Справа №363/3409/22 Головуючий в суді І інстанції Котлярова І.Ю.
Провадження № 22-ц/824/4335/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
(у порядку письмового провадження)
22 січня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,
У провадженні Вишгородського районного суду Київської області знаходиться дана цивільна справа.
13 жовтня 2023 року до суду від відповідача надійшла заява про зупинення провадження по справі, в якій він зазначив, що відповідно до витягу з наказу начальника 4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України «Про особовий склад» від 18.12.2022 року № 484-ОС ОСОБА_2 призначений начальником 5 прикордонної застави 2 прикордонної комендатури, у зв'язку із чим, просив суд зупинити провадження по справі до припинення його перебування на військовій службі в Державній прикордонній службі.
Ухвалою Вишгородського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 року провадження у справі зупинено до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі в Державній прикордонній службі.
Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує зокрема на те, що судом першої інстанції не враховано, що заявником не надано доказів на підтвердження переведення військової частини відповідача на воєнний стан, чи відсутності у нього можливості мати представника, через якого може реалізувати своє право на судовий захист, натомість зупинення провадження перешкоджає їй у реалізації права на судовий захист та призводить безпідставного затягування розгляду справи.
Відповідач правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Колегія суддів перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявником доведено наявність передбачених законом підстав для зупинення провадження у справі.
Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справ вбачається, що ОСОБА_2 призначений начальником 5 прикордонної застави 2 прикордонної комендатури, відповідно до витягу з наказу начальника 4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України «Про особовий склад» від 18.12.2022 року № 484-ОС (а.с. 173).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 надає правову допомогу по справі адвокат Черкас Т.А., згідно довіреності для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 09 серпня 2023 року (а.с. 181).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава зупинення провадження у справі застосовується виключно з метою забезпечення можливості дотримання процесуальних прав учасників процесу, закріплених нормами ЦПК України, зокрема на безперешкодну участь сторін у судовому процесі, та з метою виконання обов'язку суду щодо повного та об'єктивного дослідження судом всіх обставин справи.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року в справі №6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі №6-1957цс16 висловлено позицію, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 зазначено, що: 22 серпня 2022 року позивач звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі №461/3554/21 у зв'язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини від 08 серпня 2022 року №2/762 та №2/761. Пунктом 2 частини першої ст.251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява про зупинення провадження у справі №461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».
Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі № 753/19628/17, ухвалі Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі №127/1407/22.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю лише одного воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного суду в справах від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц та від 17 січня 2023 року №501/1699/17.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2129-ІХ «Про внесення змін до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та ін.).
Крім того, у ОСОБА_1 є представник адвокат Черкас Т.А., який може відповідно до частини першої статті 64 ЦПК України здійснювати від його імені його процесуальні права та обов'язки у справі.
Проте, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_2 перебуває лише на службі Державної прикордонної служби України, що не позбавляє його можливості ефективного використання своїх процесуальних прав, в тому числі, діяти через представника, при цьому, за позовом ОСОБА_1 є необхідність у стягненні аліментів на дружину, дана цивільна справа є малозначною в силу вимог закону, а тому суд першої інстанції з порушенням вимог пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України безпідставно зупинив провадження у справі, оскільки таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи й перешкоджає подальшому провадженню у справі.
На підставі вищевикладеного, з огляду на положення законодавства та практику Верховного Суду, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі є помилковими.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу такою, що підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Вишгородського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Судді: