Постанова
Іменем України
22 січня 2024 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/4241/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Деснянського районного суду м. Києва
від 19 вересня 2023 року
в складі судді Скрипки О. І.
у цивільній справі №754/45122/23 Деснянського районного суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль Сервіс"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг
В квітні 2023 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Сервіс» (далі - ТОВ "Вертикаль Сервіс) звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги по утриманню територій у розмірі 28 576,96 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням ОСОБА_1 умов Договору про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг №1/27-Г, відповідно до положень якого, виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати функції обслуговуючої організації на території котеджного містечка (в тому числі на територіях загального користування), надавати послуги, а споживач приймає на себе зобов'язання приймати роботи (послуги), що виконані та сплачувати їх вартість за встановленими на умовах договору тарифами.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19 вересня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вертикаль Сервіс» заборгованість по Договору про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг №1/27-Г від 01.02.2021 в сумі 4 136 грн 30 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 627 грн 25 коп.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідачка звернулася до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення суду в цій частині є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції фактично проігнорував всі аргументи та докази подані відповідачем, не надавши останнім належної правової оцінки та не зазначивши підстави їх відхилення, що свідчить про необ'єктивність розгляду справи та незаконність прийнятого рішення в частині задоволених позовних вимог.
Суд дійшов помилкового висновку про виникнення у відповідача обов'язку здійснювати платіж у розмірі, зазначеному позивачем, оскільки відповідачем надано до матеріалів справи докази: копії сформованих відповідачем рахунків за спірний період; акти звірки взаємних розрахунків; листи позивача, які безпосередньо свідчать, що станом на січень 2022 року наказу позивача від 31.12.2021 про збільшення тарифу не існувало.
Також помилковий висновок суду про наявність заборгованості за надані послуги в грудні 2021 року та в січні 2022 року. До такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права, не врахувавши, що навіть, якщо припустити, що існував наказ про зміну тарифів від 31.12.2021, то відповідно до умов договору, новий тариф вступав в дію через п'ять календарних днів після його затвердження, тобто з 6 січня 2022 року. А з 26 січня 2022 року ОСОБА_1 перестала бути власником нерухомого майна, до якого надавалися послуги. Однак судом цих обставин не враховано та вирішено питання про стягнення заборгованості з відповідача за повний місяць. Також судом не враховано наявні в матеріалах справи докази про здійснення відповідачем оплати за вказаний період у повному обсязі.
За наведених обставин просила скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 вересня 2023 року в частині задоволених позовних вимог, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлялася про відкриття апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення суду від 19 вересня 2023 року та призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, що підтверджується звітом про направлення на електронну адресу її представника копії ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Позивач також належним чином повідомлений про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення суду від 19 вересня 2023 року та призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Не погодившись з доводами апеляційної скарги позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилався на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду.
За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Спір у даній справі не належить до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; ціна позову не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відтак справа розглядається апеляційним судом у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.02.2021 між ТОВ "Вертикаль Сервіс" та ОСОБА_1 укладено Договір №1/27-Г про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг.
Додатком №2 до Договору №1/27-Г про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг від 01.02.2021 "Розрахунок вартості житлово-комунальних послуг у котеджному містечку" ТОВ "Вертикаль Сервіс" та відповідачем погоджено тариф у розмірі 2155,32 грн (в разі не проживання - 1356,30 грн) на місяць.
Відповідно до п. 2.2.1. Договору, Споживач зобов'язується сплачувати послуги на умовах та в строки, встановлені даним договором. Пунктами 3.3, 3.4 Договору, визначено, що споживач забезпечує внесення платежів за спожиті послуги не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Судом також встановлено, що на підставі договору дарування житлового будинку від 26.01.2022 новим власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснювала платежі в розмірі, які встановлено для споживачів, які не проживають у котеджному містечку. Факт не проживання відповідача у котеджному містечку позивачем не оспорювався.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем умов договору. Суд вважав, що до моменту припинення її права власності саме на неї покладено тягар утримання належного їй майна, в тому числі і сплати за житлово-комунальні послуги, надані позивачем, виходячи із розміру збільшеного тарифу, затвердженого позивачем наказом від 31.12.2021, в розмірі 2 780 грн для не проживаючих осіб.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що до такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права, без надання жодної оцінки доказам, які надані відповідачем та без викладення мотивів їх відхилення.
Як вбачається з матеріалів справи позов обґрунтовано наявністю заборгованості у зв'язку з тим, що позивачем неналежним чином виконувалися умови договору та не здійснювалася оплата, відповідно до умов договору, укладеного з відповідачем, з січня 2021 року за збільшеним тарифом.
Дійсно, за умовами договору позивач мав право збільшувати тариф за умов, викладених у п. 3.5, 3.6. Договору, у якому сторонами погоджено, що споживач: 1) визнає, що тарифи на житлово-комунальні послуги, є відповідними із затвердженими тарифами органами місцевого самоврядування та зазначені в Додатку №2 до Договору; 2) надає згоду на те, що виконавець у разі зміни тарифів/цін на житлово-комунальні послуги, які затверджені в установленому порядку органами місцевого самоврядування, має право затверджувати та застосовувати ці тарифи; 3) надає згоду на те, що виконавець зобов'язаний ознайомити споживача з новими тарифами на житлово-комунальні послуги або шляхом розміщення їх у приміщенні ТОВ "Вертикаль Сервіс", або надані наручно за місцем знаходження об'єкта споживача, або електронним листом на адресу (e-mail), зазначену споживачем, або поштовою адресою споживача, вказаною у цьому договорі не пізніше, ніж через п'ять календарних днів з дня їх затвердження виконавцем. Такі зміни тарифів на житлово-комунальні послуги не потребують внесення сторонами письмових змін до цього договору шляхом укладання відповідних додаткових угод. Нові тарифи на житлово-комунальні послуги вступають в силу через 5 календарних днів з моменту їх затвердження виконавцем.
Звертаючись до суду з позовом позивач доводив, що 31.12.2021 ТОВ «Вертикаль Сервіс» Наказом №2 затверджено тарифи на послуги в розмірі 2 900 грн на місяць (в разі не проживання - 2 780 грн на місяць), 31.12.2022 Наказом №2 затверджено тарифи на послуги в розмірі 2 900 грн (в разі не проживання - 2 780 грн). На дату подачі позову до суду відповідачем допущена заборгованість у розмірі 28 576,96 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача.
Позивачем на підтвердження доводів, викладених у позовній заяві щодо запровадження з січня 2022 нових збільшених тарифів надано копії наказів директора ПП "Вертикаль Сервіс".
Відповідно до Наказу ПП "Вертикаль Сервіс" №02 від 31.12.2021 затверджено тарифи на послуги в розмірі 2900,00 грн (в разі не проживання - 2780,00 грн) на місяць.
Відповідно до Наказу ПП "Вертикаль Сервіс" №02 від 31.12.2022 затверджено тарифи на послуги в розмірі 2900,00 грн (в разі не проживання - 2780,00 грн) на місяць.
У відзиві на позовну заяву відповідачка, діючи через представника, заперечувала факт існування заборгованості за надані послуги. Вказала, що з 26.01.2022 власником будинку АДРЕСА_1 у котеджному містечку малоповерхової забудови « Деснянське » став ОСОБА_2 , а тому з вказаної дати відповідач не була споживачем наданих послуг. Вказала, що повний розрахунок за надані послуги нею здійснено в лютому 2022 року, тобто в наступному місяці після наданих послуг. Новий власник будинку ОСОБА_2 неодноразово у 2022 році повідомляв директора позивача про те, що саме він є новим власником, та сплачував у 2022 року комунальні послуги. Також заперечувала факт запровадження з січня 2022 нових збільшених тарифів. Зазначила, що відповідач не повідомляв її про зміну тарифів, як то передбачено умовами договору, та подала до суду докази, які спростовують факт запровадження позивачем нових тарифів з січня 2022 року. Стверджувала, що позивачем належним чином не доведено встановлення нових тарифів.
З наданих відповідачем доказів, які знаходяться в матеріалах справи, вбачається наступне.
Згідно копій рахунків на сплату житлово-комунальних послуг, сформованих позивачем за період з січня по липень 2022 року, позивачці здійснювалося нарахування за надані послуги, виходячи з тарифу 1356,30 грн (а. с. 42-47).
Згідно Акту звірки взаємних розрахунків по стану за період з 01.01.2018 по 30.01.2023, який надано відповідачем, між ТОВ «Вертикаль сервіс» і ОСОБА_1 . В Акті зазначено, що за період з 28.02.2021 позивачем здійснювалися нарахування виходячи із тарифу 1356,30 грн, а з серпня 2022 року виходячи із тарифу 2780 грн. Станом на лютий 2022 року у позивача існувала заборгованість за грудень 2021 року та січень 2022 року в розмірі 2172,60 виходячи із тарифу 1356,30 грн за місяць. Цей Акт звірки підписано головним бухгалтером ОСОБА_3 (а. с. 41).
Вирішуючи спір про часткове задоволення позовних вимог, суд взяв до уваги Акт звірки наданий позивачем за період злютого 2021 року по березень 2023 року. В наданому позивачем Акті вже містилися інші вихідні дані щодо застосованого тарифу, а саме в Акті зазначено, що нарахування в період з січня 2021 року здійснено виходячи із зміненого тарифу 2780 грн. В Акті зазначено, що у позивача наявна заборгованість за грудень 2021 року в розмірі 1356,30 грн, а в січні 2022 року в розмірі 2780 грн. Також вказано, що 07.02.2022 позивачем здійснено платіж в розмірі 2712,60 грн (а. с. 14).
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що судом не повністю встановлено обставини, які мають значення для справи.
Судом не враховано, що в матеріалах справи знаходяться письмові докази, що новий власник ОСОБА_2 звертався до ТОВ «Вертикаль Сервіс» із заявами щодо здійснення перерахунку заборгованості за надані послуги, посилаючись на те, що до розрахунку вартості житлово-комунальних послуг включено нарахування, якими він, як особа, яка не проживає в котеджному містечку не користується (а. с. 73-76).
Відповідачем подано до суду копії листів відповідей позивача Вих. №127 від 28.11.2022, Вих. №132 від 06.12.2022, Вих. №14 від 23.01.2023 зі змісту яких вбачається, що позивачем за спірний з відповідачем період здійснювалися нарахування позивачу за надані послуги виходячи із тарифу 1356,30 (а. с. 77-79).
В суді першої інстанції представник позивача заперечував щодо наданих відповідачем доказів. Вказував, що надані відповідачем копії рахунків та Акт звірки не можуть бути прийнято судом до уваги, оскільки не містять підпису та печатки позивача.
Колегія суддів відхиляє такі доводи позивача, оскільки заперечуючи проти взяття судом до уваги поданих відповідачем доказів, позивач не доводив, що такі рахунки не сформовано позивачем і те, що на Акті не підпис головного бухгалтера. Доводи щодо відсутності підпису та печатки на рахунках та Акті звірки не ґрунтуються на вимогах закону. Крім того, заперечуючи щодо доводів відповідача, що новий тариф не було запроваджено з січня 2022 року, позивач посилався на Накази, які ним подано. Незважаючи на те, що позивачем подано такі докази, які також не містять печатки, останній не вважав, що це є підставою визнання такого доказу неналежним. Також не містить печатки і підпису керівника й Акт звірки, поданий позивачем на підтвердження наявності заборгованості.
Отже, в матеріалах справи існують письмові докази, які містять різні вихідні дані щодо застосованого тарифу. Однак суд не надав оцінки цим доказам та не навів мотивів відхилення доказів, поданих відповідачем.
В даному випадку, стверджуючи в рішенні від 19.09.2023 про нібито зміну тарифів у 2022 році згідно Наказу №02 від 31.12.2021, суд першої інстанції проігнорував стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (п. 8.15).
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України (п. 8.16).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (п. 8.17).
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів (п. 8.18).
В даному випадку, Деснянський районний суд м. Києва ухвалив рішення від 19.09.2023 у справі №754/4512/23 без врахування правових висновків викладених в постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20, проігнорувавши всі вищезазначені аргументи та докази надані відповідачем.
За наявності в матеріалах справи доказів, які подані відповідачем, що у спірний період відповідачу здійснювалося нарахування виходячи із тарифу 1356,30 грн на місяць, колегія суддів дійшла висновку, що саме ці докази необхідно взяти до уваги при вирішенні спору.
Колегія суддів дослідивши наявні у матеріалах справи докази, які подано відповідачем до суду першої інстанції, дійшла висновку, що відповідачем спростовано факт неналежного виконання умов укладеного між сторонами договору, а тому позивачем не доведено порушення його прав відповідачем, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
За приписами ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції ухвалює нове судове рішення, то відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір стягується пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що з урахуванням мотивів даної постанови в задоволенні позовних вимог, в оскаржуваній частині, відмовлено в повному обсязі, то з позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 582,56 грн на користь відповідача, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності є малозначними справами.
Оскільки ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа незначної складності, то вона відноситься до малозначних справ.
За приписами п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 вересня 2023 року в частині задоволених позовних вимог - скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову задоволенні цих позовних вимог.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль Сервіс" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 582 (п'ятсот вісімдесят дві) грн 56 коп.
Реквізити сторін:
Стягувач - ОСОБА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .
Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль Сервіс"; код ЄДРПОУ: 40985044; місцезнаходження: м. Київ, вул. Червоної Калини, 5В.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий О. Ф. Мазурик
Судді О. В. Желепа
О. В. Немировська