Справа № 211/8002/23
Провадження № 2/211/662/24
22 січня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:головуючого судді Ткаченко С.В.,за участю секретаря судового засідання Бірж Д.В.,у відсутність сторін,
розглянувши в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 вказавши, що вона є донькою відповідача та досягла повноліття, однак продовжує навчання на денному відділенні Криворізького державного педагогічного університету, строк навчання до 30 червня 2027 року. У зв'язку з навчанням вона потребує матеріальної підтримки своєї матері, яка в добровільному порядку не виділяє належних коштів на її утримання на період навчання, тому просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь та утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, до закінчення нею навчання.
Ухвалою суду від 14 грудня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
До суду позивач ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи у її відсутність , позов підтримує. Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позов визнає.
Суд, враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1 (а.с.3 - копія свідоцтва).
ОСОБА_1 досягла повноліття, однак продовжує навчання та є студентом 1 курсу, групи ТНІ-23, факультету дошкільної і технологічної освіти, денної форми навчання за держзамовленням Криворізького державного педагогічного університету. Тривалість навчання з 01.09.2023 року по 30.06.2027 рік.
Згідно до частини другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».
Статтею 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2018 р., у справі № 622/373/16-ц, в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.
При визначенні розміру аліментів суд враховує положення ст. 182 СК України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частин першої, четвертої статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність доказів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач є працездатною особою, законом встановлено її обов'язок надавати матеріальну підтримку дочці, яка на день звернення до суду не досягла 23 років та продовжує навчання, не працює, оскільки навчання на денній формі , що позбавляє позивача можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв'язку з чим вона потребує матеріальної допомоги своїх батьків, тому виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що з відповідача на користь та на утримання позивача слід стягнути аліменти у заявленому розмірі, що буде відповідати інтересам сторін.
Обставин, які б свідчили про відсутність можливості відповідача надавати допомогу доньці у заявленому розмірі, судом не встановлено, доказів на підтвердження таких обставин відповідачем не надано.
Відповідно до статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Датою подачі позову є 13 грудня 2023 року.
Крім того, оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, він підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в дохід держави у сумі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 182, 191, 199, 200 СК України, статями 10, 12,13, 81,141, 263, 265, 430 ЦПК України,суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ), аліменти, у розмірі 1/ 4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, на утримання та на користь повнолітньої доньки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ), на період її навчання у Криворізькому державному педагогічному університеті, тобто до 30 червня 2027 року, починаючи стягнення з 13 грудня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко