Справа № 182/116/24
Провадження № 3/0182/227/2024
19.01.2024 м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Клименко І.В, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ВРПП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає у АДРЕСА_1 , за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП,
Водій ОСОБА_1 06.12.2023 о 21-30 год. по вул. Херсонська у м. Нікополь, Дніпропетровської області, керував транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 21099» номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова). Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння в передбаченому законом порядку відмовився.
Даними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушник, будучи належним чином сповіщеним про місце та час розгляду справи в суді 19.01.2024 не з'явився без поважних причин.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Тому враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, жодних клопотань чи заяв про відкладення слухання справи до суду не надходило, вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи. Тому суддя розглянула справу за наявними матеріалами за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно наданих письмових пояснень ОСОБА_1 факт вживання алкоголю не заперечує. Пояснює, що 06.12.2023 випив коньяк у кількості 300 г, після чого сів за кермо свого автомобіля ВАЗ номерний знак НОМЕР_1 .
Вивчивши надані матеріали, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена наявними матеріалами:
- протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 271726 від 06.12.2023, в якому викладені обставини вчинення правопорушення;
- відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеному у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння, згідно якого останній відмовився від проходження огляду;
- направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 до медичного закладу для огляду на стан сп'яніння не доставлявся;
- письмовими поясненнями свідка;
- письмовими поясненнями порушника.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суддею встановлено, що дані вимоги закону працівниками поліції були виконані належним чином.
З досліджених матеріалів справи слідує, що поліцейський в даному випадку при наявних у ОСОБА_1 зовнішніх ознаках алкогольного сп'яніння запропонував водієві пройти огляд за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в медичному закладі згідно встановленого законом порядку. Дані вимоги інструкції працівником поліції були виконані належним чином, але ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Дії правопорушника кваліфіковані правильно за ч.1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
З урахуванням обставин скоєного правопорушення, його характеру та суспільної небезпечності, особи порушника, його відношення до скоєного, суддя вважає що стягнення йому повинно бути призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП України за санкцією ст. 130 ч. 1 КУпАП, а накладене адміністративне стягнення в даному випадку буде достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Згідно з положенням ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, 221, 283, ч.1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави.
На підставі ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби з порушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя: І. В. Клименко