П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/15247/23
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. Дата і місце ухвалення: 22.09.2023р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Промінь» до відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -
В червні 2023 року сільськогосподарський виробничий кооператив «Промінь»» звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.03.2023р. №356518.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірною постановою СГВК «Промінь» незаконно притягнуто до відповідальності за порушення ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п.22.5 ПДР у вигляді застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн. При здійсненні висновку про перевищення транспортним засобом - тягачем MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом Krone ADW 24, д.н.з. НОМЕР_2 , нормативно вагових параметрів, передбачених п.22.5 ПДР, посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті не враховано, що відповідний транспортний засіб є контейнеровозом, нормативний параметр навантаження щодо якого становить 44 тонни, а не 40 тонн, як про це стверджує відповідач. Нормативний параметр для строєної осі становить 19 тонн, а не 16 тонн, як це розрахував уповноважений орган Укртрансбезпеки. Також, позивач зазначав, що встановивши факт перевищення вагових параметрів працівники Укртрансбезпеки зобов'язані були затримати транспортний засіб та заборонити його подальший рух до внесення плати за проїзд. Однак, відповідних дій відповідачем вчинено не було. Посилався позивач і на закінчення на момент розгляду справи строку притягнення до відповідальності.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.03.2023р. №356518 у розмірі 17 000,00 грн.
Стягнуто з відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь СГВК «Промінь» судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 22.09.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову СГВК «Промінь».
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції не обґрунтовано виходив з того, що відповідно до реєстраційних документів транспортний засіб, що перевірявся, є контейнеровозом, а тому відповідачем не правильно обраховано навантаження на осі. Судом не враховано, що само по собі надання реєстраційних документів на транспортний засіб не свідчить про те, що позивач використовував відповідний транспортний засіб для перевезення контейнера з відповідним маркуванням. Перевіривши транспортний засіб посадові особи Уктрансбезпеки правомірно врахували, що СГВК «Промінь» не використовувало його за призначенням, оскільки відповідні документи мали бути наявні у водія під час перевірки та надані уповноваженим особам відповідача.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 13.05.2022р. №005/в, 16.05.2022р. посадовими особами Укртрансбезпеки на автодорозі М-15 Одеса - Рені - Бухарест км 60 + 540 (с.Удобне) проводилась рейдова перевірка транспортних засобів.
Під час її проведення здійснено перевірку транспортного засобу марки MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом Krone ADW 24, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить СГВК «Промінь», під керуванням водія ОСОБА_1 .
Встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезені подільного вантажу, що зафіксовано актом №329550 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.05.2023р. Зокрема, зазначено, що навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу склало 19 тонн при допустимому 16 тонн (перевищення на 18,7%). Водночас, загальна маса ТЗ становить 43,45 тонн. при нормативно встановленому 40 тонн (перевищення на 8,6%).
Акт перевірки підписано водієм транспортного засобу ОСОБА_1 без зауважень.
Інспекторами відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області складено акт №0056394 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0062160 від 16.05.2022р.
03.03.2023р. на адресу СГВК «Промінь» відділом державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті надіслано запрошення на розгляд 21.03.2023р. о 10:00 год. справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
21.03.2023р. відділом державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову №356518 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачене абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», до СГВК «Промінь» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.
Не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу СГВК «Промінь» оскаржило її в судовому порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов СГВК «Промінь» та скасовуючи спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, зазначив, що як слідує з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та напівпричепу, належних позивачу, тягач MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , є трьох вісним тягачем - контейнеровозом, причеп Krone ADW 24, д.н.з. НОМЕР_2 , є спеціалізованим трьох вісним вантажним напівпричепом контейнеровозом, а тому, відповідно до п.22.5 ПДР, масою перевищення для такого транспортного засобу є понад 44 тонни, що не відповідає доводам та висновкам відповідача про перевищення позивачем загальної маси транспортного засобу 40 тонн. А відтак, за висновками суду, у діях СГВК «Промінь» відсутнє порушення п.22.5 ПДР та, відповідно, спірною постановою його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно частин 1 та 4 статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно із статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007р. «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок №879).
Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
У розумінні Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. При цьому, транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 пункту 2 Порядку №879).
За змістом пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до пункту 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001р. №30, передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, (далі - ПДР) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Згідно з пунктом 22.5 ПДР в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів на автомобільній дорозі державного значення допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:
фактичну масу на автомобільних дорогах державного значення, зокрема, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 тонн, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тонн, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тонни;
навантаження на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр - 11,5 тонн; від 1 до 1,3 метра - 16 тонн; від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах - 18 тонн; від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни - 19 тонн; від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни - 23 тонни; від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів - 20 тонн.
З аналізу п.22.5 ПДР слідує, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, визначених у п.22.5 ПДР, зокрема, фактичне навантаження, навантаження на осі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено відповідальність у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10 відсотків до 20 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.
Таким чином, правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі, а перевезення подільного вантажу з перевищенням навантаження на вісі заборонено.
Головною метою такої заборони є збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.
Перевізник, зважаючи на особливості і характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
Як вже зазначалося колегією суддів, оскаржуваною у даній справі постановою від 21.03.2023р. №356518 до СГВК «Промінь» застосовано адміністративно-господарський штраф на підставі абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу встановлено, що загальна маса ТЗ становить 43,45 тонн. при нормативно встановленому 40 тонн (перевищення на 8,6%), навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу склало 19 тонн при допустимому 16 тонн (перевищення на 18,7%).
Тобто, зафіксоване відповідачем перевищення дозволеного навантаження є більше допустимої похибки 2%, передбаченої для можливого збільшення осьового навантаження, зумовленого нерівномірним розподілом подільного (сипучого) вантажу.
Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, перевезення вантажу здійснювалося автомобілем марки MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом Krone ADW 24, д.н.з. НОМЕР_2 , які, згідно відомостей свідоцтв про їх державну реєстрацію, є контейнеровозами (тип D3), у зв'язку з чим максимальне значення загальної маси транспортного засобу для автомобільних доріг державного значення становило 44 тони, а не 40 тон. Здвоєна вісь транспортного засобу має відстань між колесами 1,35 м, а тому нормативний параметр для навантаження на вісь становить 19 тонн, а не 16 тонн.
Крім того, при вирішенні даного спору колегія суддів враховує наступне.
Положеннями пункту 25 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567, встановлено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до частин першої та другої статті 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
За текстом частини першої статті 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: адміністративно-господарський штраф.
Відповідно до частини першої статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу (частина третя статті 241 ГК України).
Приписами частини першої статті 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 16 серпня 2023 року у справі №160/12371/22 сформував правовий висновок щодо застосування пункту 25 Порядку №1567 в контексті дотримання територіальним органом Укртрансбезпеки строку прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Зокрема, за висновками Верховного Суду, пункт 25 Порядку №1567 стосується строку розгляду суб'єктом владних повноважень справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а стаття 250 ГК України визначає строк притягнення до відповідальності за таке порушення, який вираховується з дня його виявлення.
При цьому, аналізуючи зміст статті 250 ГК України, Верховний Суд зазначив, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
За висновком Суду, у статті 250 ГК України містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Водночас, другий обмежувальний строк полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.
Відтак, виходячи з аналізу приписів статті 250 ГК України Верховний Суд констатував, що при виявленні факту вчинення суб'єктом господарювання правопорушення під час здійснення господарської діяльності, суб'єкт владних повноважень, ухвалюючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК України. Закінчення будь-якого із встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 26.10.2023р. по справі №160/17116/22.
У справі, що розглядається, акт проведення перевірки складено 16 травня 2022 року, а спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято 21 березня 2023 року.
Наведене свідчить, що територіальний орган Укртрансбезпеки, фактично порушив не тільки строк розгляду справи, передбачений пунктом 25 Порядку №1567, а й застосував до позивача адміністративно-господарський штраф поза межами шестимісячного строку, передбаченого статтею 250 ГК України.
Порушення граничних строків застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій не є формальним порушенням процедури та може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, враховуючи, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
Встановлена правова процедура, як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.
Колегія суддів наголошує, що введення на території країни воєнного стану не є підставою для ігнорування посадовими особами державних органів положень ст.19 Конституції України, згідно яких органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. До того ж, де окупація міста Херсон мала місце в листопаді 2022 року і відповідачем належним доказами не доведено неможливість невідкладного розгляду матеріалів, складених в травні 2022 року.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суд правомірності прийнятих ним рішень, не доведено правомірності спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.03.2023р. №356518, у зв'язку з чим така постанова підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги та скасування рішення від 22.09.2023р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. «а»-«г» п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 22 січня 2024 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук