Справа № 632/2158/23
провадження №3/632/68/24
23 січня 2024 року суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області Босняк М.М., отримавши справу, яка надійшла з Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великим платниками податків, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.1631 КпАП України, -
22 січня 2024 року до Первомайського міськрайонного суду, втретє, після направлення для належного оформлення, надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1631 КпАП України.
Згідно зі ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідивши наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Вказані дії орган, який розглядає справу, повинен вчинити для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Дослідженням змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 14.12.2023 та доданих до нього письмових доказів, вбачається, окрім іншого, що протокол не відповідає вимогам ч.1 ст. 256 КУпАП, а враховуючи позицію Верховного Суду України, який визнає правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою, або без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14), суд вважає, що протокол з додатками необхідно повернути на дооформлення.
В ході правильного складення протоколу про адміністративне правопорушення, уповноваженій особі слід виконати вимоги ст. 256 КУпАП та при цьому, звернути увагу, що не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, стосовно якої його складено.
Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Даний протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, дата та місце народження, місце реєстрації та проживання, що позбавляє суд ідентифікувати особу та повідомити/викликати її у судове засідання для розгляду справи про адміністративне правопорушення, що порушуватиме її права, визначені ч. 2 ст. 268 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні інші засоби зв'язку особи, у відношенні якої складено адміністративний матеріал. При цьому суд звертає увагу, що відповідно до доданого наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лихачовський елеватор» № 09/18-ОК від 07 червня 2018 року «Про вступ на посаду директора», ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ «Лихачовський елеватор» з 07 червня 2018 року по 06 червня 2023 року.
Згідно з висновком Верховного Суду (справа № 295/5011/15-ц; касаційне провадження № 61-1125св17), розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року» Гурепко проти України», в яких суд нагадував, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Собко проти України» («Sobko v. Ukrain», 17 грудня 2015 року, no. 15102/10), визначено, що стаття 6 Конвенції в цілому гарантує обвинуваченому у скоєнні кримінального злочину право на присутність та ефективну участь у судовому розгляді, під час якого встановлюється обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Це право є частиною власне поняття змагального провадження і також може походити з гарантій, закріплених у підпунктах «с», «d» та «е» пункту 3 статті 6 Конвенції.
Аналогічна правова позиції викладена в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Чопенко проти України» («Сhopenko v. Ukrain», 15 січня 2015 року, no. 17735/06), «Колоцца проти Італії» («Colozza v. Italy», від 12 лютого 1985 року, no 9024/80) та «Стенфорд проти Сполученого Королівства» («Stanford v. the United Kingdom», від 23 лютого 1994 року, no 16757/90).
Тобто, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, також в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25, ЄСПЛ 2002-II, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010.
Отже, суд позбавлений можливості виконати вимоги ст. 278 КУпАП, а саме: сповістити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки відсутні дані щодо його ідентифікації, що позбавляє суд можливим встановити місце реєстрації та місцезнаходження.
Суть викладеного адміністративного правопорушення в протоколі не відповідає об'єктивній стороні правопорушення, викладеній у інкримінованій особі ч. 1 ст. 1631 КУпАП (відсутність податкового обліку; порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, а в протоколі при викладені суті вчиненого лише зазначено про «своєчасність подання…електронних документів… за період з 24.05.2023 по 14.12.2023», в той час як: перше правопорушення вчинюється у формі бездіяльності і полягає у нездійсненні передбачених законодавством України заходів щодо ведення податкового обліку; друге правопорушення вчинюється у формі активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку або у формі бездіяльності шляхом неподання аудиторських висновків. Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Правила ведення податкового обліку визначені у ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також регламентуються наказами та інструкціями Державної податкової адміністрації України); в графі «дата і час вчинення правопорушення» зазначено 14.12.2023 о 1400 годині та йде посилання на акт перевірки від 14.12.2023 за № 640/35-00-04-05-13/41527117, в той час, як актом перевірки констатують виявлені правопорушення, які на день перевірки вже вчинені, і окрім того, з акту вбачається, що перевірка проводилася за період з 24 травня 2023 року по 14 грудня 2023 року, а не за 14.12.2023, а отже дата та час вчинення правопорушення та дата та час його виявлення поняття не тотожні, тому зазначаються конкретно, відповідно до вимог діючого законодавства.
Також звертаю увагу, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05 лютого 2008 року „Романаускас проти Литвисудом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема, спосіб отримання доказів, було справедливим.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до абз. 2 п. 12 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» визначено, що норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
З урахуванням зазначених недоліків в оформленні адміністративного матеріалу, відсутності у суду можливості усунення виявленої неповноти оформлення матеріалів безпосередньо, адміністративний матеріал необхідно повернути до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України - для належного дооформлення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 278 КУпАП, суддя ,-
Протокол про адміністративне правопорушення протокол № 207 від 14 грудня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП повернути до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України для належного дооформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: М. М. Босняк