Справа № 553/1539/22
№ провадження 1-кп/646/32/2024
19.01.2024 м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачуваних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221140000359 від 21.03.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, при вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 ,
У провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Прокурор Слобідської окружної прокуратури м.Харкова Харківської області ОСОБА_3 подав клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , в якому просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, який спливає 28.01.2024, посилаючись на те, що, ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати, а саме: переховування від суду, оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_7 є особливо тяжким, незаконно впливати потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити нові кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_7 на час вчинення кримінального правопорушення не був офіційно працевлаштований, не має постійного місця проживання, неодружений, дітей на утриманні не має, що свідчить про його нестійкі соціальні зв'язки. Прокурор заперечував можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 .
Подане клопотання прокурор підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання за його необґрунтованістю та недоведеністю ризиків, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки ОСОБА_7 має незадовільний стан здоров'я, хворіє на СНІД та гепатит С.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник заперечували також проти продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Так, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою; клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою; слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу; слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ст. 184 КПК України, клопотання має містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Обвинуваченому ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 18.04.2022 був продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою. У подальшому строк тримання під вартою відносно обвинуваченого неодноразово судом продовжувався; відповідні ухвали суду не скасовані.
В обґрунтування ризиків, визначених п.п. 1,3,5 ст. 177 КПК України, щодо ОСОБА_7 прокурор вказує, що такі ризики не зникли. У клопотанні прокурор посилається на те, що ОСОБА_7 не має постійного місця роботи та стійких соціальних зв'язків, усвідомлюючи суворість покарання за злочин, у якому він обвинувачується, може переховуватись від суду з метою його уникнення. Вказує, що ОСОБА_7 може впливати на потерпілого з метою зміни ним своїх показів, наданих на досудовому розслідуванні на свою користь. Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень обґрунтовує відсутністю джерел для існування та вчинення кримінального правопорушення у період іспитового строку.
Прокурор щодо обвинуваченого ОСОБА_7 заперечував можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Суд вважає, що ризики переховування та вчинення іншого кримінального правопорушення щодо ОСОБА_7 не зникли.
Ризик щодо незаконного впливу ОСОБА_7 на потерпілого прокурором не доведений, оскільки потерпілий у судовому засіданні був неодноразово допитаний судом.
Суду не надано доказів, які б вказували про повне зникнення встановлених ризиків. Лише плин часу та неможливість розгляду справи з об'єктивних причин саме по собі не свідчить про те, що встановлених ризиків більше немає.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів .Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє протии Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним , але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Враховуючи характер обставин вчинення кримінального правопорушення, є ймовірність ризику того, що обвинувачений може переховуватися від суду, він не має стійких соціальних зв'язків, не має законних джерел отримання заробітку. Крім того, ОСОБА_7 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та знов вчинив злочин, що загалом може свідчити про схильність його до вчинення злочинів та свідчить про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та можливість обвинуваченим вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому слід врахувати, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Згідно з повідомленням Державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» філія у Харківській та Луганській областях Харківська міська медична частина № 27 на запит суду, щодо стану здоров'я ОСОБА_7 повідомила, що останній раз був оглянутий наприкінці грудня 2023 року. За час перебування в установі ДУ «Харківський слідчий ізолятор» ОСОБА_7 активно зі скаргами на стан здоров'я не звертався. Станом на дату складання довідки загальний стан здоров'я ОСОБА_7 задовільний, він перебуває на диспансерному білку у лікарів Харківської міської медичної частини №27. Отримує амбулаторний курс медикаментозного лікування згідно з лікарськими призначеннями. Лікарськими засобами забезпечений в повному обсязі. Стаціонарного лікування, в тому числі за межами установи, та інших додаткових обстежень не потребує.
Враховуючи вищевикладені обставини, при вирішенні по суті клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 суд бере до уваги те, що на даній стадії судового розгляду встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підстави, які були враховані при обранні йому такого запобіжного заходу, на даний час продовжують існувати. Тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш ефективним для забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, судом не встановлено, на даний час суду не надано відомостей, що обвинувачений не може перебувати за станом здоров'я у слідчому ізоляторі, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Застава як альтернативний запобіжний захід, відповідно до положень ч. 5 ст. 183 КПК, судом не визначається, оскільки кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 , пов'язане із застосуванням насильства.
Керуючись ст. ст.177, 178, 197, 206, 322, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів - з 19.01.2024 по 18.03.2024 включно, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали підписаний та оголошений 19.01.2024 о 15 год. 25 хв.
Головуючий: ОСОБА_1