Справа №204/8796/22
Провадження № 2/932/216/24
18 січня 2024 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді - Куцевола В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики,-
У жовтні 2022 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», у якій позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №2064987 у розмірі 21 644,00 грн. та вирішити питання розподілу судових витрат.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався на те, що 05.04.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІФОЮ» було укладено договір позики №2064987, відповідно до умов якого останній отримав у позику кошти в розмірі 7 000,00 грн., строком до 05.05.2021 та зі сплатою відсотків за користування у розмірі 1,99000% річних від суми позики на добу шляхом перерахування коштів на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
11.08.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №11-08/2021, згідно з яким, ТОВ «МАНІФОЮ» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги за договором позики №2064987.
З огляду на те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання щодо повернення коштів не виконав, в останнього, за договором №2064987 утворилась заборгованість, яка станом на 11.08.2021 становить 21 644,00 грн., яка складається з: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 144,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою; 3 500,00 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Ухвалою судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Книш А.В. від 25.11.2022 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.
Ухвалою судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Книш А.В. від 28.03.2023 цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» передано на розгляд до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з підстав визначених п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.05.2023 прийнято цивільну справу до свого провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу надсилалась ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками до неї. Відповідно до вимог ст. ст.128, 272 ЦПК України, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов'язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористався.
Дослідивши матеріали суд вважає, за необхідне зазначити наступне.
Так, судом встановлено, що на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано копію договору позики №2064987 від 05.04.2021 відповідно до якого ТОВ «МАНІФОЮ» надано ОСОБА_1 у позику кошти в розмірі 7 000,00 грн., строком до 05.05.2021 та зі сплатою відсотків за користування у розмірі 1,99000% від суми позики за кожен день користування позикою шляхом перерахування коштів на вказані банківські реквізити вказаної клієнтом.
Відповідно до листа директора ТОВ «Універсальні платіжні системи» Веліканова Є.М., 05.04.2021 на картку НОМЕР_1 було перераховано 7 000,00 грн.
11.08.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №11-08/2021, згідно з яким, ТОВ «МАНІФОЮ» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги за договором позики №2064987.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку за договором позики №2064987, заборгованість ОСОБА_1 станом на 11.08.2021 становить 21 644,00 грн., яка складається з: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 144,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою; 3 500,00 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Частиною 1 статті 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно ч.1-2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.
При цьому, відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», документ, який містить відомості про господарську операцію є первинним документом.
Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 44 Постанови НБУ від 4 липня 2018 року № 75 визначено, що первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують за такими ознаками:
1) за місцем складання:
зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку);
2) за змістом: касові;
меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).
Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банком відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами (пункти 46, 47 Постанови НБУ від 4 липня 2018 року № 75)
З викладеного вище вбачається, що меморіальний ордер є первинним документом, що містить відомості про операцію банку, а отже є належним, допустимим та достатнім доказом надання позики.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже виписка за картковим рахунком (по кредитному договору) або меморіальний ордер є належними доказами щодо перерахування коштів на рахунок позичальника, що відповідно, свідчить про виконання позикодавцем взятих на себе обов'язків по наданню коштів.
Саме таку позицію висловив Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 року у справі 278/2177/15-ц
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст.ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).
З огляду на те, що позивачем не надано доказів перерахування кредитних коштів, як-то первинних бухгалтерських документів, а розрахунок заборгованості в розумінні приписів Закону не може бути беззаперечним доказом виконання позикодавцем зобов'язань щодо перерахування коштів, заявлені вимоги не підлягають задоволенню.
Крім того, матеріали справи не містять жодних даних щодо платіжної банківської карти позичальника (на яку згідно умов договору позики відбувається перерахування коштів).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В. Куцевол
18 січня 2024 року