Справа № 320/4641/21 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.
22 січня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційні скарги Головного управління ДПС у Київській області та Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкових вимог,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.08.2018 №0114659-5602-1014, від 04.03.2019 №0030048-5606-1014, від 04.03.2019 №0030049-5606-1014, від 04.03.2019 №0030044-5606-1014, від 22.04.2020 №0086670-5605-1014, від 24.04.2019 №0037535313 та від 24.04.2019 №0037515313;
- визнати протиправними та скасувати податкові вимоги від 07.11.2019 №64941-53 та від 25.01.2019 №266-53.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачами подано апеляційні скаргу, в яких апелянти просять скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивачем щодо задоволення вимог апелянта заперечено.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 належить право власності на об'єкт нерухомого майна - комплекс, загальна площа 3910,10 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (право власності посвідчується договором купівлі-продажу від 30.09.2008р. №2086 та витягом про реєстрацію права власності нанерухоме майно від 14.10.2008р. № 920570183.
Також позивачу належить право спільної часткової власності на наступні об'єкти нерухомого майна (розмір частки у спільній частковій власності - 1/2 частина):
-комплекс будівель №2, загальною площею 2013,3 кв. м., що знаходиться на території Морозівської сільської ради Малинського району Житомирської області (право власності підтверджується договором купівлі-продажу комплексу від 18.04.2008р. №1817 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.04.2008р. №18617651);
-комплекс будівель №1, загальною площею 14568,8 кв. м., що знаходиться на території Морозівської сільської ради Малинського району Житомирської області (право власності підтверджується договором купівлі-продажу комплексу від 18.04.2008р. №1807 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.04.2008р. №18622337);
-комплекс, загальна площа 3249,3 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (право власності підтверджується договором купівлі-продажу комплексу: двох телятників, капусто- сховища, кормоцеху від 24.05.2008р. №2076 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.06.2008р. №19075782).
Податковим органом визначено позивачу податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику зазначених вище об'єктів нерухомості за 2017 рік, а саме: комплекс, адреса: АДРЕСА_1 - 31280,00 грн, комплекс будівель №2, адреса:Морозівська сільська радаМалинського району Житомирської області -1610,64 грн, комплекс будівель №1, адреса:Морозівська сільська рада Малинського району Житомирської області - 11655,04 грн. комплекс, адреса: АДРЕСА_2 - 10397,76 грн. та винесені податкові повідомлення-рішення №0124016-5606-1014 від 20.09.2018р., №0124018-5606-1014 від 20.09.2018р, №0124019-5606-1014 від 20.09.2018р, №0114659-5602-1014 від 17.08.2018р.
Також, податковим органом визначено позивачу податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику зазначених вище об'єктів нерухомості за 2018 рік: комплекс, адреса: АДРЕСА_1 - 72804,20 грн., комплекс будівель №2, адреса: Морозівська сільська рада Малинського району Житомирської області - 37477,58 грн., комплекс будівель №1, адреса: Морозівська сільська рада Малинського району Житомирської області - 271198,21 грн. комплекс, адреса: АДРЕСА_2- 120971,44 грн. та винесені податкові повідомлення-рішення: №0030045-5606-1014 від 04.03.2019р., №0030048-5606-1014 від 04.03.2019р., №0030049-5606-1014 від 04.03.2019р., №0030044-5606-1014 від 04.03.2019р.
Крім того, визначено податкові зобов'язання за 2020 рік, а саме: комплекс, адреса: АДРЕСА_1 - 163164,30 грн., комплекс будівель №2, адреса: Морозівська сільська рада Малинського району - 42007,50 грн., комплекс будівель №1, адреса: Морозівська сільська рада Малинського району Житомирської області - 303978,01 грн, комплекс, адреса: АДРЕСА_2 - 67996,64 грн., та винесені податкові повідомлення-рішення №0086671-5605-1014 від 22.04.2020р., №0086670-5605-1014 від 22.04.2020р., №0086668-5605-1014 від 22.04.2020р., N90150584-5605-1014 від 12.08.2020р. відповідно.
В зв'язку із несплатою у визначені строки зобов'язань, ГУ ДПС у Житомирській області сформовано податкові вимоги №226-53 від 25.01.2019 року та №64941-53 від 07.11.2019 року.
За результатами проведення ГУ ДПС у Житомирській області перевірки дотримання вимог щодо своєчасної сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за результатом якої складено акт від 24.04.2019 №002157/06-30-53-13/2785708859 та винесено податкові повідомлення-рішення № 0037535313, № 0037515313 від 24.04.2019 року, якими нараховано позивачу штрафні санкції у розмірі 2653,14 грн та 6256 грн.
Незгода позивача із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями та вимогами про сплату боргу, зумовила його звернення до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VIII від 28 грудня 2014 року, яким, шляхом викладення в новій редакції статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), введено новий податок - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування, відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, стали об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка.
Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, об'єкт нерухомого майна - комплекс, загальна площа 3249,3 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2, належить позивачу на праві спільної часткової власності, розмір частки позивача - частина.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0114659-5602-1014 від 17.08.2018р., позивачу нараховано податкових зобов'язань на вказаний об'єкт нерухомості у розмірі 10397,76 грн.
За змістом пп. "а" п. 266.1.2 статті 266 ПК України, якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Податковим органом як при вирішенні спору в суді першої інстанції так і в апеляційних скаргах вказана обставина жодним чином не спростовується та не заперечується.
З огляду на викладене суд першої інстанції прийшов до цілком обґрунтованого висновку, що податковим органом при винесенні податкового повідомлення-рішення №0114659-5602-1014 від 17.08.2018р не враховано ту обставину, що позивач володіє лише частини вказаного комплексу.
Отже, податкове повідомлення-рішення №0114659-5602-1014 від 17.08.2018р. на суму 10397,76 грн є протиправним і підлягає скасуванню.
Крім того, як свідчать матеріали справи, такої ж помилки припустився податковий орган і при винесенні податкових повідомлень рішень №0030048-5606-1014 від 04.03.2019р., №0030049-5606-1014 від 04.03.2019р., №0030044-5606-1014 від 04.03.2019р.
Відтак, податковим органом в порушення пп. "а" п. 266.1.2 статті 266 ПК України не враховано розмір частки позивача у спільній частковій власності на зазначені об'єкти оподаткування та неправильно визначені суми податкових зобов'язань.
Окрім того, відповідачем визначено позивачу податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику об'єктів нерухомості за 2019 рік:комплекс, адреса: АДРЕСА_1 - 163164,30 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0086671-5605-1014 від 22.04.2020р, комплекс будівель №2, адреса: Морозівська сільська рада Малинського району у розмірі 42007,50 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення №0086670-5605-1014 від 22.04.2020р., комплекс будівель №1, адреса: Морозівська сільська рада Малинського району Житомирської області - 303978,01 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0086668-5605-1014 від 22.04.2020р., та комплексу за адресою: АДРЕСА_2- у розмірі 67996,64 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення № 90150584-5605-1014 від 12.08.2020р.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 09.07.2020р. позивачем проведено державну реєстрацію припинення права власності на належні йому об'єкти нерухомого майна у зв'язку з їх знищенням, а саме: комплексу за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою асоціації "АВІСТОР-БУД" від 17.12.2018р. №40/18 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2020р. №215917509; комплексу будівель №2 за адресою: Морозівська сільська рада Малинського району Житомирської області, про що свідчить довідка асоціації "АВІСТОР-БУД" від 17.01.2018р. №39/18 і витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2020р. №215915673; комплексу будівель №1, адреса: Морозівська сільська рада Малинського району Житомирської області, згідно довідки асоціації "АВІСТОР-БУД" від 17.12.2018р. №38/18 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2020р. №215915932.
У зв'язку зі знищенням зазначених об'єктів нерухомого майна, позивач звернувся до податкового органу про перерахунок податкових зобов'язань за 2019 рік в порядку пп. 266.7.3 ст. 266 ПК України.
Листом ГУ ДПС у Київській області від 14.08.2020р. №26966/ФОП/Ю-36-56-05 повідомлено, що звернення позивача задоволено.
Контролюючий орган відкликав наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0086671-5605-1014 від 22.04.2020р. на суму 163164,30 грн. (щодо об'єкту нерухомості - комплекс, адреса: АДРЕСА_1);
- №0086668-5605-1014 від 22.04.2020р. на суму 303978,01 грн. (щодо об'єкту нерухомості - комплекс будівель №1, адреса: Морозівська сільська рада Малинського району Житомирської області).
Однак, податкове повідомлення-рішення №0086670-5605-1014 від 22.04.2020р. на суму 42007,50 грн. щодо об'єкту нерухомого майна - комплекс будівель №2, адреса: Морозівська сільська рада Малинського району Житомирської області, який також знищено - відповідач не відкликав.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано апелянтом, зазначений об'єкт нерухомості також знищено, а державна реєстрація припинення права власності проведена одночасно з іншими об'єктами нерухомості.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до цілком обгрунтованого висновку, що в зв'язку з припиненням права власності позивача на об'єкт нерухомості - комплекс будівель №2, адреса Морозівська сільська рада Малинського району Житомирської області, у позивача відсутній обов'язок сплачувати податок на нерухоме майно щодо такого об'єкта оподаткування.
Крім того, податковим органом при розрахунку податкових зобов'язань за 2019 рік податковим повідомленням-рішенням №0086670-5605-1014 від 22.04.2020р. щодо об'єкту - комплекс будівель комплекс будівель №2, адреса: Морозівська сільська рада Малинського району Житомирської області, в порушення пп. "а" п. 266.1.2 статті 266 ПК України не враховано розмір частки позивача у спільній частковій власності на зазначений об'єкт оподаткування.
Відтак, податкове повідомлення-рішення №0086670-5605-1014 від 22.04.2020р. також є протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не взято до уваги факт знищення об'єкту оподаткування, а також не враховано розмір частки позивача у спільній власності щодо вказаного об'єкту нерухомості.
Крім того, у зв'язку з несвоєчасною оплатою позивачем вказаних вище податкових зобов'язань, позивачу нараховано штрафні санкції на підставі податкових повідомлень-рішень№0037535313 від 24.04.2019р. на суму 2653,14 грн. і №0037515313 від 24.04.2019р. на суму 6256,00 грн.
Також позивачем отримано податкові вимоги про сплату податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який виник у зв'язку з несплатою зазначених вище податкових зобов'язань: податкова вимога №64941-53 від 07.11.2019р. на суму 502420,14 грн.; податкова вимога №226-53 від 25.01.2019р. на суму 44545,68 грн.
Щодо зазначених податкових повідомлень-рішень від 24.04.2019 року та податкових вимог контролюючого органу, суд зазначає, що вказані позовні вимоги є похідними від позовних вимог про скасування податкових-повідомлень-рішень, якими позивачу визначено суми податкових зобов'язань за платежем "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки", а тому з урахуванням того, що судом за наслідками розгляду даної справи скасовані податкові повідомлення-рішення №0114659-5602-1014 від 17.08.2018р. на суму 10397,76 грн.; №0030048-5606-1014 від 04.03.2019р. на суму 37477,58 грн.; №0030049-5606-1014 від 04.03.2019р. на суму 271198,21 грн.; №0030044-5606-1014 від 04.03.2019р., на суму 120971,44 грн.; №0086670-5605-1014 від 22.04.2020р., на суму 42007,50 грн., то суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань за 2017-2019 роки, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення №0037535313 від 24.04.2019р., №0037515313 від 24.04.2019р. та вимоги №64941-53 від 07.11.2019р., №226-53 від 25.01.2019р. є також неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Київській області та Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкових вимог залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 22.01.2024)