Справа № 643/12243/23
Провадження № 2/643/836/24
23.01.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання: Костенюк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Московського районного суду м. Харкова із вищевказаним позовом до ОСОБА_2 в якому просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 26 квітня 1980 року Дзержинським ЗАГС, актовий запис 348.
В обґрунтування позову зазначено, що з 26 квітня 1980 року сторони перебувають у шлюбі. В шлюбі у подружжя народилось два сина, які на момент подання даної позовної заяви є повнолітніми. Постійні сварки та суперечки між сторонами та емоційне напруження призвели до остаточної втрати почуття любові та фактичного припинення сімейного життя. Шлюб має формальний характер, подальше спільне життя суперечить інтересам сторін, а отже збереження сім'ї та шлюбу є неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 21 листопада 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відзив на позовну заяву відповідач не подав.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26 квітня 1980 року уклали шлюб, який зареєстрований Дзержинським ЗАГС, актовий запис 348, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 26 квітня 1980 року (а.с.19).
Сторони не підтримують шлюбні відносини, шлюб має формальний характер, як зазначає позивачка подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим.
Відповідно до вимог ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Виходячи із змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу та сторони у встановлений законом строк заяву про розірвання шлюбу не відкликали, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є не припустимим.
Суд дійшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 247 ч. 2, 259, 264-265,274-279 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 26 квітня 1980 року Дзержинським ЗАГС, актовий запис 348 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В.Поліщук