П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/2847/23
Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КРУП'ЯНИЙ ДВІР» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
13 лютого 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «КРУП'ЯНИЙ ДВІР» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів:
від 08.09.2022 року №UA500500/2022/200209/2, №UA500500/2022/200210/2, №UA500500/2022/200207/2, №UA500500/2022/200207/2, №UA500500/2022/200208/2, №UA500500/2022/200206/2;
від 15.09.2022 року №UA500500/2022/200216/1, №UA500500/2022/200217/1, №UA500500/2022/200218/1;
від 22.09.2022 року №UA500500/2022/200233/1, №UA500500/2022/000234/1, №UA500500/2022/200231/1, №UA500500/2022/200232/1.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «КРУП'ЯНИЙ ДВІР» надало всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару. Подані декларантом документи для митного оформлення товару за ціною контракту відповідають вимогам ст.53 Митного кодексу України, є належними, допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей. Прийняті рішення про коригування митної вартості протиправні та ґрунтуються не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях контролюючого органу.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що в документах, які надані декларантом, наявні розбіжності, відсутні всі відомості щодо ціни та вони не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У зв'язку з вищевикладеним Одеською митницею обґрунтовано прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 01 травня 2023 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КРУП'ЯНИЙ ДВІР» задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю. Апелянт вказує, що судом першої інстанції не надана належна оцінка доводам відповідача, що подані декларантом документи не містили належних, об'єктивних, та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України.
Судом першої інстанції також не враховано, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів встановлено, що в поданих документах містились розбіжності, а також декларантом не надано витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів.
Додатково апелянт вказує, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, як складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у поданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на договір перевезення;
3) у контракті № ІМР-14/06/2022 від 14.06.2022 року зазначено, що оплата проводиться по проформі 10 %, але проформа-інвойс до митного оформлення не надавалася;
4) платіжне доручення від 16.06.2022 року виставлено раніше інвойсу № 786/АА/RIСЕ/515/2022-2023 від 20.07.2022 року;
5) декларація відправника № KPPE-SB 9183-14-07-2022 від 14.07.2022 року датована раніше інвойсу та попередньої оплати.
Відповідно до ч.3 п.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Одеської митниці задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
14.06.2022 року між А.А. RIСЕ PROCESSING MILLS (Пакистан) (Продавець) та ТОВ «КРУП'ЯНИЙ ДВІР» (Покупець) укладено контракт № ІМР-14/06/2022 на поставку довгозернистого білого пропареного рису ІRRI - 6,5 % дроблених зерен тайського походження, код УКТЗЕД 1006306700 у розмірі 135 метричних тон за ціною 620 дол. США за метричну тону згідно Специфікації якості № 1; довгозернистого білого рису ІRRI - 6,5 % дроблених зерен тайського походження, код УКТЗЕД 1006309800 у розмірі 135 метричних тон за ціною 590 дол. США за метричну тону згідно Специфікації якості № 1 (т.1 а.с.15-17).
Згідно п.1.3 контракту умови поставки товару (Інкотермс 2020): CFR, Бургас (Болгарія).
Відповідно до п.п.2.1, 2.2 контракту загальна вартість товару, що підлягає поставці за цим контрактом, становить 163350 доларів США. Ціна за товар (включаючи упаковку і маркування) встановлюється в доларах США та визначаються сторонами згідно до CFR, Бургас, Болгарія за умовами поставки (Інкотермс 2020).
Пунктом 4.1 контракту передбачено, що покупець сплачує партії товару в наступному порядку: перша авансова сплата у розмірі 10 % від суми контракту для підтвердження заказу згідно до проформи-інвойс; друга авансова сплата 90 % згідно до інвойсу протягом 5 днів з моменту видачі коносаменту. Оплата частинами дозволяється.
На виконання умов контракту компанія А.А. RIСЕ PROCESSING MILLS здійснило 12 поставок ТОВ «КРУП'ЯНИЙ ДВІР» рису, у зв'язку з чим:
07.09.2022 року декларантом подано митні декларації для здійснення митного оформлення зазначеного товару № UA500500/2022/031393, 500500/2022/031399, № UA500500/2022/031400, № UA500500/2022/031401,
15.09.2022 року - UA500500/2022/031404, UA500500/2022/032553, UA500500/2022/032554 № UA500500/2022/032555,
22.09.202 року - № UA500500/2022/033757, № UA500500/2022/033759, № UA500500/2022/033760, № UA500500/2022/033761 (т.1 а.с.41-53).
Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом до кожної митної декларації надані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 14.06.2022 року № ІМР-14/06/2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору; пакувальний лист; рахунок-фактуру (інвойс) від 20.07.2022 року № 786/АА/RIСЕ/515/2022-2023; специфікацію до інвойсу; коносамент; автотранспортну накладну; фітосанітарний сертифікат; сертифікат про походження товару; банківські платіжні документи, що стосується товару; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг; виписку з бухгалтерської документації; прейскурант (прайс-лист) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; договір (контракт) про перевезення; інформацію про позитивні результати державних видів контролю; Health cert.; лист роз'яснення; рахунок вивантаження; рахунок перевантаження; копію митної декларації країни відправлення. (т.1 а.с.88-106)
За результатами перевірки наведених вище митних декларацій та поданих до них документів, по кожній окремій декларації сформоване повідомлення, в якому вказано на те, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та запропоновано надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову.
У кожному випадку декларантом надано лист з повідомленням, що інші документи надаватися не будуть (т.1 а.с. 106 зв., 131 зв., 156 зв., 181 зв., 206, 232, т.2 а.с. 18 зв., 68, 96, 125).
Відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів: №UA500500/2022/200209/2 від 08.09.2022 року, №UA500500/2022/200210/2 від 08.09.2022 року, №UA500500/2022/200207/2 від 08.09.2022 року; №UA500500/2022/200208/2 від 08.09.2022 року; №UA500500/2022/200206/2 від 08.09.2022 року; №UA500500/2022/200216/1 від 15.09.2022 року; №UA500500/2022/200217/1 від 15.09.2022 року; №UA500500/2022/200218/1 від 15.09.2022 року; №UA500500/2022/200233/1 від 22.09.2022 року; №UA500500/2022/000234/1 від 22.09.2022 року; №UA500500/2022/200231/1 від 22.09.2022 року; №UA500500/2022/200232/1 від 22.09.2022 року, відповідно до яких визначено вартість товарів за резервним методом 1,02 - 1,0201 дол. США/кг, замість задекларованих позивачем на рівні 0,6385 - 0,7183 дол. США/кг (т.1 а.с. 18, 20- 21,23-33).
Не погоджуючись з правомірністю спірних рішень, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано до Одеської митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митними деклараціями, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі МК України).
Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення..
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, підставами для їх прийняття відповідач зазначив наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та не подання позивачем всіх документів, а саме:
- відсутність у наданих документах відомостей щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;
- відсутність у поданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати посилання на договір перевезення;
- у контракті № ІМР-14/06/2022 від 14.06.2022 року зазначено, що оплата проводиться по проформі 10 %, але проформа-інвойс до митного оформлення не надавалася;
- платіжне доручення від 16.06.2022 року виставлено раніше інвойсу № 786/АА/RIСЕ/515/2022-2023 від 20.07.2022 року;
- декларація відправника № KPPE-SB 9183-14-07-2022 від 14.07.2022 року датована раніше інвойсу та попередньої оплати;
- ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації, каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, експортної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.
Щодо вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 1.4 контракту передбачено, що упаковка - оригінальні ПП мішки, вагою 50 кг, щільність мішка: не менше 90 г/м3, розмір транспортної етикетки: довжина 5 дюймів, ширина 4 дюйми.
Також, з митних декларацій вбачається, що в них в графі 37 вказано процедуру постачання «ZZ00».
Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митних декларацій поданої Декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що вартість пакування була включена в ціну товару та не мала окремо підтверджуватись під час митного оформлення товару.
Стосовно доводів митного органу про відсутність у поданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати посилання на договір перевезення колегія суддів зазначає наступне.
Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження транспортних витрат до митного оформлення надавались: договори надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученні: від 31.08.2022 року № 31-2/08/22, укладеного з ТОВ «СТ ТРАНС ДНІПРО», рахунки від 06.09.2022 № 2200507, № 2200508, № 2200509, № 2200511, № 2200510; від 31.08.2022 року № 31-1/08/22, укладеного з ФОП ОСОБА_1 , рахунок-фактура від 02.09.2022 року № 02/09/2022; від 01.09.2022 року № 01-1/09/22, укладеного з ТОВ «СТАРЛАЙТ ЛОДЖИСТІК», рахунок від 02.09.2022 року № 28; від 02.09.2022 року № 01-2/08/22, укладеного з ФОП ОСОБА_2 , рахунок-фактура від 05.09.2022 року № СФ-0000366; від 12.09.2022 року № 12-1/09/22, укладеного з ФОП ОСОБА_3 , рахунки від 20.09.2022 року № 58, № 57, № 55, в яких відображено маршрут та вартість перевезення за маршрутом, марка та номер автомобіля, який здійснював перевезення.
Надані документи містять детальну інформацію про надані послуги, їх характер та кількість, дати отримання, зазначені особи, які їх надавали, що в сукупності дозволяє ідентифікувати їх належність до конкретної партії перевезення.
При цьому, безпосередньо у рахунках від 02.09.2022 року № 02/09/2022 є посилання на договір перевезення від 31.08.2022 р. № 31-1/08/22, а у рахунку від 02.09.2022 р. № 28 - на договір від 01.09.2022 р. № 01-1/09/22.
Крім того, ТОВ «КРУП'ЯНИЙ ДВІР» надало митному органу листи від 07.09.2022 року№ 07/09-78, від 14.09.2022 року № 07/09-79, від 22.09.2022 року № 07/09-81, в яких детально розписані, у тому числі, витрати по перевезенню вантажу з посиланням на відповідні документи та їх вартість.
Таким чином, надані позивачем рахунки містять всю необхідну інформацію, яка дає можливість віднести транспортні послуги з поставки товару до відповідних митних декларацій.
Стосовно зазначення у контракті № ІМР-14/06/2022 від 14.06.2022 року, що оплата проводиться по проформі 10%, але проформа-інвойс до митного оформлення не надавалася.
Відповідач, зазначаючи про наявність вказаного порушення, не навів жодного доводу про його вплив на формування митної вартості товару.
Відповідно до п.2.1 контракту від 14.06.2022 року № ІМР-14/06/2022 загальна вартість товару за цим контрактом становить 163350 доларів США.
В подальшому додатковою угодою від 01.08.2022 року № 1 загальну вартість товару змінено на 161800 доларів США.
Згідно п.4.1 контракту Покупець сплачує партії товару в наступному порядку: перша авансова сплата у розмірі 10 % від суми контракту для підтвердження заказу згідно до проформи-інвойс; друга авансова сплата 90 % згідно до інвойсу протягом 5 днів з моменту видачі коносаменту. Оплата частинами дозволяється.
Пунктом 4.6 контракту встановлено, що Покупець сплачує товар в доларах США шляхом перечислення грошових коштів згідно банківських реквізитів Продавця.
Таким чином, сторонами було узгоджено поставку товару, вартість якого у загальному розмірі спочатку становила 163 350 доларів США, а після внесених додатковою угодою змін - 161 800 доларів США.
20.07.2022 року позивачу виставлено інвойс від 20.07.2022 року № 786/АА/RIСЕ/515/2022-2023 на суму 161 800 доларів США, який включає вартість усіх поставок, здійснених за даним контрактом, та у ньому розписано вартість кожного контейнера (т.1 а.с.88).
Відповідно до вищевказаного контракту та інвойсу від 20.07.2022 року № 786/АА/RIСЕ/515/2022-2023 позивач здійснив оплату у загальному розмірі 161800 доларів США на розрахунковий рахунок контрагента: 16.06.2022 року у розмірі 16535 доларів США (10 % вартості товару), призначення платежу - передплата за рис згідно контракту від 14.06.2022 р. № ІМР-14/06/2022; 16.08.2022 р. у розмірі 70000 доларів США; 18.08.2022 р. у розмірі 75465 доларів США., що підтверджується SWIFT платіжками від 16.06.2022 р., від 16.08.2022 р., від 18.08.2022 р. в призначенні яких зазначено "PREPAYMENT FOR RICE ACC. CONTRACT I MP-14/06/2022 FROM 14/06/2022" (70: Remittance Information) та відповідну бухгалтерську виписку (т.1 а.с. 98-99, 103 зв.).
З наведеного вбачається, що оплата за поставку товару за інвойсом 20.07.2022 р. № 786/АА/RIСЕ/515/2022-2023 у розмірі 161800 доларів США була здійснена в повному обсязі, суперечностей у вартості товару, способі та об'ємі сплати не встановлено.
Таким чином, надані документи на підтвердження митної вартості не містять будь-яких розбіжностей, які вказують на заниження заявленої митної вартості.
Надаючи оцінку доводу митного органу, що платіжне доручення від 16.06.2022 року виставлено раніше інвойсу № 786/АА/RIСЕ/515/2022-2023 від 20.07.2022 року, колегія суддів не вбачає у цьому порушень, оскільки авансовий платіж здійснено після укладення зовнішньоекономічного договору та його сума відповідала актуальній на той час ціні товару.
Вірними є доводи суду першої інстанції, що надання митному органу документів щодо оплати/передоплати товару не впливають на рівень митної вартості товару, а лише підтверджують заявлену ціну, як складову митної вартості товару.
Також судова колегія погоджується з висновком суду про відхилення доводів відповідача, що декларація відправника № KPPE-SB 9183-14-07-2022 від 14.07.2022 датована раніше інвойсу та попередньої оплати, оскільки вказане жодним чином не впливає на числове визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, та відомості, вказані в експортній декларації країни відправлення, не є ціноутворюючим фактором.
Твердження відповідача про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації, каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини спростовуються змістом карток відмов у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з яких вбачається надання митному органу виписки з банківської документації від 22.08.2022, прейскуранту (прайс-листа) від 13.06.2022, висновку про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою організацією від 02.09.2022 № 20-01/09-2022 тощо.
Оцінюючи наведені обставини у сукупності, судова колегія вважає вірними висновки суду, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню. Отже, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за методом за ціною договору подібних (аналогічних) товарів.
Згідно сталої практики Верховного Суду формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
З оскаржуваних рішень вбачається, що в якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості аналогічних товарів обрано МД від 16.08.2022 № UA110130/2022/013510, МД від 06.09.2022 № UA500500/2022/031144, МД від 29.08.2022 № UA110130/2022/014607.
Разом з тим, відповідачем не надано суду для дослідження вищезазначені митні декларації, в зв'язку з чим неможливо порівняти умови поставки товару, код та країну походження товару тощо.
Судова колегія зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), що само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів.
За таких обставин, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
Вищевказане свідчить, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам Митного кодексу України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не спростовані митним органом, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 23 лютого 2023 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко