Справа № 932/8266/23
Провадження № 2/932/187/24
18 січня 2024 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді - Куцевола В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-
У вересні 2023 року до суду надійшла позовна заява, у якій ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 55 000,00 грн., що є еквівалентом 1 500,00 доларів США, а також вирішити питання розподілу судових витрат.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач послалась на те, що 28.01.2022 між нею та відповідачем було укладено договір, за яким сторони взяли на себе зобов'язання укласти до 30.03.2022 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та на виконання умов якого, останньою було передано ОСОБА_2 суму, яка є еквівалентом 1 500,00 доларів США.
З огляду на те, що у строк встановлений договором від 28.01.2022 договір купівлі-продажу не було укладено з вини відповідача, позивач вважала за необхідне звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 15.09.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу надсилалась ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками до неї. Відповідно до вимог ст. ст.128, 272 ЦПК України, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов'язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, за необхідне, зазначити наступне.
Так, судом встановлено, що згідно з копією договору від 28.01.2022 сторонами якого зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , сторони домовились про укладення, до 30.03.2022, нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Згідно вказаного договору ОСОБА_1 є покупцем квартири, а ОСОБА_2 - продавцем. Також у договорі зазначено, що до підписання цього договору з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо укладення основного договору, ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2 суму в розмірі еквівалент 1 500 доларів США. В момент повного розрахунку за основним договором, зазначена сума буде зарахована у належний з ОСОБА_1 платіж.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, -у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Частиною 1 ст. 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
З огляду на викладене, на відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку невиконання зобов'язання (постанова ВС/КЦС від 21.04.2021 прийнята за результатами розгляду справи № 607/15301/18).
Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.
Внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст.ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).
З огляду на те, що передумовою для звернення до суду з даним позовом, за твердженням позивача, стали дії відповідача пов'язані з неявкою до приватного нотаріуса, адреса та будь-які ідентифікаційні дані якого у договорі від 28.01.2022 не встановлено, відсутні підстави вважати ОСОБА_2 таким, що ухилився від укладення договору-купівлі продажу квартири, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення з останнього коштів переданих на виконання договору від 28.01.2022.
Також суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що договором від 28.01.2022 не визначено обов'язку відповідача щодо організації проведення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, а позивачем не надано доказів вчинення дій спрямованих на спонукання ОСОБА_2 щодо укладення нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу (листа з повідомленням про час та місце укладення договору).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд приходить до висновку, що понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору з відповідача не стягуються та покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В. Куцевол
18 січня 2024 року