Справа № 553/1539/22
№ провадження 1-кп/646/32/2024
19.01.2024 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачуваних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221140000359 від 21.03.2022 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, при вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 ,
У провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Прокурор Слобідської окружної прокуратури м.Харкова Харківської області ОСОБА_3 подав до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , в якому просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, який спливає 28.01.2024, посилаючись на те, що, ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати, а саме: переховування від суду, оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_6 є особливо тяжким, незаконно впливати потерпілого та на свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані судом, вчинити нові кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_6 не має стабільного доходу та міцних соціальних зв'язків, а також раніше засуджувався за вчинення корисливого злочину. Запобігання вищевказаним ризикам можливо лише шляхом застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
Подане клопотання прокурор підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання за його необґрунтованістю та недоведеністю ризиків. Захисник ОСОБА_8 просив змінити запобіжний захід своєму підзахисному ОСОБА_6 на домашній арешт або визначити мінімальний розмір застави, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник підтримали думку обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника відносно продовження строків тримання під вартою ОСОБА_6 .
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Так, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою; клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою; слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу; слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ст. 184 КПК України, клопотання має містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Обвинуваченому ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 18.04.2022 був продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою. У подальшому строк тримання під вартою відносно обвинуваченого неодноразово судом продовжувався; відповідні ухвали суду не скасовані.
В обґрунтування ризиків, визначених п. 1,3,5 ст. 177 КПК України, щодо ОСОБА_6 прокурор вказує, що такі ризики не зникли. У клопотанні прокурор посилається на те, що ОСОБА_6 не має постійного місця роботи та стійких соціальних зв'язків, усвідомлюючи суворість покарання за злочин, у якому він обвинувачується, може переховуватись від суду з метою його уникнення. Вказує, що ОСОБА_6 може вплинути шляхом психологічного чи іншого впливу на потерпілого. Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень обґрунтовує відсутністю джерел для існування, стійких соціальних зв'язків та попереднє вчинення останнім умисного корисливого злочину.
Прокурор відносно обвинуваченого ОСОБА_6 заперечував можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Суд вважає, що ризики переховування та вчинення іншого кримінального правопорушення щодо ОСОБА_6 не зникли.
Ризик щодо незаконного впливу ОСОБА_6 на потерпілого прокурором не доведений, оскільки потерпілий у судовому засіданні був неодноразово допитаний судом.
Таким чином, суду не надано доказів, які б вказували про повне зникнення встановлених ризиків. Лише плин часу та неможливість розгляду справи з об'єктивних причин саме по собі не свідчить про те, що встановлених ризиків більше немає.
За сукупності наведених обставин, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів; доводи обвинуваченого та його захисників про зміну йому існуючого запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт слід відхилити, оскільки обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним встановленим ризикам шляхом застосуванням до обвинуваченого ОСОБА_6 інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
Застава як альтернативний запобіжний захід, відповідно до положень ч. 5 ст. 183 КПК, судом не визначається, оскільки кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 , пов'язане із застосуванням насильства.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 197, 206, 322, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів - з 19.01.2024 по 18.03.2024 включно, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали підписаний та оголошений 19.01.2024 о 15 год. 20 хв.
Головуючий: ОСОБА_1