Справа № 344/23435/23
Провадження № 2-а/344/46/24
17 січня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.
за участю секретаря судового засідання Литвин Х.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Голуба Г.С.
представника відповідача - Корнутія М.В.
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Голуб Григорій Степанович, до Головного Управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії БАД №880401 від 19.10.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності, -
11.12.2023 адвокат Голуб Г.С., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до відповідача, у якому просить : поновити строк на оскарження постанови серії БАД №880401, від 19.10.2023; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №880401, від 19.10.2023; провадження у справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування поважності пропуску строку на оскарження постанови зазначено, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не отримував, про наявність такої йому відомо не було. Під час складання адміністративних матеріалів за відмову по ст. 130 КУпАП було темно і поліцейський дав йому поставити підпис, під чим не вказав.
Про таку постанову стало відомо лише 29.11.2023, під час того, коли захисник ОСОБА_1 адвокат Голуб Г.С., отримав для ознайомлення адміністративну справу №354/1571/23 за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо того ж ОСОБА_1 , яка слухається Яремчанським міським судом Івано-Франківської області ( копію заяви про ознайомлення з відміткою захисника про ознайомлення 29.11.2023 буде додано до суду під час судового засідання).
Відповідно, зважаючи на те, що про оскаржувану постанову стало відомо захиснику 29.11.2023, вважають, що строк звернення з її оскарженням може бути поновлений, так як дана позовна заява подана в строк 10 днів, коли особа дізналась про таку постанову.
Якщо б ОСОБА_2 було відомо про оскаржувану постанову, то б таку було подано в межах первинних строків ( оскільки ОСОБА_1 не був позбавлений права керування ТЗ, мав при собі посвідчення та пред'явив посвідчення водія поліцейському).
Разом з тим, первинно подана позовна заява була 08.12.2023 шляхом надсилання 17-40 год. на електронну пошту Івано-Франківського міського суду, що підтверджується скрін-копією пошти адвоката.
18.12.2023 - ухвалою судді позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
26.12.2023- усунуто недоліки.
27.12.2023- відкрито провадження.
08.01.2024 - в судовому засідання представником позивача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування такого зазначено, що з матеріалів справи вбачається, що постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП позивач отримав наручно, що підтверджується наявним підписом позивача у п. 9 постанови серії БАД №880401, про отримання копії постанови наручно. Відповідно доводи позивача про те, що йому стало відомо про винесення постанови серії БАД №880401 від 19.10.2023, під час судового розгляду адміністративного протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, вказані з метою уникнення відповідальності. Також вважає неналежними доводи сторони позивача, про те, що попередньо позовна заява надсилалась на електронну адресу Івано-Франківського міського суду, а не за допомого системи «Електронний суд».
08.01.2024- представник позивача просив відкласти судове засідання для надання можливості додатково обґрунтувати поважність причин пропуску звернення до суду.
17.01.2024 - представником позивача подано додаткові пояснення щодо клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду. В обґрунтування такого зазначено, що позивач категорично наполягає, що копія оскаржуваної постанови йому не вручалась. Факт проставлення підпису на такій постанові не свідчить факту її отримання. Якщо б позивачу було відомо про таку постанову, знаючи, що посвідчення у нього не вилучалось, він багато років керував автомобілем, посвідчення знаходилось у нього, таке він пред'явив працівнику поліції, який його зупинив, а також зважаючи на великий розмір штрафу, який на нього накладено, якщо б знав про наявність такої постанови, то у строк значно швидше подати таку позовну заяву, а не після того коли про таку постанову стало відомо його адвокату. Вважає, що відповідач немає жодного доказу на підтвердження факту вручення оскаржуваної постанови.
Також той факт, що позивач не отримував постанову, може підтвердити колега позивача, який у той час знаходився з ним у автомобілі - ОСОБА_3 позивач не відлучався поліцейським від керування автомобілем ( якщо б у позивача не було при собі посвідчення водія), автомобіль не передавався особі з посвідченням водія, не поміщався на арешт майданчик, поліцейський дав позивачу поставити два підписи та відпустив далі рухатися.
Позивач у судовому засіданні просив поновити строк звернення до суду із даним позовом, так як оскаржуваної постанови не отримував. Працівник поліції вказав йому поставити підпис, що він і зробив.
Представник позивача просив поновити строк звернення до суду з мотивів, що викладені письмово.
Представник відповідача просив залишити позовну заяву без розгляду з огляду на пропуск строку звернення до суду.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (надалі, також - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так положеннями ст. 286 КАС України врегульовано особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності
Зокрема, відповідно до частини другої вказаної норми законодавцем визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Статтею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Також, суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відтак, на переконання суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив або через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №880401, від 19.10.2023, що складена інспектором СРПП №1 ( м. Яремче) старшим лейтенантом поліції Шевчуком С.А., вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 3400 грн.
При зверненні до суду із позовною заявою 11.12.2023, позивач посилався на те, що інспектор не вручив йому копію оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, а про факт існування такої дізнався його адвокат 29.11.2023 в ході ознайомлення адміністративної справи №354/1571/24 за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , яка перебуває на розгляді в Яремчанському міському суді Івано-Франківської області. Однак, жодного доказу на підтвердження вказаного факту суду не надано, зокрема і на підтвердження факту ознайомлення чи то отримання такої постанови - 29.11.2023.
Посилання на те, що факт неотримання постанови може підтвердити ОСОБА_3 , суд відхиляє, так як про такий факт, позивачем не було зазначено при зверненні до суду, як і не зазначено та не надано доказів того, що вказаний свідок був присутній протягом всього ходу розгляду адміністративної справи., що б в свою чергу відповідало ст. 91 КАС України.
Суд звертає увагу, на те, що в оскаржуваній постанові, в пункті 8 «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз'яснено» та пункті 9 «Копію постанови мною отримано, міститься підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності.
Фактично проставлення особистого підпису, позивачем не заперечується. При цьому, твердження про те, що позивачу не було відомо під чим він підписується, а також те, що постанова йому не вручалася, суд оцінює критично.
Судом встановлено, що адміністративний позов надійшов до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 11.12.2023. Тобто, позивачем було пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 подано поза межами строку звернення до суду за захистом свого порушеного права і при цьому будь-яких належних доказів щодо поважності причин пропуску цього строку, які об'єктивно та істотно перешкоджали зверненню до суду, і не залежали від волевиявлення позивача, матеріали справи не містять. Відтак, суд дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи по суті та вважає за необхідне залишити даний адміністративний позов без розгляду.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).
Повний текст ухвали складено 23.01.2024, з урахуванням перебування головуючої у відпустці з 19.01.2024 по 22.01.2024 включно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 240, 243, 250, 294, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Голуб Григорій Степанович, до Головного Управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії БАД №880401 від 19.10.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст складено 23.01.2024.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.