справа № 761/29122/23
головуючий у суді І інстанції Притула Н.Г.
провадження № 22-ц/824/5194/2024
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
22 січня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кошельник Богдани Сергіївни на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Великоолександрівського районного суду Херсонської області.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався вимогами частини 1 статті 27 ЦПК України, якою регулюється підсудність справ за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача та виходив з того, що остання відома адреса реєстрації відповідача ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1 .
Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 вся територія Скадовського району Херсонської області є тимчасово окупованою.
Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Вища рада правосуддя рішенням від 30 травня 2023 року № 566/0/15-23 змінила територіальну підсудність судових справ Скадовського районного суду Херсонської області на Великоолександрівський районний суд Херсонської області.
З огляду на це, що остання відома адреса реєстрації відповідача не відноситься до території Шевченківського району міста Києва.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Кошельник Б.С. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 року та направити справу для розгляду до Шевченківського районного суду міста Києва.
Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Судом встановлено, що 12 лютого 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір позики № 238, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бердес М.О.
За умовами цього договору позики позивач (позикодавець) передав відповідачу (позичальнику) у власність грошові кошти у сумі 1 630 722 грн, що є еквівалентом 58 500 доларів США, які позичальник зобов'язується повернути не пізніше 12 лютого 2023 року, шляхом здійснення платежів відповідно до графіку визначеного у договорі (а.с.8,9).
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, керувався вимогами частини 1 статті 27 ЦПК України, якою регулюється підсудність справ за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Винятки із вказаного правила становлять альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).
Відповідно до частини 8 статті 28 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Звертаючись до суду позовом, позивач ОСОБА_1 обґрунтовував підсудність цієї справи змістом пункту 3 договору позики №238 від 12 лютого 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бердес М.О.
Відповідно до пункту 3 цього договору вказано, що місцем виконання договору є: АДРЕСА_2 . Сторони погодили, що місце виконання договору застосовується до визначення підсудності розгляду справ щодо вимог, які виникають у зв'язку із невиконанням або неналежним виконанням договору.
Відповідно до статті 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 127/30671/18 вказав на те, що відповідно до положень зазначеної норми (частини 8 статті 28 ЦПК України) за місцем виконання договору можуть пред'являтися позови за наявності однієї з наступних умов: у договорі зазначене місце виконання; вимоги, заявлені на підставі договору, який можна виконувати тільки в певному місці.
Судом першої інстанції залишено поза увагою те, що згідно з умовами договору позики місцем виконання договору є: АДРЕСА_2 , що територіально належить до Шевченківського району міста Києва.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що справа не підсудна Шевченківському районному суду міста Києва, - є помилковим.
Таким чином, позивач при зверненні до суду із позовом, скористався правом, наданим йому на підставі частини 8 статті 28 ЦПК України, та звернувся до суду за місцем виконання договору, що територіально розташоване у Шевченківському районі міста Києва.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про наявність підстав для передачі справи на розгляд до іншого суду.
У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кошельник Богдани Сергіївни задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська