Головуючий I інстанції: Павлічек В.О.
22 січня 2024 р. Справа № 480/7652/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
16.11.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області, пенсійний орган) щодо проведення виплати його перерахованої відповідно до рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі № 480/10133/21 раніше призначеної пенсії з обмеженням суми пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області провести нарахування і виплату його пенсії з 01.0.2019 року в порядку виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі № 480/10133/21, з врахуванням індексації з 01.03.2022 року, без обмеження максимальним розміром, та виплатити з врахуванням раніше виплачених сум, різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що пенсійний орган на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року по справі № 480/10133/21, з 01.04.2019 року здійснив перерахунок його пенсії, однак протиправно, посилаючись на положення ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), обмежив розмір пенсії розміром десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Також відповідно до вимог постанови КМУ від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - постанова № 118), ГУ ПФУ у Сумській області було проведено з 01.03.2022 року перерахунок пенсії з урахуванням індексації. При цьому її максимальний розмір також було обмежено десятьма прожитковими мінімумами.
Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов ГУ ПФУ в Сумській області зазначає, що п. 2 постанови № 118 установлено, що з 01.03.2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. А відтак, вимога позивача провести нарахування і виплату пенсії з 01.01.2019 року в порядку виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі № 480/10133/21 з врахуванням індексації з 01.03.2022 року без обмеження максимальним розміром, та виплатити з врахуванням раніше виплачених сум, різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії не підлягає задоволенню.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року задоволено вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження).
Так, судовим рішенням визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.04.2019 року з обмеженням її максимальним розміром.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 27.07.2021 року № 11/33109/3258 (№ 33109), із розрахунку 86% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.03.2022 року з урахуванням суми індексації, нарахованої згідно з постановою № 118, без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням проведених виплат.
Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області.
Висновок суду вмотивований тим, що з 20.12.2016 року ст. 43 Закону № 2262-ХІІ не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Також суд зазначив, що застосуванню підлягають норми Закону № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону України Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи від 08.07.2011 року № 3668-VI.
Крім того, суд зазначив, що п.2 постанови № 118 було постановлено установити, що з 01.03.2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом (п.2). Однак, як вже зазначалось вище з 20.12.2016 року ст. 43 Закону № 2262-ХІІ (Закону, який є спеціальним для позивача) не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Тобто спеціальним законом, на підставі якого призначено пенсію позивачу, та який підлягає застосування у цьому випадку, такого максимального розміру пенсії не визначено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.
Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у позові.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена в порядку та на умовах Закону № 2262-ХII.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року по справі № 480/10133/21, яке набрало законної сили 03.03.2022 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Сумській області, яка полягає у не проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, на підставі довідки, виданої Сумським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 27.07.2021 року № 11/33109/3258.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 86 % грошового забезпечення з 01.04.2019 року ОСОБА_1 , на підставі довідки, виданої Сумським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 27.07.2021 № 11/33109/3258 із врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад - 7750,00 грн., оклад за спеціальним званням полковник 1480,00 грн., надбавка за вислугу років 50% - 4615,00 грн., надбавка за особливості проходження служби 65% - 8999,25 грн., надбавка за роботу з таємними документами 10 % -775,00 грн., премія 35 % - 2712,50 грн. таз урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вищевказаного рішення, відповідно до протоколів/рішень про перерахунок пенсії від 21.03.2022 року пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року, із розрахунку 86% відповідних сум грошового забезпечення. При цьому під час даного перерахунку максимальний розмір пенсії було обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність (а.с. 33-36).
З 01.03.20222 року позивачу здійснено нарахування суми підвищення розміру пенсії на виконання постанови № 118 із розрахунку 86% відповідних сум грошового забезпечення. При цьому під час даного перерахунку максимальний розмір пенсії було обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність (а.с. 44).
20.10.2022 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою, якою просив повідомити його, яким чином проведено перерахунок пенсії на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі № 480/10133/21, та яка сума підлягає виплаті з врахуванням раніше виплачених сум, та провести перерахунок пенсії із розрахунку 86 % грошового забезпечення, та без обмеження розміру пенсії максимальним розміром (а.с. 16).
ГУ ПФУ в Сумській області листом від 27.10.2022 року № 3617-7000/К-02/8-1800/22 повідомлено позивача про те, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі № 480/10133/21, після набрання ним законної сили, проведений перерахунок пенсії виходячи з основного її розміру 86 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.04.2019 року, у межах покладених судом зобов'язань. Оскільки зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року без обмеження її максимальним розміром не визначено, тому перерахунок здійснений враховуючи чинну на момент його проведення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХII. Також, пенсійний орган зазначив, що після проведеного перерахунку загальний розмір його пенсії з урахуванням, проведеної з 01 березня поточного року, її індексації на виконання постанови № 118 склав 19 340 грн., що виплачений у квітні поточного року. Одночасно повідомлено, що станом на дату виконання рішення суду, ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХII викладена в редакції Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), який набув чинності з 01.10.2011 року та передбачає обмеження пенсій максимальним її розміром. Сума перерахованих коштів за період з 01.04.2019 року по 31.03.2022 року становить 174 114,90 грн. нарахована до виплати та буде виплачена за наявності бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету (а.с. 17-18).
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, перевіряючи рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011 року.
Відповідно до положень ст. 2 Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України № 2262-ХІІ, не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесені зміни у ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з п. 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016 року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідає ст. 17 Конституції України, положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи ч. 5 ст. 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у ст. 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII та положення ч. 1 ст. 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає ст. 17 Конституції України положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення ст. 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, тобто є одно предметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення ст. 2 Закону № 3668-VI .
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019 року, ухваленій Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обмеження максимального розміру пенсії позивачу, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Вище вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постановах: від 20.07.2022 року у справі № 340/2476/21, від 08.09.2022 року у справі № 380/6429/20, від 23.05.2023 року у справі № 380/24477/21, від 14.12.2023 року у справі № 640/15298/20, які враховуються судом в силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року з обмеженням її максимальним розміром та в частині зобов'язання пенсійний орган здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 27.07.2021 року № 11/33109/3258 (№ 33109), із розрахунку 86% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області здійснити виплату пенсії позивача з 01.03.2022 року з урахуванням суми індексації, нарахованої згідно з постановою № 118, без обмеження її максимальним розміром, колегія суддів зазначає наступне.
Преамбулою Закону України від 03.07.1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Приписами ст. 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені ст. 4 Закону № 1282-ХІІ, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відтак, порядок проведення індексацій пенсій врегульований постановою № 118.
Пунктом 2 постанови № 118 установлено, що з 01.03.2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31.12.2021 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ, та перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 01.01.2021 року до 28.02.2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ч. 4 ст. 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ.
У спірних відносинах наведене положення постанови № 118 суперечить приписам Закону № 2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
Таким чином, позивач має право на підвищення на коефіцієнт збільшення та нарахування індексації до розміру його пенсії з 01.03.2022 року.
Оскільки судом встановлено відсутність підстав для обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.03.2022 року з урахуванням суми індексації, нарахованої згідно з постановою № 118 , без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням проведених виплат.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України).
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова