П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/11057/23
Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - Миколаївський ОТЦК та СП), в якому просив:
-визнати протиправною відмову у виготовленні та наданні до ГУ ПФУ в Миколаївській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн.), встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2021 рік для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2021;
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Миколаївській області нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) та положень Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн), встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, а також надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірі, визначеному згідно рішення Міністра оборони України від 01.02.2021 № 248/612, щодо нарахування надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, та щомісячної премії для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2021.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію на підставі Закону №2262-ХІІ.
Позивач вказує, що він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до пенсійного органу довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та положень Постанови № 704, з визначенням посадового окладу, окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 для проведення перерахунку пенсії, однак отримав відмову із посиланням на відсутність підстав для надання такої довідки.
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки через зростання розміру прожиткового мінімуму відповідач має оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до Постанови № 704 з обов'язковим зазначенням в ній відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням та додаткових видів грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, для перерахунку пенсії.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправною відмову у виготовленні та направленні до ГУ ПФУ в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 відповідно до положень Постанови № 704 для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2021.
Зобов'язано підготувати та надати до ГУ ПФУ в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-ІІ, з урахуванням положень Постанови №704 щодо визначення розміру посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2021.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Суд стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України про Державний бюджет на відповідний рік, у військовослужбовців виникає право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування положень Постанови №704 із використанням для їх визначення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку пенсії.
Разом з цим, суд визнав, що позовні вимоги щодо обов'язкового зазначення надбавки за особливості проходження служби в розмірі не менше 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, та щомісячної премії у конкретних розмірах є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Суд визнав, що позовні вимоги мають бути задоволені шляхом визнання протиправною відмову відповідача щодо оформлення та видачі довідки про розмір грошового забезпечення позивача, з урахуванням вимог Закону №2262-ХІІ, Закону № 2011-ІІ та Постанови № 704 та зобов'язання Миколаївський ОТЦК та СП видати такі довідки.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
В апеляційній скарзі, Миколаївський ОТЦК та СП, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення не врахував, що обрахунок грошового забезпечення військовослужбовців починаючи з 01 березня 2018 року визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
За твердженням скаржника, у спірних правовідносинах відсутня подія реального збільшення фактично отриманого діючим військовослужбовцем розміру грошового забезпечення, а тому відсутні будь-які правові підстави для інформування органів Пенсійного фонду України про настання підстав для перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям.
Скаржник зазначає про відсутність у спірних правовідносинах події вчинення суб'єктом владних повноважень відносно позивача бездіяльності взагалі та протиправної бездіяльності зокрема.
Також скаржник зазначає про необґрунтованість вимог позивачки щодо визначення надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків та премії у розмірі 35 відсотків, відповідно до рішення Міністра оборони України від 01.02.2021 № 248/612.
Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу, не скористався.
Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію, відповідно до Закону № 2262-ХІ.
Позивач звернувся до Миколаївського ОТЦК та СП із заявою про надання до Пенсійного фонду довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 для проведення перерахунку розміру пенсії.
У відповідь на вказану заяву Миколаївський ОТЦК та СП повідомив позивачеві про відсутність правових підстав для видачі такої довідки.
Вважаючи протиправною відмову у видачі довідки, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, колегія суддів переглядає висновки суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги та не вступає в обговорення та оцінку судового рішення суду першої інстанції, в тій частині, яка не оскаржена.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Відповідаючи на довід апеляційної скарги, в якій скаржник заперечує право позивача на отримання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт, колегія суддів зазначає таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі і вище - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно частини 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Пункт 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), встановлює, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджені тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Станом на час прийняття Постанови №704, зазначеній в ній пункт 4 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), пунктом 6 якої, у первинній редакції, внесені зміни до Постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 4 Постанови №704 викладений в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24 лютого 2018 року змінена розрахункова величина, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнаний протиправним та скасований пункт 6 Постанови КМУ №103, яким вносились зміни до пункту 4 Постанови №704.
Відповідно до редакції пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
З огляду на зазначене, з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу мали б визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Слід зазначити, що при вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, необхідно врахувати, те що пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII, який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Приписи пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1774-VIII були чинними, як на час прийняття Постанови №704, так і станом після 29.01.2020 та неконституційними не визнавалися.
Отже, враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є Постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.
При цьому, колегія суддів враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774-VІІІ, згідно яких після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають. Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ не втратила чинності, а за юридичною силою є вищою ніж положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, суд не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що застосування у спірних правовідносинах розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 є протиправним, оскільки згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, а не станом на 01.01.2018, оскільки положення пункту 4 Постанови № 704, в редакції Постанови №103 від 21.02.2018 скасоване 29.01.2020 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18.
Слід зазначити, що розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців в 2021 році, є більшим ніж в 2018 році, що спростовує доводи скаржника про відсутність факту зміни розмірів складових грошового забезпечення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для видачі позивачу довідки із посиланням на пункт 4 Постанови № 704, в редакції, яка втратила чинність, а саме виходячи із прожиткового мінімуму 2018 року, є помилковими.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникає право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
При цьому, колегія суддів враховує, що висновки суду першої інстанції відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 14.09.2022 у справі № 500/1886/21, та від 06.03.2023 у справі № 160/2775/22.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 суперечать викладеним вище правовим нормам, адже через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у роботодавця є обов'язок скласти відповідну довідку для перерахунку пенсії, призначеної згідно Закону №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про відсутність підстав щодо визначення в оновленій довідці для перерахунку пенсії надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65%, оскільки в задоволенні таких вимог суд відмовив та рішення суду першої інстанції в цій частині позивачка не оскаржила, а тому наведені доводи взагалі не можуть бути предметом апеляційного перегляду.
Отже, можна констатувати, що доводи апеляційної скарги Миколаївського ОТЦК та СП суперечать приписам чинного законодавства та практиці Верховного Суду і фактично зводяться до незгоди із рішенням суду.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції.
Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення - відсутні.
Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Ю. М. Градовський
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 22.01.2024.