Головуючий І інстанції: Сич С.С.
22 січня 2024 р. Справа № 440/11/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
02.01.2023 позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( далі - ФО-П ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області, контролюючий орган) в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Полтавській області від 24.10.2022 № 00037120705 та № 00037130705.
Вимоги мотивував тим, що призначення та проведення фактичної перевірки згідно наказу № 1662-П від 05.10.2022, не відповідає вимогам Податкового кодексу України (далі - ПК України), які визначені п.п. 80.2.1 - 80.2.7 ст. 80 ПК України. Посилається на те, що відсутність конкретних підстав для призначення перевірки позбавляє платника податків можливості визначитися щодо законності підстав його призначення. Вказує, що у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Зазначив, що під час проведення фактичної перевірки, яка відбулася 06.10.2022, контролюючим органом не було встановлено жодного порушення податкового законодавства, натомість, були встановлені порушення, які ніби мали місце у 2022.
Вказує, що відповідач безпідставно посилається на інформацію, що надходить до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку. ПК України не передбачає право податковим органом нараховувати штрафні (фінансові) санкції на підставі лише комп'ютерних баз. Серед переліку документів, на підставі яких можливо здійснити камеральні та фактичні перевірки, відсутні посилання на комп'ютерні бази стосовно фіскальних чеків, які знаходяться в розпорядженні податкового органу.
Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що фактична перевірка, оформлена актом від 06.10.2022 № 4490/16/31/РРО/ НОМЕР_1 , проведена на підставі та відповідно до вимог ПК України, під час перевірки встановлено та зафіксовано у акті перевірки порушення пунктів 1, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР) , ч. 12 ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) та постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово - відпуских і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 № 957.
Зазначає, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Вважає, що висновки в акті фактичної перевірки стосовно виявлених порушень викладені змістовно, доказово та обґрунтовано, податкові повідомлення - рішення прийнято правомірно.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративний позов ФО-П ОСОБА_2 задоволено частково.
Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 24.10.2022 № 00037130705 в частині застосування до ФО-П ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 33 грн. 50 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ФО-П ОСОБА_1 стягнуто судові витрати зі сплати судового збору в сумі 02 грн. 20 коп.
Судове рішення вмотивовано тим, що контролюючий орган призначив перевірку з підстав здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що відповідає підставі, визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. У спірному наказі про проведення перевірки зазначена дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта, адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки містить підпис керівника контролюючого органу та скріплений печаткою контролюючого органу.
Зазначив, що в акті перевірки № 4490/16/31/РРО/ НОМЕР_1 від 06.10.2022 зафіксовано, що згідно почекової інформації встановлено факт реалізації цигарок "Кент блек" по ціні 65.00 грн. за пачку, фіскальний чек № 15751 від 25.09.2022 без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Суд зазначив, що дані РРО, на які посилається контролюючий орган, внесені у бази даних системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, є цілісними та незмінними, а тому суд критично оцінює доводи позивача про недоведеність факту реалізації цигарок «Кент блек» по ціні 65.00 грн. за пачку, фіскальний чек № 15751 від 25.09.2022 без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Суд посилався на те, що в акті перевірки № 4490/16/31/РРО/2590311448 від 06.10.2022 зафіксовано, згідно по чекової інформації встановлено факт реалізації вина ігристого «Вілла Крим» 0.75 л. по ціні 96.00 грн. за пляшку, фіскальний чек № 15041 від 13.09.2022 при мінімальній роздрібній ціні на момент продажу 109.00 грн. Позивачем не спростовано факт реалізації вина ігристого «Вілла Крим» 0.75 л. по ціні 96.00 грн. за пляшку фіскальним чеком № 15041 від 13.09.2022.
Також судом зазначено, що контролюючим органом застосовано до позивача за наведене вище порушення штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 100.50 грн. із розрахунку 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (67.00 грн.*150%).
Однак, відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження повторності вчинення позивачем порушення, фінансові санкції за які передбачені пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, а тому застосована до позивача за вказане порушення пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР фінансова санкція є завищеною, оскільки має становити 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг), тобто 67.00 грн.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ФО-П ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеним у позовній заяві.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ГУ ДПС у Полтавській області, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення в частині відмови в задоволенні позову - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами викладеними у відзиві на позовну заяву .
Також, не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Полтавській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог в повному обсязі.
Зазначив, що при скасуванні податкового повідомлення рішення від 24.10.2022 № 00037130705 в частині 33.50 грн., судом враховано, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повторності вчиненого правопорушення. ГУ ДПС у Полтавській області в обґрунтування правомірності застосування штрафної санкції розміром 150% надає акт фактичної перевірки від 24.06.2021 та податкове повідомлення - рішення від 13.07.2022 № 00046800705 з доказами вручення позивачу.
Відзив на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ГУ ДПС у Полтавській області задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ФО-П ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 05.10.2022 ГУ ДПС у Полтавській області з метою контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 ПК України прийнято наказ № 1662-П «Про проведення фактичної перевірки", яким наказано провести з 06.10.2022 фактичну перевірку тривалістю 10 діб платника податків ФО-П ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за період з 25.06.2021 по дату закінчення перевірки у встановленому Податковим кодексом України порядку (а.с. 35).
06.10.2022 позивачу пред'явлено службові посвідчення та направлення на перевірку від 05.10.2022 № 2760, № 2759, а також вручено копію наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області № 1662-П від 05.10.2022, що підтверджується відповідними відмітками про вручення та підписом у направленнях на перевірку, копії яких містяться у матеріалах справи (а.с. 36, 37).
У період з 06.10.2022 15 год. 29 хв. по 06.10.2022 17 год.00 хв. посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області проведено фактичну перевірку у присутності ФО-П ОСОБА_1 та продавця ОСОБА_3 , за результатами якої складено акт фактичної перевірки № 4490/16/31/РРО/ НОМЕР_1 від 06.10.2022 (а.с. 38-41).
Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення :
- пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або ПРРО на суму 67.00 грн.;
- пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТЗЕД, а саме: згідно копій по чекової інформації встановлено факт реалізації цигарок «Кент Блек» по ціні 65.00 грн., фіскальний чек № 15751 від 25.09.2022 без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТЗЕД;
- частини 12 статті 18 Закону № 481/95-ВР та постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово - відпуских і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 № 957, із змінами і доповненнями, а саме: здійснено роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими за мінімально встановлені роздрібні ціни на такі напої (згідно копій по чекової інформації встановлено факт реалізації вина ігристого «Вілла Крим» 0.75 по ціні 96.00 грн. за пляшку, фіскальний чек № 15041 від 13.09.2022. Мінімальна роздрібна ціна на момент продажу становила 109.00 грн.
якості додатків до Акту перевірки фахівцями контролюючого органу зазначено: Х-звіт, пояснення, копія почекової інформації.
24.10.2022 ГУ ДПС у Полтавській області на підставі акту перевірки № 4490/16/31/РРО/ НОМЕР_1 від 06.10.2022 прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 00037130705, яким до ФО-П ОСОБА_1 за порушення пунктів 1, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 5 200.50 грн. (а.с. 47);
- №00037120705, яким до ФО-П ОСОБА_1 за порушення частини 12 статті 18 Закону №481/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 10 000.00 грн. (а.с. 48).
Копія розрахунку штрафних (фінансових) санкцій наявна у матеріалах справи (а.с. 46).
За змістом цього розрахунку фінансові санкції у вигляді штрафу:
- у розмірі 100.50 грн. застосовано на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95 за порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР за не забезпечення проведення розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахунків);
- у розмірі 5100.00 грн. застосовано на підставі пункту 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, що полягає у не забезпечені проведення розрахункової операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів);
- у розмірі 10 000.00 грн. застосовано на підставі абзацу 18 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення вимог частини 12 статті 18 Закону № 481/95-ВР, що полягає у оптовій (роздрібній) торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої) .
Вказані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 24.10.2022 № 00037120705, № 00037130705 вручені позивачу 01.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 50).
Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР.
Відповідно до абзацу другого ст. 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з приписами підпункту 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок та підстави проведення фактичних перевірок визначено приписами ст. 80 ПК України.
За правилами пункту 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та при наявності певних підстав (п. 80.2).
Водночас, відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Отже, ПК України закріплює таку обов'язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
У питанні застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України практика Верховного Суду є сформованою і усталеною, полягає в тому, що ця норма містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто цей пункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Такий висновок зокрема висловлений у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 360/4140/20, від 26.07.2023 у справі № 280/4696/22, від 05.09.2023 у справі № 380/7760/20, від 08.11.2023 у справі № 120/4873/20-а,
За сталою та послідовною практикою Верховного Суду (зокрема, постанови від 11.07.2022 у справі № 120/5728/20-а, від 21.12.2022 у справі №500/1331/21) формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов'язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов'язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.
Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб'єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб'єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.
Як встановлено судом наказ ГУ ДПС у Полтавській області від 05.10.2022 № 1662-п «Про проведення фактичної перевірки» містить посилання не лише на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а прямо вказує на проведення перевірки з метою контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.
Таким чином, наказ ГУ ДПС у Полтавській області від 05.10.2022 № 1662-п оформлений з дотриманням вимог, встановлених ст. 81 ПК України.
Пунктами 1, 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Абзацом 19 статті 2 Закону № 265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закон № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно зі статтею 15 Закону № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Приписами пункту 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення № 13).
Пунктом 3 розділу І Положення № 13 визначено, що установлені в цьому положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об'єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2).
Статтею 18 Закону № 481/95-ВР надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 № 17 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957» (далі - Постанова № 17, яка набрала чинності 26.01.2021), внесено зміни у додаток до постанови № 957 від 30.10.2008 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».
Постановою № 17 внесено зміни щодо встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на деякі види алкогольних напоїв, зокрема:
на «Вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0.7 л, в інший тарі місткістю 1 л» за кодами виробів згідно з УКТ ЗЕД 2205 (крім 2205 10 10 00, 2205 90 10 00), встановлена мінімальна роздрібна ціна 49.00 грн., на «Вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1.2 відсотка об'ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об'ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу "гриб", що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20° C у скляній тарі місткістю 0.7 л та 0.75 л» за кодами виробів згідно з УКТ ЗЕД 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00, встановлена мінімальна роздрібна ціна 109.00 гривень.
Згідно з пунктом 2 Примітки до вказаної постанови мінімальна роздрібна ціна на вина та вермути у скляній та іншій тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр, 1 літр у скляній тарі розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0.7.
Відповідно до частини 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000.00 гривень.
Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі - Порядок № 727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 01.06.2017 № 396 (далі - Методичні рекомендації № 396).
Згідно з Порядком № 727 та Методичними рекомендаціями № 396 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.
Одним із невід'ємних прав платника податків, відповідно до п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 86.7 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.
Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПК України (ч. 1 ст. 16 Закону України «Про інформацію»).
Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу (п. 74.1 ст. 74).
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (п. 74.3 ст. 74).
Наказом Міністерства фінансів України 05.08.2020 № 477, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.112020 за № 1096/35379, затверджений Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, яким встановлений механізм функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) щодо отримання від реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) визначених законодавством даних та збереження таких даних у базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Державної податкової служби України.
Розділом II «Функціонування СОД РРО» визначено, що СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.
СОД РРО забезпечує:
1) функціонування у цілодобовому режимі;
2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС;
3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу;
4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО;
5) збереження документів:
створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи;
створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону;
6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).
Сервер додатків забезпечує взаємодію інформаційних систем ДПС з базою даних СОД РРО.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 затверджено Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів Державної податкової служби України, яким встановлено механізм передачі електронних копій розрахункових документів, фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) / програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО), фіскальних звітів ПРРО і повідомлень, що передбачені Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048, що необхідні для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів ДПС для суб'єктів господарювання, що використовують РРО/ПРРО.
Згідно з п. 1.2 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (далі - СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України; система обліку даних РРО (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій і програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
Пунктом 2.2 розд. І Порядку № 1057 передбачено, що СЗЗД РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних СОД РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами НСМЕП.
Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженнями відповідача, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Також, колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. При цьому наявність інформативних додатків до акту перевірки, тобто документів, які було використано при проведенні перевірки, дозволяє зробити висновки про обґрунтованість викладеного контролюючим органом в акті перевірки, а відтак і обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Судовим розглядом справи встановлено, що до акту перевірки від 06.10.2022 відповідачем додано: пояснення продавця ОСОБА_3 ; Х-звіт денний від 06.10.2022, звіти документів з носія : фіскальний чек від 09.08.2022 та від 13.09.2022; копія почекової інформації за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 (а.с. 42-45).
Колегія суддів зазначає, що, за винятком пояснень продавця ОСОБА_3 , Х-звіту денного від 06.10.2022, звітів документів з носія : фіскальні чеки від 09.08.2022 та від 13.09.2022, копії почекової інформації за період з 01.09.2022 по 30.09.2022, відповідач до акту перевірки не надав жодного документу (фіскальних чеків), які були б досліджений під час здійснення фактичної перевірки позивача за місцем проводження останнім своєї господарської діяльності.
Такі документи відповідачем не надані як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції.
В свою чергу зведена інформація, що міститься у додатках до акту перевірки, як і у звітах документів з носія посвідчують використання фахівцями відповідача даних СОД РРО, тобто податкової інформації.
Колегія суддів звертає увагу, що у спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ.
Тобто, належним документом, який може підтвердити/спростувати обставин щодо використання суб'єктом господарювання режиму попереднього програмування найменування при продажу підакцизного товару (без зазначення підкатегорії згідно з УКТЗЕД (10 знаків)), здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими за мінімально встановлені роздрібні ціни на такі напої є відповідний розрахунковий документ.
Колегія суддів вважає, що почекова інформація, яка надходить по дротових або бездротових каналах зв'язку у розумінні ст. 2 Закону № 265/95-ВР не є належним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки не відповідає формі та змісту чеків, які виготовляються на РРО, а також не є їх безпосередніми копіями.
Тобто, відповідачем не доведено, що в ході проведення фактичної перевірки контролюючий орган досліджував такі чеки чи його дублікати або інші розрахункові документи за період перевірки, а отже контролюючим органом не встановлено саме у ході проведення фактичної перевірки факт реалізації позивачем алкогольних напоїв за цінами, нижчими від мінімальних роздрібних цін на такі напої, встановлених законодавством України та факт реалізації, факт проведення розрахункової операції не на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або ПРРО та без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТЗЕД.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що встановлені обставини свідчать про відсутність у поведінці позивача складу податкового правопорушення, у зв'язку з чим відсутні й підстави для застосування відповідних штрафних санкцій до такого платника, що зумовлює визнання податкових повідомлень-рішень від 24.10.2022 № 00037120705 та № 00037130705 протиправними та скасування їх в судовому порядку.
Отже, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права у спірних відносинах, у зв'язку із чим рішення підлягає скасуванню.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміні рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції про задоволення вимог ФО-П ОСОБА_1 , колегія суддів, здійснюючи розподіл судових витрат у справі, приймає рішення про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету ГУ ДПС у Полтавській області судових витрат по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 992.40 грн. (а.с. 6) та апеляційної скарги у розмірі 1488.60 грн. (а.с 72) у загальній сумі 2 481.00 грн.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про задоволення вимог адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 24.10.2022 № 00037120705 та № 00037130705.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (ЄДРПОУ ВП: 44057192) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2 481.00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривень.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова