Справа № 643/11970/23
Провадження № 2/643/762/24
23.01.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Поліщук Т.В.
за участю секретаря судового засідання Костенюк А.В.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Імператив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Імператив» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за Договором безпроцентної позики за № 7-КК від 02.02.2023 у розмірі 8377 грн. 75 коп. (Документ сформований в системі «Електронний суд»).
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.02.2023 між ТОВ «Торговий будинок Імператив» та відповідачем було укладено Договір безпроцентної позики за № 7-КК. Згідно п.1.1. Договору позикодавець передав у власність позичальника грошові кошти у сумі 7500 грн. 00 коп. шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, про що свідчить платіжна інструкція за № 1242 від 03.02.2023. За умовами договору ОСОБА_1 мав повернути грошові кошти в строк до 10.08.2023, але не здійснив цього. Відповідно до п.5.1. договору безпроцентної позики відповідач зобов'язаний був повертати суму позики на поточний рахунок позивача рівними частинами з 1 по 10 число кожного місяця за наступним графіком: з 1 по 10.03.2023 - 1250 грн. 00 коп.; з 1 по 10.04.2023 - 1250 грн. 00 коп.; з 1 по 10.05.2023 - 1250 грн. 00 коп.; з 1 по 10.06.2023 - 1250 грн. 00 коп.; з 1 по 10.07.2023 - 1250 грн. 00 коп.; з 1 по 10.08.2023 1250 грн. 00 коп. Відповідно до п.4.1. Договору, крайній строк повернення позики становить 6 місяців з моменту надання суми позики. З моменту отримання суми позики відповідач жодного разу не здійснював оплати. Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, то повинен сплатити позивачу борг в сумі 7500 грн. 00 коп., штраф в сумі 750 грн. 00 коп. (по 125 грн. 00 коп. місяць прострочення платежу) - за прострочення позики, 66 грн. 30 коп. - 3 відсотків річних, 61 грн. 45 коп. - інфляційні втрати, а всього 8377 грн. 75 коп. З метою вирішення вказаного спору ТОВ «Торговий будинок Імператив» направило відповідачу через AT «Укрпошта» претензію від 18.08.2023 про повернення коштів з описом до вкладення. Відповідач 06.09.2023 отримав претензію, але відповіді на неї не надав, і заходів щодо погашення заборгованості не вжив.
Відповідно до частини 1 статті 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою судді від 17.11.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в частині 2 статті 191 ЦПК України.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 02.02.2023 між ТОВ «Торговий будинок Імператив» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір безпроцентної позики за № 7 - КК (а.с.11).
Відповідно до п.1.1 Договору позикодавець передав у власність позичальника грошові кошти у сумі 7500 грн. 00 коп. шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, про що свідчить платіжна інструкція за № 1242 від 03.02.2023 (а.с.05).
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що крайній строк повернення позики становить 6 місяців з моменту надання суми позики, тобто по 10.08.2023.
Відповідно до п.5.1. п. 5.2 Договору безпроцентної позики, відповідач зобов'язаний був повертати суму позики на поточний рахунок позивача рівними частинами з 1 по 10 число кожного місяця за наступним графіком: з 1 по 10.03.2023 - 1250 грн. 00 коп.; з 1 по 10.04.2023 - 1250 грн. 00 коп.; з 1 по 10.05.2023 - 1250 грн. 00 коп.; з 1 по 10.06.2023 - 1250 грн. 00 коп.; з 1 по 10.07.2023 - 1250 грн. 00 коп.; з 1 по 10.08.2023 1250 грн. 00 коп.
ТОВ «Торговий будинок Імператив» свої зобов'язання за Договором № 7-КК від 02.02.2023 виконало в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, але ОСОБА_1 систематично порушував свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.
18.08.2023 ТОВ «Торговий будинок Імператив» направило відповідачу претензію про повернення коштів з описом до вкладення, але відповідач заходів щодо погашення заборгованості не вжив.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 8377 грн. 75 коп. з яких: борг - 7500 грн. 00 коп., штраф в сумі 750 грн. 00 коп. (по 125 грн. 00 коп. місяць прострочення платежу) - за прострочення позики; 66 грн. 30 коп. - відсотків річних, 61 грн. 45 коп. - інфляційні втрати (а.с.09).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксованийв одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти .
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частинами 1-3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідач не надавав своєчасно і в повному обсязі ТОВ «Торговий будинок Імператив» грошових коштів для погашення заборгованості, в зв'язку з чим суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 7500 грн. 00 коп.
Крім суми боргу позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 750 грн. 00 коп. (по 125 грн. 00 коп. за кожний факт (кожен місяць) прострочення платежу) - за прострочення позики; 66 грн. 30 коп. -3 відсотків річних, 66 грн. 45 коп. - інфляційні втрати. Розрахунок здійснений за період з 11.03.2023 по 18.08.2023.
В частині стягнення суми штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат суд приходить до наступного.
У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому його дія неодноразово продовжувалася, зокрема по теперішній час.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнено пунктами 18 і 19.
Відповідно до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що законодавець звільнив позичальника за кредитним договором від відповідальності визначеної статтею 625 цього Кодексу, тобто від зобов'язання сплачувати кредитору суму боргу за кредитним договором з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені).
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що штраф, інфляційні нарахування та три проценти річних, нараховані за період дії воєнного стану, а відтак позов в цій частині не підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором позики у розмірі 7500 грн. 00 коп., що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.
При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2147 грн. 20 коп. (а.с. 03).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.3 ч.2 ст.141 цього Закону у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 1922 грн. 17 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 89, 141, 247 ч.2, 264-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Імператив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Імператив» заборгованість за Договором безпроцентної позики від 02.02.2023 № 7-КК у розмірі 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Імператив» судовий збір у розмірі 1922 (одна тисяча дев'ятсот двадцять дві) грн. 17 коп.
В частині стягнення суми штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Імператив», код ЄДРПОУ 41571716, адреса: 61070, м. Харків, в'їзд Вологодський 2-й, буд. 6, офіс 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В.Поліщук