22 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/8494/23
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Федусика А.Г.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року позов задоволено частково.
На зазначене рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подали апеляційну скаргу.
До апеляційної скарги апелянтом подано клопотання про поновлення строку на оскарження рішення суду, в якому апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що копію оскаржуваного рішення Військова частина НОМЕР_1 отримала 16.11.2023 року, оскільки лише 16.11.2023 року зареєструвалась в електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд».
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для надання: доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів ОСОБА_1 та докази отримання Військовою частиною НОМЕР_1 копії оскаржуваного рішення першої інстанції. Роз'яснено Військовій частини НОМЕР_1 , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині надання доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів позивачу, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині пропуску строку на подання апеляційної скарги у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 14.12.2023 року о 21:57.
22 грудня 2023 року до суду надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку, в якому апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 року. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що копію оскаржуваного рішення Військова частина НОМЕР_1 отримала 16.11.2023 року, оскільки лише 16.11.2023 року зареєструвалась в електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд» та тим, що судовий збір за подання апеляційної скарги був сплачений лише 06.12.2023 року, оскільки на сьогоднішній день всі фінансові ресурси Міністерства оборони України спрямовані на фінансування першочергових потреб підрозділів Збройних Сил України, пов'язаних із забезпеченням обороноздатності України, через що процедура погодження фінансування судових витрат є триваючою.
Суд зазначає, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Миколаївського окружного адміністративного суду постановлено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін 06 вересня 2023 року. Рішення складено в повному обсязі 06.09.2023 року.
Не погоджуючись з рішенням, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , справу призначено до розгляду, особам, які беруть участь у справі запропоновано у строк до 01.12.2023 року подати відзив на апеляційну скаргу.
17 жовтня 2023 року П'ятим апеляційним адміністративним судом на електронну пошту Військової частини НОМЕР_1 , яку відповідач зазначав в документах поданих до суду першої інстанції та яка зазначена ними в апеляційній скарзі, направлено копію апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року та ухвалу про відкриття апеляційного провадження П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року.
27 листопада 2023 року Військовою частиною НОМЕР_1 подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 (а.с. 62).
З огляду на вищезазначене, судом встановлено, що Військовій частині НОМЕР_1 стало відомо про оскаржуване рішення суду щонайменше 17 жовтня 2023 року, оскільки ознайомившись з апеляційною скаргою позивача, Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на апеляційну скаргу (а.с. 62).
Таким чином, граничним строком подачі апеляційної скарги відповідачем є 16 листопада 2023 року.
Апеляційна скарга подана до суду 08 грудня 2023 року з пропуском строку.
Доказів, які б свідчили про те, що оскаржуване рішення суду отримано Військовою частиною НОМЕР_1 саме 16.11.2023 року, апелянтом до суду не надано.
Крім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо пропуску строку, а саме те, що судовий збір за подання апеляційної скарги був сплачений лише 06.12.2023 року, оскільки в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Про це зазначає ЄСПЛ у своїх рішеннях.
Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі “Устименко проти України” зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі “Лелас проти Хорватії”, відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, таким чином останнім днем усунення недоліків є 25 грудня 2023 року.
Враховуючи, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023, до суду апеляційної інстанції не надано поважних підстав чи належних доказів підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, а тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.А. Шевчук
Судді А.В. Бойко А.Г. Федусик