Головуючий І інстанції: Довгопол М.В.
22 січня 2024 р. Справа № 440/14176/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання нечинними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
22.09.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУ НП в Полтавській області) № 86 від 16.02.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;
- поновити його на посаді тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області 16.02.2022 року;
- зобов'язати ГУ НП в Полтавської області нарахувати та виплатити на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
Зазначено, що недоліки необхідно було усунути шляхом надання суду:
- оригіналу або належним чином засвідченої копії наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 86 від 16.02.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» або клопотання про його витребування;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
05.10.2023 року на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від позивача до суду надійшла заява, у якій позивач просить поновити строк на звернення до суду.
До заяви про усунення недоліків та поновлення строку на подання позовної заяви позивачем додано: копії наказу ГУ НП в Полтавській області № 86 від 16.02.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та листа ГУ НП в Полтавській області від 28.06.2022 року № К-173/115/04/12-2000.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Повертаючи адміністративний позов на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що у спорі, з яким ОСОБА_1 звернувся до суду, основною вимогою є визнання протиправним і скасування наказу № 86 від 16.02.2022 року щодо звільнення зі служби, інші вимоги, в тому числі вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є похідними, тобто вимогами, задоволення яких залежить від основної. Відтак для звернення до суду у такій справі процесуальним законом встановлено місячний строк.
Також суд зазначив, що про існування спірного наказу № 86 від 16.02.2022 року ОСОБА_1 дізнався ще в червні 2022 року з листа ГУНП в Полтавській області від 28.06.2022 року № К-173/115/04/12-2000, однак, з цією позовною заявою звернувся лише 22.09.2023 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Щодо доводів позивача про те, що ним не отримано розрахунків при звільненні, суд звернув увагу на те, що виплата усіх сум, належних при звільненні, не є предметом спору, з яким позивач звернувся до суду, а відтак ч. 2 ст. 233 КЗпП України, яка у редакції до внесення змін Законом від 01.07.2022 року № 2352-IX передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, не підлягає застосуванню для вирішення питання про строк звернення до суду у цій справі.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що станом на сьогоднішній день, трудову книжку із записом про його звільнення йому видано не було, крім того, й розрахунків при звільненні він не отримував.
Також позивач зазначив, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору та відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, і не залежить від здійснення роботодавцем нарахування таких виплат.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що позовні вимоги по справі № 440/6254/22 є ідентичними з позовними вимогами по справі № 440/14176/23, що є зловживанням процесуальними правами. Ухвала Полтавського окружного адміністративного суд від 04.10.2022 року у справі № 440/6254/22 про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ НП в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу набрала законної сили - 28.03.2023 року. Відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 року у справі № 440/14176/23 без змін.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 320 КАС України слід скасувати, з огляду на наступне.
Судом установлено, що наказом ГУ НП в Полтавській області від 16.02.2022 року № 86 о/с заступника начальника відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції з превентивної діяльності майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції з 16.02.2022 року за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) (а.с. 16)
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина 1 ст. 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачено можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду не лише цим Кодексом, а також іншими законами, які мають перевагу в застосуванні порівняно із строками, визначеними в ч. 2 та ч. 5 ст. 122 цього Кодексу.
Частиною ч. 4 ст. 31 Закону України від 05.03.2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Закон № 2337-VIII) передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Колегія суддів зазначає, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 року у справі № 807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).
У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
Тобто у контексті цьому судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут НП України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Згідно із ст. 13 Дисциплінарного статуту НП України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Законодавцем внесені зміни до Дисциплінарного статуту НП України в період дії воєнного стану, зокрема, абзацом 1 ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Тобто цим пунктом охоплено такі види дисциплінарних стягнень, як зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність.
Абзацом 2 ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Звертаючись до суду позивач просить скасувати наказ ГУ НП в Полтавській області за № 86 о/с від 16.02.2022 року про звільнення у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.
Згідно із ст. 30 Дисциплінарного статуту НП України у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.
У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання.
Разом з тим, в матеріалах справи наявний лише лист від 28.06.2022 року № К-173/115/04/12-2022 про повідомлення ОСОБА_1 , що наказом ГУ НП в Полтавській області від 16.02.2022 року № 86 о/с його звільнено зі служби в Національній поліції 16.02.2022 року за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) про що його було неодноразово повідомлено листами від 16.02.2022 року вих.№ 188/115/12/02-2022 та від 22.02.2022 року вих. № 226/115/12/02-2022 за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (а.с. 26), та надсилання позивачу ОСОБА_1 витягу з наказу ГУ НП в Полтавській області від 16.02.2022 року № 86 о/с, ані доказів отримання, ані квитанції про надсилання поштою або зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення (форма УКРПОШТИ 119) матеріали справи не містять (а.с. 17).
На підставі наведеного колегія суддів констатує, що суд першої інстанції не вжив усіх, визначених законом, заходів та не встановив усі фактичні обставини, що мають значення для правильного прийняття процесуального рішення у цій справі на стадії відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачу через пропущення останнім строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція щодо строку звернення до адміністративного суду викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 року у справі № 120/7567/22.
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, апеляційна скарга задоволеною, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 - скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання нечинними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц