П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/8894/23
Перша інстанція: суддя Мороз А. О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДМЕЙКЕР» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДМЕЙКЕР» до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,
20 липня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФУДМЕЙКЕР» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 10ДПС/ТД-ФС від 26.06.2023 року про накладення штрафу у розмірі 67 000 грн за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Фудмейкер» зазначив, що Головним управлінням ДПС у Миколаївській області за результатами фактичної перевірки складено акт, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 здійснювала функції продавця, яку прийнято на роботу у ТОВ “Фудмейкер” на підставі наказу, але повідомлення до ГУ ДПС у Миколаївській області про прийняття працівника на роботу прийшло після проведення фактичної перевірки. Позивач зазначає, що надходження до податкового органу повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на посаду продавця із запізненням сталось з технічних причин. Крім того, позивач вважає незрозумілим, на підставі чого податковий орган зробив висновок, що ОСОБА_1 допущена до роботи без укладення трудового договору.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що під час фактичної перевірки позивача податковим органом встановлено порушення статті 24 Кодексу законів про працю, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.15 № 413 “Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту”, а саме позивачем допущено до виконання трудових обов'язків працівника без оформлення трудового договору та без надання повідомлення до органів Державної податкової служби відносно цієї особи, у даному випадку щодо ОСОБА_1 . При цьому, позивачем визнано факт несвоєчасного отримання повідомлення податковим органом про прийняття позивачем на роботу ОСОБА_1 .
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року ТОВ «Фудмейкер» відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідач невірно кваліфікував порушення стосовно працівника ОСОБА_1 та замість накладення штрафу за неповідомлення податкового органу щодо нового працівника (хоча таке повідомлення направлено, однак з порушенням строку з технічних причин) наклав на роботодавця штраф за допуск до роботи без укладання трудового договору на підставі ст.265 КУпАП.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, у зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
01 червня 2023 року відповідачем отримано лист ГУ ДПС у Миколаївській області № 4049/5/14-29-07-07-01 з копією акту фактичної перевірки ТОВ “Фудмейкер” від 22.05.23 № 3481/14/29/07/ НОМЕР_1 та копіями матеріалів перевірки.
В акті перевірки зафіксовано, що ОСОБА_1 12.05.23 об 11:07 год. здійснювала функції продавця (здійснювала розрахунки з покупцями магазину за придбану продукцію). Відповідно до усних пояснень ОСОБА_1 вона є найманим працівником ТОВ “Фудмейкер”.
Згідно інформації “Обробка ПЗ Податкова звітність” з ІС “Податковий блок”, ОСОБА_1 прийнято на роботу у ТОВ “Фудмейкер” з 12.05.23 року, наказ № 94-К від 11.05.23, час доставки документа до ГУ ДПС у Миколаївській області 12.05.23 о 15 год 45 сек.
Фактичною перевіркою Головного управління ДПС в Миколаївській області встановлено фактичний допуску одного працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) керівництвом ТОВ “Фудмейкер” та без повідомлення до податкового органу.
20 червня 2023 року відповідачем винесено повідомлення № ПД/3/3746-23, яким сповіщено позивача про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.
26 червня 2023 року відповідачем винесено постанову № 10ДПС/ТД-ФС про накладення на ТОВ «Фудмейкер» штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, якою на позивача накладено штраф в сумі 67 000 грн (6700х10х1) за порушення вимог ст. 24 КЗпПУ та постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2016, а саме за допуск до роботи без укладання трудового договору ОСОБА_1 .
Позивач не погоджуючись із постановою про накладення на нього штрафу в розмірі 67 000 грн, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно виніс спірну постанову про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю в сумі 67 000 грн, проаналізувавши акт перевірки податкової разом з доданими до нього матеріалами, в якому встановлено факт проведення розрахункової операції ОСОБА_1 12.05.23 р. об 11:07, яка повідомила працівникам контролюючого органу, що працює в ТОВ “Фудмейкер” найманим працівником.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Законом України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05 липня 2012 року, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, визначені правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.
Статтею 53 Закону № 5067-VI встановлено, що посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи - підприємці, винні у порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть відповідальність згідно із законодавством (ч.1).
За приписами ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
- порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - дев'ятим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами третьою - сьомою статті 53 Закону України “Про зайнятість населення” визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.
Відповідно до п.2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту)
Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Тобто, зі змісту Порядку № 509 передбачена можливість розгляду справи та накладення на суб'єкта господарювання штрафу на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю.
Тобто самостійною підставою для накладення штрафу за порушення законодавства про працю є також акт перевірки ДПС, її територіального органу.
Аналогічне застосування норм права підтримано і Верховним Судом в постанові по справі № 460/3829/20 від 29 вересня 2022 року.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, що акт ГУ ДПС у Миколаївській області не може бути підставою для прийняття відповідачем рішення про порушення ТОВ «Фудмейкер» законодавства про працю.
Разом із тим, судова колегія враховує правову позицію, викладену Верховним Судом в постанові по справі № 822/1037/18 від 21 серпня 2020 року, відповідно до якої відомості, викладені в акті перевірки, підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи управлінням Держпраці, що свідчить про те, що викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства про працю, а підлягають перевірці.
Так, під час проведення фактичної перевірки позивача посадовими особами податкової служби встановлено, що ОСОБА_1 прийнято на роботу у ТОВ «Фудмейкер» з 12.05.23 року, наказ № 94-К від 11.05.23, час доставки документа до ГУ ДПС у Миколаївській області повідомлення про прийняття працівника на работу12.05.23 о 15 год 45 сек.
Враховуючи викладене, судова колегія наголошує, що навіть якщо повідомлення про прийняття на роботу і направлено до податкового органу із запізненням, саме в цьому повідомленні наявна інформація про наказ ТОВ «Фудмейкер» від 11 травня 2023 року № 94-К про прийняття ОСОБА_1 на роботу продавцем продовольчих товарів, що спростовує висновки контролюючих органів, з якими погодився суд першої інстанції, про допуску працівника ОСОБА_1 до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Крім того, ТОВ «Фудмейкер» надано до суду першої інстанції копію заяви ОСОБА_1 про прийняття на роботу, копію особової картки працівника, копію виписки з табелю робочого часу та копію відомості про виплату заробітної плати, зокрема, ОСОБА_1 , що додатково підтверджує належне оформлення позивачем продавця ОСОБА_1 на посаді.
Викладене спростовує встановлене відповідачем у оскаржуваній постанові порушення ТОВ «Фудмейкер» ст.24 КЗпП, відповідальність за що передбачена ст. 265 КЗпП у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Разом з тим, позивачем належними та допустимими доказами не спростовано порушення, яке виразилось у допущенні до виконання трудових обов'язків працівника без своєчасного повідомлення до органів ДПС відносно цієї особи.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту» № 413 від 17.06.2015 року, повідомлення про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв'язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
Однак, згідно правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 23.04.2020 року у справі №440/45/19, від 24.09.2020 року у справі №200/929/19-а, від 21.05.2021 року у справі №183/6018/18, Верховний Суд виснував, що абзац 2 частини другої статті 265 КЗпП України не передбачає накладення штрафів за несвоєчасне повідомлення органів ДФС про працевлаштування.
Такі висновки Верховного Суд є релевантними і для вирішення даного спору.
Отже, нормами КЗпП відповідальність за несвоєчасне направлення до податкового органу повідомлення про прийняття працівника на роботу не встановлена.
Суд першої інстанції на викладені обставини уваги не звернув, надав невірну правову оцінку обставинам справу, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про задоволення позовних вимог ТОВ «Фудмейкер».
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 04 серпня 2023 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДМЕЙКЕР» - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року - скасувати та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДМЕЙКЕР».
Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 10ДПС/ТД-ФС від 26.06.2023 року про накладення штрафу на ТОВ «Фудмейкер» у розмірі 67 000 грн за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко