справа № 355/1954/21
головуючий у суді І інстанції Червонописький В.С.
провадження № 22-ц/824/4545/2024
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
22 січня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 грудня 2022 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2021 року ТОВ «Гелексі Фінанс» звернулося до Баришівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , у якому просило суд:
стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» заборгованість у сумі 109 472 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 22 000 грн, заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом 8 272 грн та проценти за неправомірне користування кредитом за договором №02-12-20-01-0 надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту від 02 грудня 2020 року 79 200 грн;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» штраф за порушення умов договору застави транспортного засобу від 02 грудня 2020 року у розмірі 12 000 грн;
стягнути солідарно з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» пеню за невиконання зобов'язання за договором поруки від 02 грудня 2020 року у розмірі 79 200 грн;
стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» судові витрати.
Позов обґрунтовано тим, що 02 грудня 2020 року між позивачем та ОСОБА_2 укладений договором № 02-12-20-01-О надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, за умовами якого ОСОБА_2 надано у кредит кошти у розмірі 22 000 грн. У забезпечення виконання основного зобов'язання, між ОСОБА_2 та позивачем укладений договір застави транспортного засобу від 02 грудня 2020 року. Також 02 грудня 2020 року між ОСОБА_3 та позивачем укладений договір поруки. ОСОБА_2 свої обов'язки за договором не виконала та не здійснила жодного платежу за договором №02-12-20-01-о надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, позивач звернувся до суду та просив стягнути крім основної суми боргу за договором, також відсотки за користування кредитом, проценти за неправомірне користування кредитом, штрафи, пеню та понесені позивачем судові витрати.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 05 грудня 2022 року позов ТОВ «Гелексі Фінанс» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» заборгованість у сумі 109 472 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 22 000 грн, заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом 8 272 грн та проценти за неправомірне користування кредитом за Договором № 02-12-20-01-0 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 02 грудня 2020 року - 79 200 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» судові витрати у розмірі 1 642 грн 08 коп.
Указане рішення суду мотивоване тим, що підписуючи договір поруки, ОСОБА_1 зобов'язувався відповідати перед кредитодавцем за виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань, що випливають з договору про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту № 02-12-20-01-0 від 02 грудня 2020 року. ОСОБА_2 не було повернуто отримані у борг кошти, тому ОСОБА_1 відповідає перед кредитодавцем в межах зобов'язань, встановлених договором №02-12-20-01-0 від 02 грудня 2020 року.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 грудня 2022 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції, у зв'язку з тим, що на день розгляду справи у ОСОБА_2 не було відповідної довідки, залишено поза увагою повідомлення ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 не може в судове засідання, оскільки з 03 грудня 2022 року призваний на службу в ЗСУ.
Зазначає, що з позовними вимогами він не погоджується, захистити свої прав та надати докази у справі він не мав можливості, оскаржуваним рішенням порушене його право на захист і таке ухвалено однобічно з урахуванням доводів лише однієї сторони у справі.
Посилаючись на указані обставини, а також на те, що оскаржуване рішення суду ухвалене без дотримання вимог статей 263-264 ЦПК України, ОСОБА_1 просив задовольнити його апеляційну скаргу.
Від представника ТОВ «Гелексі Фінанс» - адвоката Дударенко А.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що в апеляційній скарзі не зазначено у чому полягає незаконність оскаржуваного рішення суду першої інстанції та неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, не зазначено, що судом необґрунтовано відмовлено у прийняття доказів, а також не зазначено нові обставини, які підлягають встановленню.
Відповідач ОСОБА_2 у визначений ухвалою суду строк не скористалася процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направила.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України.
Оскільки рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 грудня 2022 року оскаржується лише відповідачем ОСОБА_1 , тому оскаржуване рішення в апеляційному порядку переглядається лише в частині задоволених позовних вимог відносно ОСОБА_1 .
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла таких висновків.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 02 грудня 2020 року між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_2 укладений договір № 02-12-20-01-0 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Пунктом 1.1 цього договору визначено, що кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у сумі 22 000 грн на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 90 відсотків річних (перший місяць користування кредитом 0,1 відсотка на місяць) та інші нараховані суми (за наявності підстав для їх нарахування) на умовах та у строки, встановлені цим договором. Тип процентної ставки - фіксована.
02 грудня 2020 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_2 укладений договір застави транспортного засобу.
02 грудня 2020 року між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов'язується відповідати перед кредитодавцем за виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором № 02-12-20-01-0 про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Своєю нотаріальною заявою ОСОБА_1 надав згоду своїй дружині відповідачу ОСОБА_2 на передачу в заставу та продаж автомобіля марки DAEWOO, моделі NEXIA, рік випуску 2011, колір ЧЕРВОНИЙ/RED, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Позивачем виконано умови договору № 02-12-20-01-0 від 02 грудня 2020 року про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що підтверджується платіжним дорученням від 02 грудня 2020 року № 2818 та платіжним дорученням від 02 грудня 2020 року № 2819, якими перераховано на картковий рахунок ОСОБА_2 20 000 грн та 2 000 грн за надання послуг згідно з актом прийому-передачі наданих послуг №1 до договору про надання послуг №02-12-20-01-0 від 02 грудня 2020 року.
Доказів на підтвердження здійснення ОСОБА_2 платежів у рахунок погашення тіла кредиту матеріали справи не містять.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У справі, яка переглядається, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що указана справа розглянута судом першої інстанції за його відсутності тому він не мав можливості надати докази, а оскаржуване рішення ухвалено з урахуванням доводів лише позивача.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема змагальність сторін, диспозитивність.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Порядок подання доказів сторонами передбачений статтею 83 ЦПК України.
Так, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Посилаючись на те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з урахуванням доводів лише однієї сторони, апелянтом в апеляційній скарзі не зазначеного жодного доводу по суті спору, не надано жодного доказу, а також не повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк з об'єктивних причин.
Апеляційний суд зауважує, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а апеляційний суд розглядає справу у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду цієї справи апеляційним судом не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, а тому підстави для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги відсутні.
Апеляційний суд не може на порушення принципу диспозитивності самостійно відшукувати підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія апеляційного суду вважає, що рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 грудня 2022 року в частині задоволених позовних вимог ТОВ «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи - частина 1 статті 133 ЦПК України.
Оскільки, судове рішення в оскаржуваній частині залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Від представника ТОВ «Гелексі Фінанс» - адвоката Дударенко А.М. надійшов опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, у якому вона просить долучити до матеріалів справи докази на підтвердження витрат ТОВ «Гелексі Фінанс», які позивач сплатив у зв'язку з розглядом справи, та стягнути з відповідачів на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4 000 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із статтею 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що правова допомога надавалася ТОВ «Гелексі Фінанс» на підставі договору про надання правової допомоги від 19 серпня 2022 року № 50, укладеного з адвокатом Дударенко А.М.
Пунктом 4.2 цього договору визначено, що розмір плати за надані послуги (гонорар) за цим договором визначається: за розробку заяв по суті справи - від 1 000 грн за годину до 2 000 грн за годину.
Відповідно до акта приймання-передачі виконаних робіт від 05 червня 2023 року № 2 представництво інтересів клієнта у цивільній справі № 355/1954/21, ознайомлення з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , підготовка відзиву ТОВ «Гелексі Фінанс» на апеляційну скаргу, направлення відзиву відповідачам та до Київського апеляційного суду 05 червня 2023 року (2 години вартість послуги з розробки заяв по суті справи - 2 000 грн).
Сторони згідно з договором про надання правової допомоги від 19 серпня 2022 року № 50 погодилися, що вартість наданих послуг адвоката становить 4 000 грн без ПДВ.
На підтвердження сплати за послуги адвоката 4 000 грн позивачем надано копію платіжної інструкції від 06 червня 2023 року на оплату на користь ФОП ОСОБА_4 4 000 грн.
Відповідачами, яким направлено копію опису робіт, виконаних адвокатом, з доданими доказами, не заявлено про не співмірність розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а у суду відсутні підстави з власної ініціативи вирішувати питання про зменшення розміру заявлених судових витрат, які підтверджені належними доказами, які наявні у матеріалах справи.
Таким чином, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вимоги ТОВ «Гелексі Фінанс» щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 , яким оскаржувалося рішення суду першої інстанції, у заявленому позивачем розмірі.
Керуючись статтями 367, 369, 375, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 грудня 2022 року в частині задоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» витрати на правову допомогу, пов'язану із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 4 000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська