Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/259/24
номер провадження 1-кс/695/98/24
22 січня 2024 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , погоджене начальником Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024250370000094 від 21.01.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скородистик, Чорнобаївського району, Черкаської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, одруженого, інвалідом будь-якої групи, учасником та ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом будь - якого рівня не є, маючого на утриманні неповнолітніх доньок: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, -
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання старшого слідчого Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , погоджене начальником Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 20.01.2024 близько 20 години до домоволодіння потерпілого ОСОБА_10 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 прийшов ОСОБА_6 та останні, перебуваючи в приміщенні кухні будинку за вказаною адресою вживали спиртні напої.
У ході спільного вживання спиртних напоїв на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 розпочалася обопільна словесна сварка, в ході якої у ОСОБА_6 раптово виник прямий умисел, спрямований на вбивство потерпілого ОСОБА_10 ..
З метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_6 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, а також бажаючи їх настання, взявши ніж, який тримаючи в руці, наніс потерпілому ОСОБА_10 один удар в область грудної клітини зліва, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_6 .
Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді проникаючої рани грудної клітки з ліва, гемопневмоторакс, травматичний шок, що підтверджується довідкою комунального некомерційного підприємства «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» від 21.01.2024.
За даним фактом 21.01.2024 розпочато кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250370000094 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
21.01.2024 ОСОБА_6 , затриманий в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, фактичний час затримання 00 годин 47 хвилин.
Того ж дня ОСОБА_6 , з дотриманням вимог ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
У ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, а саме:
- протокол огляду домоволодіння в АДРЕСА_1 від 20.01.2024;
- протокол допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 21.01.2024;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.01.2024;
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 21.01.2024.
У ході досудового розслідування встановлено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовуються наступними обставинами:
- ризик можливого переховування від органу досудового розслідування, оскільки ОСОБА_6 усвідомлюючи те, що він підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування, суду та/або змінити місце проживання;
- ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого в даному кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 проживає в с. Скородистик та останньому відомо місце проживання свідків, потерпілого, так як вони являються сусідами один одного, а тому ОСОБА_6 матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив на свідків, потерпілого шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності;
- ризик запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 усвідомлюючи, що відносно нього здійснюється досудове розслідування (кримінальне переслідування) за вчинення злочину та перебуваючи на волі існує ризик, що останній може розголосити відомості досудового розслідування особам, які можуть бути причетні до його протиправної діяльності, що в подальшому перешкоджатиме проведенню досудового розслідування;
- ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.
За таких обставин слідчий за згодою з прокурором звернувся до суду з даним клопотанням.
У судовому засіданні слідчий та прокурор наполягали на обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У судовому засіданні захисник, позицію якого підтримав підозрюваний, проти задоволення клопотання заперечувала, просила обрати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт, що на її думку цілком забезпечить належний контроль за поведінкою підозрюваного на стадії досудового розслідування, оскільки ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується позитивно, веде господарство, має на утриманні неповнолітніх дітей, крім того підозра належним чином не обґрунтована, а наведені слідством ризики не підтверджені жодними доказами.
Перевіривши наданні матеріали клопотання в режимі таємниці слідства, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 176 цього КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Дослідивши матеріали клопотання та доданих до нього документів слідчим суддею встановлено, що останнє відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Під час розгляду клопотання з'ясовано, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри.
При цьому, на доводи підозрюваного про свою невинуватість слідчий суддя зауважує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням має підтверджуватися наявними доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження на час пред'явлення підозри.
Сукупність цих доказів має дати підстави вважати, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною, що дає підстави для застосування до нього такого різновиду заходів забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження при розгляді справи по суті, зокрема наявності достатніх підстав для встановлення вини підозрюваного у інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Разом із тим в ході розгляду клопотання встановлено ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовуються наступними обставинами.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який за законом передбачено позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року № 33977/97, п. 81 закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Також слідчий суддя зауважує, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою отримання можливості уникнути чи пом'якшити свою відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на потерпілого, його родичів, свідків у кримінальному провадженні, шляхом вмовлянь, погроз або примусу, щоб останні не давали або змінили свої свідчення на його користь, враховуючи, що підозрюваний та потерпілий є сусідами, проживають один біля одного, а свідками кримінального правопорушення є, в тому числі неповнолітня дочка обвинуваченого.
Крім того на даний час вживаються заходи з метою встановлення та допиту усіх можливих свідків та очевидців кримінального правопорушення, також вжити заходів щодо знищення ще не віднайдених речових доказів та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Отже, в ході розгляду клопотання встановлено ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні особливо тяжкого злочину, що стверджується доданими до клопотання матеріали, які на даному етапі містять достатньо доказів про обґрунтованість підозри.
Заперечуючи проти задоволення клопотання захисник та підозрюваний не навели слідчому судді жодних обставин, що давали б можливість прийти до переконання про застосування більш м'якого запобіжного заходу і що останній зможе належним чином забезпечити належну поведінку підозрюваного на час проведення досудового розслідування в умовах дії на території України режиму воєнного стану.
Суд дійшов до висновку, що тримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
При цьому суд керується практикою Європейського суду з прав людини, саме тим, що оцінка таких ризиків має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).
Отже, беручи до уваги обставини, за якими пред'явлено підозру, слідчий суддя вважає доведеними заявлені ризики, оскільки підозрюваний може переховуватися від органу досудового слідства та від суду, оскільки тяжкість діяння в якому він підозрюється та суворість передбаченого покарання вказують на високий ризик втечі підозрюваного з метою уникнення покарання, незаконного впливу на потерпілого чи свідків або перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, слідчий суддя враховує, що за станом здоров'я підозрюваний може утримуватись під вартою, оскільки доказів протилежного слідчому судді не надано, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, пов'язане із застосуванням насильства, що свідчить про високий ризик суспільної небезпечності підозрюваного, що вказує на можливість ним вчинення інших кримінальних правопорушень. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим з урахуванням ризиків та обставин встановлених слідчим суддею, які впливають на суспільний інтерес.
При цьому, беручи до уваги вимоги п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, враховуючи особу підозрюваного, тому слідчий суддя одночасно із застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не визначає запобіжний захід у вигляді застави та її розмір, враховуючи встановлені підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України.
Згідно з ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись ст. ст. 177-183, 193, 194, 196, 197, 309, 369 - 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів без права внесення застави.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 21.01.2024 року.
Строк дії ухвали - по 20 березня 2024 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Слідчий суддя Золотоніського
міськрайонного суду ОСОБА_1