справа №176/3156/23
провадження №2/176/211/24
23 січня 2024 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Крамар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2) про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання, -
23 листопада 2023 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з 04 липня 1991 року по 30 червня 2011 року, з 11 липня 2011 року по 28 лютого 2018 року працював на різних посадах у різних структурних підрозділах ДП «СхідГЗК». 28 лютого 2018 року позивача звільнено з роботи.
За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання.
П.7 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 01.02.2019 року, затвердженого першим заступником начальника Управління Держпраці в Кіровоградській області, встановлено наявність у позивача професійних захворювань:
- радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 і шийна C6, C7 з вираженим порушенням біомеханіки хребта на фоні антесподиліолістезу L4, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромом, периферичним нейросудинним синдромом, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних та ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня);
- хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого-другого ступеня.
Згідно з п.16 вищевказаного Акту професійне захворювання виникло за таких обставин: тривалий термін роботи в шкідливих умовах праці на Новокостянтинівській та Смолінській шахті ДП «СхідГЗК», обумовлених технологічним процесом.
Згідно з п.17 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: робоча поза незручна та фіксована 46,7% при нормативі до 25%; нахили тулуба до 191 при нормативі 51-100; пил (кремнію діоксид кристалічний при вмісті пилу від 10% до 70%, ІІІ клас небезпеки) 2,3-7,6 мг/м3.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 26 лютого 2019 року серія 12 ААА №011979 позивачу первинно встановлено ступінь втрати працездатності на рівні 60%.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 26 лютого 2019 року серія 12 ААБ №173399 позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 18 лютого 2020 року серія 12 ААА №0855531 позивачу повторно встановлено ступінь втрати працездатності на рівні 60%.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 18 лютого 2020 року серія 12 ААБ №571051 позивачу повторно встановлено третю групу інвалідності.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 15 лютого 2022 року серія 12 ААА №105570 позивачу повторно безтерміново встановлено ступінь втрати працездатності на рівні 60%.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 15 лютого 2022 року серія 12 ААВ №197051 позивачу повторно безтерміново встановлено третю групу інвалідності.
Позивач має постійні скарги на стан свого здоров'я, змушений проходити лікування, що підтверджується випискою №436 із медичної карти стаціонарного хворого та випискою №742 з медичної карти стаціонарного хворого.
Відповідно до медичного висновку від 22.01.2019 року №118 позивач має скарги на стійкий біль та обмеження рухів в шийному та поперековому відділах хребта, з іррадіацією в обидві руки та ногу, порушену ходу, біль і обмеження руху в ліктьових, плечових, колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт в них, заніміння кінцівок, переважно праву, загальну слабкість, задишку при незначному фізичному навантаженні, кашель сухий, втому, запаморочення, відчуття серцебиття.
У зв'язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжуються значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. На думку позивача, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування.
Позивач вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров'я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання.
Позивач вважає виваженим та справедливим розмір відшкодування йому моральної шкоди у розмірі 245000 грн, які він просить стягнути з відповідача, без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2023 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху. 28 листопада 2023 року недоліки позовної заяви були усунуті представником позивача.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2023 року було відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав.
Представнику відповідача ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" відповідно до вимог ЦПК України, було вручено копію позовної заяви та додатків до неї, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, про що свідчить підпис представника відповідача у розносній книзі, копія якої міститься в матеріалах справи. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав.
11 грудня 2023 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від ДП "Схід ГЗК" надійшов відзив на позовну заяву, в якому ДП "СхідГЗК" просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. /а.с.35-41/
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що дійсно, ОСОБА_1 в період з 1991 року по 2018 року працював на ДП «СхідГЗК», звідки його було звільнено у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.
01.02.2019 року позивач звернувся до ДП «СхідГЗК» із заявою про виплату йому одноразової грошової виплати, як відшкодування моральної шкоди за отримані професійні захворювання, які він оцінив у 8000 грн, тобто погодив розмір відшкодування моральної шкоди за отримані професійні захворювання. Також у заяві позивач просив здійснити утримання визначених законодавством податків і зборів з сум моральної шкоди, що відшкодовується підприємством.
04.02.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №18/256 про відшкодування моральної шкоди.
Пунктом 2 зазначеного Договору було визначено, що ОСОБА_1 відмовляється від будь-яких намірів стягнення на його користь інших сум по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання з ДП «СхідГЗК». Пунктом 7 договору визначено, що сторони стверджують, що угоду уклали при повному розумінні всіх її наслідків, добровільно, без будь-якого примусу.
Позивач погодився на умови договору, підписав договір, зазначив, що у майбутньому претензій до ДП «СхідГЗК» щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням не матиме.
Відповідач зазначає, що відповідно до частини 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст.1168 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Тобто у разі реалізації свого законного права на відшкодування моральної шкоди один раз позивач не має права повторно вимагати такої компенсації за те ж діяння (якщо багаторазове відшкодування не передбачене договором або законом). Такий висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 р. у справі №641/8857/17.
Відповідач стверджує, що позивач ОСОБА_1 погодився на сплату йому одноразово у відшкодування моральної шкоди заподіяної професійним захворюванням на ДП «СхідГЗК» у сумі 8000 грн, про що укладено договір про відшкодування шкоди, отримав таку виплату одноразово, що в силу ч.5 ст.23 ЦК України позбавляє позивача права повторно звертатися за відшкодуванням моральної шкоди.
Враховуючи викладене відповідач просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з отриманням професійного захворювання відмовити у повному обсязі.
Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім'я позивача - ОСОБА_1 , останній дійсно працював на ДП «СхідГЗК», а саме 04.07.1991 року він був прийнятий на Смолінське рудоуправління електрогазозварником 2 розряду ремонтно-механічних майстерень на період літніх канікул. 19.08.1991 року переведений учнем слюсаря по ремонту обладнання ремонтно-механічних майстерень. 16.12.1991 року переведений слюсарем по ремонту обладнання ремонтно-механічних майстерень по 4 розряду. 01.06.1995 року переведений підземним учнем гірськоробочого очисного забою шахти з повним робочим днем у підземних умовах. 20.09.1995 року переведений підземним гірськоробочим очисного забою шахти №1 по 6 розряду з повним робочим днем у підземних умовах. 30.11.1995 року присвоєна категорія «А» як працюючому з джерелом іонізуючого опромінення. 08.04.1995 року переведений підземним помічником машиніста бурової установки шахти №1 по 5 розряду з повним робочим днем дільниці геологорозвідувального буріння, з повним робочим днем у підземних умовах. 04.06.1996 року переведений підземним машиністом бурової установки шахти №1 по 6 розряду з повним робочим днем в підземних умовах. 01.08.1996 року переведений підземним машиністом електровозу шахти №1 по 5 розряду з повним робочим днем в підземних умовах. 21.05.2003 року переведений електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання шахти по 4 розряду з повним робочим днем в особливо тяжких особливо шкідливих умовах праці з присвоєнням категорії «А» як працюючому з джерелом іонізуючого опромінення. 30.06.2011 року звільнений за власним бажанням. 11.07.2011 року прийнятий на Новокостянтинівську шахту ДП «СхідГЗК» учнем дозиметриста 4 фізико-хімічної лабораторії, з повним робочим днем в підземних умовах, за строковим трудовим договором терміном на три місяці. 13.09.2011 року переведений дозиметристом 5 кваліфкаційного розряду фізико-хімічної лабораторії, з повним робочим днем в підземних умовах. 28.02.2018 року позивача було звільнено з роботи у зв'язку зі скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. /а.с.8-10/
Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 01 лютого 2019 року було встановлено, що професійне захворювання ОСОБА_1 виникло за таких обставин: тривалий термін роботи в шкідливих умовах праці на Новокостянтинівській та Смолінській шахтах ДП «СхідГЗК», обумовлених технологічним процесом. /а.с.11-12/
Згідно з п.14 акту Форми П-4 ОСОБА_1 встановлений діагноз: 1. Радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 і шийна C6, C7 з вираженим порушенням біомеханіки хребта на фоні антесподиліолістезу L4, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромом, периферичним нейросудинним синдромом, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних та ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня). 2. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого-другого ступеня.
Відповідно до п.17 акту Форми П-4, причинами виникнення професійного захворювання позивача є: загальна вібрація 107-116 дБ при нормативі до 92 дБ; важкість праці: робоча поза незручна та фіксована 46,7% при нормативі до 25%; нахили тулуба до 191 при нормативі 51-100; пил (кремнію діоксид кристалічний при вмісті пилу від 10% до 70%, ІІІ клас небезпеки) 2,3-7,6 мг/м3.
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №173399 від 26.02.2019 року ОСОБА_1 при огляді вперше було встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням. Інвалідність встановлена з 20.02.2019 року на строк до 01.03.2020 року. Протипоказана робота в умовах пилу, з фізичними навантаженнями. /а.с.13/
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №0119782 від 26.02.2019 року ОСОБА_1 вперше визначено ступінь втрати професійної працездатності 60% з 20.02.2019 року до 01.03.2020 року. Зазначено про потребу в медикаментозному лікуванні, лікуванні в ЛТЗ, санаторно-курортному лікуванні за термінами. /а.с.13/
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №085531 від 18.02.2020 року ОСОБА_1 при повторному огляді визначено ступінь втрати професійної працездатності 60% до 01.03.2022 року. Зазначено про потребу в амбулаторному лікуванні, лікуванні в стаціонарі, санаторно-курортному лікуванні 1 раз на 3 роки. /а.с.14/
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №571051 від 18.02.2020 року ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням. Інвалідність встановлена до 01.03.2022 року. Протипоказана робота в умовах впливу шуму, пилу, вібрації. /а.с.14/
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №105570 від 15.02.2022 року ОСОБА_1 при повторному огляді визначено ступінь втрати професійної працездатності 60% безтерміново. Зазначено про потребу в амбулаторному лікуванні, лікуванні в стаціонарі, санаторно-курортному лікуванні 1 раз на 3 роки. /а.с.15/
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №197051 від 15.07.2022 року ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням. Інвалідність встановлена безтерміново. Протипоказані значні фізичні навантаження, робота в умовах впливу шуму, пилу, вібпації. /а.с.15/
Позивач має постійні скарги на стан свого здоров'я, змушений проходити лікування, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №436 від 06.11.2020 року та випискою із медичної карти стаціонарного хворого №29.10.2021 року від 29.10.2021 року.
Відповідно до відомостей, викладених у зазначених виписках, позивач має скарги на сухий кашель, дискомфорт у грудях, задишку при фізичних незначних загрузках, слабкість, пітливість, коливання АТ, головний біль, задуху, кашель, біль у грудях. /а.с.16,17/
Відповідно до Медичного висновку лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» №118 від 22.01.2019 року, підтверджуються діагнози професійних захворювань позивача. /а.с.18-19/
04 лютого 2019 року між ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та ОСОБА_1 укладено договір про відшкодування моральної шкоди № 18/256. Відповідно до зазначеного договору, на підставі заяви ОСОБА_1 від 01.02.2019 року про виплату йому одноразової грошової компенсації у відшкодування моральної шкоди в зв'язку з профзахворюванням, отриманим за час роботи на Смолінській та Новокостянтинівській шахтах ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", сторони узгодили одноразову грошову виплату ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок отриманих ним професійних захворювань у розмірі 8000 грн. Сторони узгодили, з чим погодився позивач, що ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" сплачує ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок отриманого ним професійного захворювання 8000 грн. Сторони дійшли згоди, що ОСОБА_1 відмовляється від будь-яких намірів стягнення на його користь інших сум в якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат". ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" зобов'язується сплатити на користь ОСОБА_1 8000 грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок всіх отриманих профзахворювань, встановлених та можливо встановлених у майбутньому за реквізитами. Сторони домовились, що ДП «СхідГЗК» на прохання заявника здійснює утримання визначених законодавством податків і зборів з суми моральної шкоди, що відшкодовується підприємством. /а.с.39, 40 зворот/
Відповідно до платіжного доручення №7583 від 25 березня 2019 року позивачу ОСОБА_1 було сплачено 6440 грн. з урахуванням сплачених ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" податків у відшкодування моральної шкоди, заподіяної профзахворюванням на підставі договору. /а.с.40/
У зв'язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжуються значною втратою працездатності у відносно молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. На думку позивача факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування.
Позивач вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров'я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання.
Суд під час розгляду цивільної справи керується та застосовує наступні положення Законів.
Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини «випливають із властивої людській особі гідності».
Статтею 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавецем трудового договору про дистанційну роботу.
Враховуючи зазначені положення, відповідач мав створити позивачу, як і іншим працівникам належні безпечні умови праці, за яких факт настання професійних захворювань, нещасних випадків, іншого пошкодження здоров'я чи настання смерті були б неможливими.
Відповідно до вимог статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Як слідує з аналізу норм ч. 2 ст.153, ст.173, ч.1 ст.237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.
Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) роз'яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
У пункті 13 Постанови роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №2, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Відсутність причинного зв'язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.
Отже, закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов'язку власника відшкодувати моральну шкоду.
З огляду на положення ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).
За ст. 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов'язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничо-геологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди, гірничі удари, обвалення, самозаймання гірничих порід, затоплення гірничих виробок тощо).
Згідно зі ст.38 Гірничого закону України до обов'язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, безпека гірничих робіт, охорона праці та довкілля, додержання встановлених нормативів у сфері проведення гірничих робіт, правил безпеки, правил технічної експлуатації та єдиних правил безпеки при підривних роботах.
За таких обставин, з огляду на вище зазначені норми Законів, під час судового розгляду доведено, що позивачу спричинено моральну шкоду, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача професійного захворювання.
Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії (дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15).
У зв'язку з вищевикладеним, суд не бере до уваги посилання відповідача на укладений між сторонами договір №18/256 від 04 лютого 2019 року про відшкодування моральної шкоди, оскільки його було укладено до встановлення у позивача стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Таким чином, суд, при визначені розміру моральної шкоди оцінює глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, втрату 60% професійної працездатності безтерміново, призначення позивачу третьої групи інвалідності, характер професійних захворювань, їх наслідки для здоров'я позивача та, керуючись принципом розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним визначити розмір компенсації в сумі 120000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.
Тому посилання позивача щодо спричинення йому моральної шкоди саме власником підприємства є обґрунтованими та заслуговують на увагу.
Надані позивачем докази повною мірою підтверджують, що ушкодження здоров'я ОСОБА_1 і отримання ним професійного захворювання та інвалідності відбулося при виконанні ним трудових обов'язків у шкідливих умовах, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Дніпровського апеляційного суду у справах №176/1014/22 та № 176/1620/22.
Суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
За вищевказаних обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, проте частково, в розмірі 120000 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Разом з тим, згідно із законом України № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», стягнуті кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди є доходом, який підлягає оподаткуванню на час виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Отже, з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Оскільки сума стягнення з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди складає 120000 грн., що значно перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, як це передбачено законом, тому в даному випадку, підлягає стягненню моральна шкода, з урахуванням податків і зборів фізичних осіб.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір». Тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Згідно ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір /фізичною особою/ в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір задоволених позовних вимог становить 120000 грн. Таким чином, з відповідача слід стягнути 1200 грн. судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.3 Конституції України, ст. ст. 23, 1167-1168 ЦК України, ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 4, 6, 13 ЗУ «Про охорону праці», ст.ст. 1, 38 Гірничого Закону України, ст.ст. 1, ст.ст. 4, 10, 12, 13,19, 23, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 14309787, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул.Горького, буд.2, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якості відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання грошові кошти у розмірі 120000 (сто двадцять тисяч) гривень з урахуванням податків з доходів фізичних осіб.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", код ЄДРПОУ 14309787, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м.Жовті Води вул.Горького, буд. 2, на користь держави судовий збір в розмірі 1200 грн.00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 14309787, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м.Жовті Води вул.Горького, буд. 2.
Повний текст рішення складено 23 січня 2024 року.
Суддя