Справа №359/9661/20 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/1224/2024 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
16 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12020115100000330 за апеляційною скаргою зі змінами заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2021 року у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль, Київська області, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_9 ,
Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2021 року ОСОБА_8 , визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. (у редакції статті, що діяла на момент вчинення кримінального порушення (проступку)).
Засуджений ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язаний сплатити суму штрафу на користь держави України в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.
Цивільний позов не заявлявся.
Вирішено долю щодо речових доказів та процесуальних витрат у справі.
Згідно вироку суду, 11.11.2020 близько 20 години 30 хвилин ОСОБА_8 , перебував у торгівельному залі магазину «Епіцентр», за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Горбатюка, 2. В цей час у ОСОБА_8 виник кримінальний протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке належить ПАТ «Нова лінія».
Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 , переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, а також поруч немає представників вказаного магазину та відвідувачів, діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрав з вітрини магазину « Епіцентр » ігрову консоль Sony PlayStation 4 Slim, 1ТВ в комплекті з 3 іграми і підпискою РS Рlus, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3812, становить 10999 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 00 копійки, який помістив до поліетиленового пакету білого кольору. Після чого залишив приміщення торгового залу магазину «Епіцентр», пройшовши через стійку касового апарату, не розрахувавшись за вказаний товар та утримуючи викрадений товар при собі залишив приміщення магазину.
У подальшому ОСОБА_8 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «Нова лінія» матеріальну шкоду на загальну суму 10999 гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Дії ОСОБА_8 судом першої інстанції кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка).
Не погоджуючись з вироком суду заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність вироку, у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, просив його скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким вважати ОСОБА_8 засудженим за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. В іншій частині вирок залишити без змін.
До початку апеляційного розгляду, від заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 надійшли зміни до апеляційної скарги в порядку ч. 3 ст. 403 КПК України, в яких він просить вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.10.2021 щодо ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 185 КК України - змінити. На підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_8 від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 185 КК України, у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. В решті вирок залишити без змін.
В змінах до апеляційної скарги прокурор вказує, що кримінальне правопорушення ОСОБА_8 вчинено 11.11.2020, тому відповідно, станом на 12.11.2023 у кримінальному провадженні сплинули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, визначені ст. 49 КК України. Одночасно, матеріали кримінального провадження не містять даних про переривання чи зупинення строків, передбачених, ст. 49 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явився, та до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність. Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, та змінені вимоги апеляційної скарги, в яких не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, апеляційний розгляд проведено у відсутність обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу зі змінами та просив її задовольнити, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга зі змінами підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються наявними доказами, в їх сукупності, які за згодою учасників судового провадження досліджувались у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому, згідно із ч. 2 ст. 394 КПК України апеляційному оскарженню і перегляду не підлягають та учасниками судового провадження не оспорюються, як і правильність кваліфікації дій обвинуваченого та вид і розмір призначеного покарання.
Що стосується посилань прокурора в апеляційній скарзі зі змінами про необхідність звільнення, на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України, обвинуваченого ОСОБА_8 від покарання, призначеного за ч.1 ст. 185 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із нормою ч. 5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, складає 3 (три) роки з дня вчинення особою кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 органами досудового розслідування обвинувачувався у вчиненні 11.11.2020 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і за вироком суду був визнаний винуватим саме у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, вину у вчиненні якого визнав, не заперечував фактичних обставин справи та правильність кваліфікації дій.
Санкцією частини 1 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
Вказане кримінальне правопорушення, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК відноситься до кримінальних проступків.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років і згідно із частиною третьою цієї статті перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
У даному кримінальному провадженні відсутні дані про те, що перебіг давності зупинявся або переривався, жодних відомостей про те, що ОСОБА_8 станом на 16.01.2024 має незняту чи непогашену судимість, перебуває у розшуку, чи притягувався до будь-якого виду відповідальності, окрім кримінального провадження, яке є предметом апеляційного розгляду матеріали справи не містять.
Таким чином, з урахуванням обставин справи, положень ч. 2 ст. 12 КК України, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, станом на 16.01.2024 сплинуло більше 3 років та закінчились, визначені ст. 49 КК України строки давності, у зв'язку з чим ОСОБА_8 підлягає звільненню за ч. 1 ст. 185 КК України або від кримінальної відповідальності, або від призначеного покарання.
При цьому, колегія суддів зауважує, що під час звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України необхідна згода обвинуваченого на це, а за відсутності такої згоди суд вправі звільнити лише від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 цього Кодексу.
На адресу суду апеляційної інстанції, засобами електронного зв'язку надійшла заява від імені обвинуваченого ОСОБА_8 про закриття даного кримінального провадження, у зв'язку із закінченням строків давності, водночас, дана заява, не може бути взята до уваги колегією суддів, оскільки вона не підписана електронним цифровим підписом, не є оригіналом заяви з власноручним підписом особи (а не його копією), що не дозволяє колегії суддів ідентифікувати особу, що подала таку заяву та підтвердити волевиявлення такої особи.
З огляду на наведене, а також враховуючи, що апеляційний розгляд здійснюється у відсутність обвинуваченого ОСОБА_8 , що позбавляє можливості роз'яснити йому право на таке звільнення, згідно із положеннями ст. 285 КПК України, та відповідно з'ясувати думку щодо звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, колегія суддів вважає, що обвинувачений ОСОБА_8 підлягає звільненню саме від призначеного за ч. 1 ст. 185 КК України покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2021 рокущодо ОСОБА_8 слід змінити у частині призначеного покарання, задовольнивши апеляційну скаргу зі змінами прокурора.
Керуючись ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу зі змінами заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.10.2021 кримінальному провадженні №12020115100000330 щодо обвинуваченого ОСОБА_8 змінити в частині призначеного покарання.
Звільнити ОСОБА_8 від призначеного за ч. 1 ст. 185 КК України покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
У решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
__________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4