданих послуг №2 від 03.01.2024 року, адже на той час рішення не набрало законної сили, а відповідний наказ не був виданий.
Отже, наведені в акті здавання-приймання наданих послуг №2 від 03.01.2024 року послуги - отримання судового рішення у справі та отримання наказу про виконання рішення, взагалі не були необхідними для розгляду справи.
При чому, загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, яку просить стягнути позивач з відповідача з урахуванням вже стягнутої за рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.12.2023 року, становить 60 000,00 грн, що значно перевищує розмір суми, зазначеної в орієнтовному розрахунку судових витрат, поданому разом з позовною заявою.
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказаний висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, який викладено в постанові від 24.01.2022 року у справі №911/2737/17.
Враховуючи ту обставину, що дана справа є малозначною (ціна позову 410 811,00 грн.), судові засідання з її розгляду не проводилися, приймаючи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що заявлені заявником до відшкодування додаткові витрати у розмірі 40 000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому їх відшкодування матиме надмірний характер.
Отже, судом зроблено висновок, що заява представника позивача - Константинової Г. В. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі №917/1479/23 у розмірі 40 000,00 грн (вх. № 154 від 03.01.2024 року) задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 129, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви представника позивача - Константинової Г. В. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі №917/1479/23 у розмірі 40 000,00 грн (вх. № 154 від 03.01.2024 року).
Рішення складено та підписано 22.01.2024 р.
Суддя О. М. Тимощенко
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.