печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41931/23-п
19 січня 2024 року Суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., розглянувши питання про винесення постанови для направлення її копії Начальнику Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України для реагування,
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 20.11.2023 № 757/41931/23-п провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП закрите за відсутності події адміністративного правопорушення.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 N 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення".
У пункті 3.6 рішення Конституційним Судом України вказано, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Печерським районним судом м. Києва, суддею неодноразово повідомлялось керівництво Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві про виявлені порушення законодавства при складанні адміністративних протоколів за ст. 130 КУпАП. Зокрема, листом від 06.06.2023 № 2642/23 про доведення та врахування у роботі постійних порушень вимог законодавства працівниками патрульної поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП, що унеможливило визнання осіб винними за наявності доказів, однак відповіді не отримано.
Однак правопорушення за ст. 130 КУпАП хоч і не криміналізоване законодавцем, однак містить підвищену небезпеку для учасників дорожнього руху і такі випадки мають значний наразі актуальний суспільний резонанс, є суспільний запит на дотримання законності та дотримання правової процедури щодо притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Запобігання правопорушенням можливе, зокрема, шляхом притягнення винних осіб, щодо яких складено відповідні протоколи за ст. 130 КУпАП, у чіткій відповідності до вимог кодексу та накладання відповідного стягнення, аби кожен, хто вчинив правопорушення, поніс передбачену кару.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У судовому засіданні при розгляді провадження про притягнення ОСОБА_1 встановлено, що диспозиція ст.130 КУпАП передбачає притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку законом огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. У такому разі необхідно було б вказати на не керування у стані сп'яніння, а керування з ознаками у стані сп'яніння. Разом з тим, у протоколі зазначено, що водій керував транспортним засобом саме у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом тесту № 1120.
Однак при цьому у протоколі, як правову підставу для притягнення до адміністративної відповідальності вказано лише положення п. 2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція провопорушення за ст. 130 КУпАП передбачає альтернативний склад: або за керування у станні алкогольного чи наркотичного сп'яніння, або за відмову від проходження в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Однак протокол містить взаємовиключне викладення об'єктивної сторони адміністритивного правопорушення, з посиланням на п. 2.5 ПДР України лише в частині відмови.
Таким чином, деякі прямі суперечності та окремі розбіжності унеможливили притягнути особу до адміністративної відповідальності, бо як вказувалось раніше, суд не вправі змінювати виклад фактичного обвинувачення, а саме об'єктивну сторону правопорушення.
Протокол складений невірно. Суд не може вийти за межі його змісту, чи зміни його.Доводи захисника не спростовані.
Також, відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
У матеріалах справи відсутні докази, що працівниками поліції ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом, і знову ж, доводи захисника про не відсторонення не спростовані.
Враховуючи вказане, наявний висновок про необхідність винесення постанови та направлення копії на адресу Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України для вжиття відповідних заходів реагування, оскільки численні систематичні порушення лишаються неусуненими та з метою їх запобігання.
Згідно з ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно з ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виходячи з зазначеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 129, 129-1 Конституції України, 245, 256, 266 КУпАП, суд
Надіслати копію постанови на адресу начальника Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню законодавства.
Про вжиті заходи повідомити Печерський районний суду м. Києва не пізніше одного місяця з дня надходження копії постанови.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Білоцерківець