22 січня 2024 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 757/34467/23-ц
номер провадження 22-ц/824/2066/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,
Учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 23 серпня 2023 року /суддя Ільєва Т.Г./
у справі за позовом ОСОБА_1 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
09.08.2023 р. до Печерського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 , який після повторного автоматизованого розподілу передано судді Ільєвій Т.Г. 22.08.2023 р., згідно вимог якого позивач просив суд:
- визнати незаконною бездіяльність Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича- Павленка, буд. 15, Ідентифікаційний код юридичної особи 37401206), як органу опіки та піклування, щодо не складання протоколів про адміністративне правопорушення за частиною п'ятою статті 184 КУпАП відносно ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі заяви ОСОБА_1 від 29.05.2023р., про невиконання ОСОБА_2 29.05.23 року Розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.09.2020р. № 444 «Про визначення участі матері у вихованні дитини» та не сформування протоколів та інші матеріалів, що стосуються адміністративного правопорушення в окрему справу і не надіслання справи про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом не пізніше ніж через три робочі дні з дати складення протоколу до суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення;
- зобов'язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 15, Ідентифікаційний код юридичної особи 37401206) скласти протоколи про адміністративне правопорушення за частиною п'ятою статті 184 КУпАП відносно ОСОБА_2 ((місцезнаходження: АДРЕСА_1 . адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ,) на підставі заяви ОСОБА_1 від 29.05.2023р., про невиконання ОСОБА_2 29.05.23 р. Розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.09.2020 р. № 444 «Про визначення участі матері у вихованні дитини», сформувати протоколи та інші матеріали, що стосуються адміністративного правопорушення в окрему справу і надіслати справу про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом до суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23 серпня 2023 року у відкритті провадження відмовлено. /а.с. 28-29/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що спірні правовідносини стосуються виключно сімейних правовідносини, які виникли між ним та третьою особою ОСОБА_2 , а саме ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків, що є підставою для покладення на неї відповідальності. Отже, у спірних правовідносинах відповідач не здійснює по відношенню до позивача владно-управлінських функцій, а є лише органом, уповноваженим Сімейним Кодексом, Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативними актами цивільного законодавства надавати відповідні висновки/складати документи під час розгляду відповідних цивільних (сімейних) справ та справ про адміністративні правопорушення у судах загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства. Отже спори із органом опіки та піклування - Печерською РДА (Відповідач) стосовно здійснення нею повноважень (щодо їх дій чи бездіяльності) передбачених ч. 4 ст. 155, ч. 2. ст. 157, ч. 2 ст. 158, частиною п'ятою статті 184 КУпАП повинні та розглядаються судами загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час та дату судового розгляду повідомлений належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності їх представника, у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, який з'явився у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, на підставі наступного.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження керувався вимогами частини 2 ст. 2 КАС України, якою встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскарженні будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як зазначено ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Стаття 286 КАС України, встановлює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір не може бути розглянутий за правилами цивільного судочинства, оскільки розгляд такої справи повинен проводитися за правилами адміністративного судочинства.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції не враховано суті правовідносин між сторонами.
Згідно частини 1 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані орати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч. 2 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків, виходячи з інтересів дитини.
Означена позиція законодавця конкретизується у пункті 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866.
Після з'ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.
Обов'язок виконувати таке рішення органу опіки та піклування, відповідно до частини 2 статті 158 СК України, прямо покладається на особу, яка проживає окремо від дітей, оскільки саме для неї відповідно до частини 1 статті 158 СК України за заявою батька або матері дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини.
Невиконання цього обов'язку спричиняє адміністративну відповідальність за частинами 5 і 6 статті 184 КУпАП.
Складання протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 5 і 6 статті 184 КУпАП, покладається законом на уповноважених посадових осіб органів опіки і піклування.
Згідно пункту 2 Інструкції з оформлення посадовими особами органів опіки та піклування матеріалів про адміністративне правопорушення (надалі - Інструкція № 1201), протоколи складають посадові особи із числа працівників служби у справах дітей і посадові особи органу опіки та піклування, яким згідно з рішенням відповідного органу опіки та піклування надано повноваження на їх складання.
Зазначені адміністративні правопорушення можуть бути виявлені під час виконання посадовими особами органу опіки та піклування своїх посадових (службових) обов'язків та за результатами розгляду звернень фізичних і юридичних осіб.
В силу вимог пункту 4 Інструкції № 1201, протокол складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення за частинами 5 і 6 статті 184 КУпАП, за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції із зазначенням відомостей відповідно до частини першої статті 256 КУпАП.
З огляду на наведені норми законодавства, уповноважені особи відповідача наділені повноваженнями складати протоколи про адміністративне правопорушення відповідно до частини п'ятої статті 184 КУпАП та надіслати його до суду загальної юрисдикції.
Позивач оскаржує бездіяльність уповноважених осіб відповідача про те, що ані упродовж строку визначеного п. 4 Інструкції №1201, ані станом на момент звернення до суду із даним позовом, відповідач не вчинив жодних дій з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, а саме, складання протоколу про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 184 КУпАП відносно третьої особи та направлення його до суду, щодо невиконання рішення органу опіки та піклування.
Згідно частини 1 статті 19 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративній судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, у даному випадку орган опіки і піклування, а предметом спору - його дії/чи бездіяльність, яка носить виключно індивідуальний характер. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер ) спору.
Судом апеляційної інстанції прийнято висновок науково-правової експертизи від 05.12.2023 р. за №126/198-е, наданий позивачем в обґрунтування юрисдикції спору.
Також судом апеляційної інстанції враховані правові позиції ВП ВС, викладені у справі №496/4271/16-а щодо того, що суди повинні виходити із суті права та інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі; правовий висновок ВС у справі №640/27480/20 щодо юрисдикції вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, як органу опіки і піклування, та зобов'язання вчинити дії про те, що характер спірних правовідносин є цивільно-правовим, не має ознак публічно-правового спору в розумінні КАС України, а тому не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
У даних правовідносинах відповідач не здійснює по відношенню до позивача владно-управлінських функцій, а є лише органом, уповноваженим СК України, КУпАП, іншими нормативними актами цивільного законодавства надавати відповідні висновки/складати документи під час розгляду відповідних цивільних (сімейних) справ та справ про адміністративні правопорушення у судах загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
В статті 19 ЦПК України визначено справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів.
Такі суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, даний спір із органом опіки та піклування - Печерською РДА стосовно здійснення повноважень (щодо їх дій чи бездіяльності) передбачених ч. 4 ст. 155, ч. 2. ст. 157, ч. 2 ст. 158, частиною п'ятою статті 184 КУпАП повинен розглядатись судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст.ст. 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 23 серпня 2023 року - задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 23 серпня 2023 року - скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: