22 січня 2024 року справа №200/10461/19-а
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г.., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 200/10461/19-а (головуючий І інстанції Михайлик А.С., повний текст складений у м. Слов'янську Донецької області) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУДПС у Донецькій області, позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 16 666,67 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.10.2019 року позов задоволений: стягнуто з відповідача податковий борг в сумі 16666,67 грн. з транспортного податку з фізичних осіб (а.с. 53-54).
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду, прийняти нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин. Апелянт зазначив, що вимогу не отримував, тому не оскаржив в судовому порядку. Вважає податкову вимогу форми «Ф» № 4418-46 від 05.12.2017 року протиправною, оскільки податкове повідомлення-рішення, на підставі якого вона сформована, винесено з порушенням закону. Крім того, зазначив, що не отримував ані вимогу, ані податкове повідомлення-рішення (а.с. 64-68).
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відповідач - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) є суб'єктом підприємницької діяльності, місцезнаходженням відповідача: АДРЕСА_1 . Як платник податків відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області (Маріупольське управління, Центральна ДПІ м. Марiуполь) (а.с. 50-51).
За змістом інтегрованої картки з транспортного податку з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18011001) станом на 31 жовтня 2017 року за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 16666,67 грн. (а.с. 12-14)
30.06.2017 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 32689-13 відносно відповідача, яким останньому визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 16666,67 грн. та направлено відповідачу рекомендованим листом за адресою: 87515, м. Маріуполь, вул. Пушкіна, 61, однак поштове відправлення повернулось із відміткою про закінченням строку зберігання 30.08.2017 року (а.с. 10-11).
05.12.2017 року податковим органом сформована податкова вимога форми «Ф» № 4418-46 про сплату борг у сумі 16666,67 грн., яку надіслано відповідачу 11.12.2017 року за адресою: 87515, м. Маріуполь, вул. Пушкіна, 61, однак на адресу позивача повернуто поштове відправлення за закінченням встановленного строку зберігання (а.с. 17-18).
Згідно пп. 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом п. 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.
Згідно п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За змістом пп. 267.1.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно пп. 267.6.1 п. 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
За змістом пп. 267.6.2 цієї статті ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Згідно абзацу 1 пункту 57.3. статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
За змістом п. 58.3 статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно пп. 14.1.175 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.
За змістом п.п. 41.2, 41.3 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
За змістом пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Матеріалами справи встановлено, що податкове повідомлення рішення та податкова вимога повернулись за зворотною адресою, отже, вважаються врученими відповідачу.
Отже, позивачем вжито усі необхідні заходи для своєчасного надіслання та вручення податкової вимоги про сплату боргу відповідачу.
Відповідачем оскаржено в судовому порядку податкове повідомлення-рішення, на підставі якого виник податковий борг, отже сума податкового боргу не є узгодженою.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року у справі № 200/1936/21-а, залишеному без змін постановою апеляційного суду від 12.07.2023 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області - відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 30 червня 2017 року № 32689-13 форми «Ф».
На підставі викладеного, колегія суддів дішла висновку про відмову у задоволені позову про стягнення з відповідача на користь ГУДПС у Донецькій області податкового боргу, оскільки зазначена сума боргу не є узгодженою, а податкове повідомлення-рішення, на підставі якого виник такий борг, скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що внаслідок неповного з'ясування обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення податкового боргу, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Щодо судових витрат.
Згідно ч.ч. 1,3, 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1152,60 грн. (а.с. 73).
Враховуючи задоволення апеляційної скарги відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 1152,60 грн.
Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 200/10461/19-а за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволені позову Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1152,60 грн.
Повний текст постанови складений 22 січня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв