18 січня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 21.12.2023 відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати ухвалу слідчого судді, та змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
09.01.2024 до Київського апеляційного суду з Оболонського районного суду міста Києва надійшли матеріали судового провадження за клопотанням захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Вивчивши апеляційну скаргу з доповненнями та матеріали судового провадження, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, з таких підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що Конституцією та законами України.
Справа № 756/15819/23 Слідчий суддя - ОСОБА_6
Апеляційне провадження № 11-сс/824/236/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження
в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 Глави 26 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до частини 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 ст. 392 КПК України, вапеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Виходячи із системного аналізу положень ст. 309 КПК України, поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, коли суд обирає інший захід. Вказане узгоджується і з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2019, справа № 286/1695/18.
В ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.12.2020 р. у справі № 487/392/20 колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для касаційного перегляду ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в якій суддя послався на положення ст. 309 КПК України, згідно з якими оскаржувана ухвала слідчого судді про відмову у зміні запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання не може бути переглянута в апеляційному порядку. При цьому, колегія суддів зазначила, що у даному випадку слідчий суддя відмовив захиснику у задоволенні його клопотання про зміну підозрюваному запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання, а не застосував інший, яким би погіршувалося становище підозрюваного, а тому ця ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.
Крім того, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.05.2021 у справі № 335/9520/19, сторони кримінального провадження мають право оскаржувати в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді про зміну підозрюваному обраного запобіжного заходу у випадку, якщо застосування такого запобіжного заходу або відмова в його застосуванні підлягають апеляційному оскарженню відповідно до частини 1 статті 309 КПК.
Частиною першою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
До цього переліку, зокрема, віднесено відповідні ухвали слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, домашнього арешту та застави, або відмову у їх застосуванні.
Разом з тим, зазначеними нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування або відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Згідно ч. 3 ст. 309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Частина 4 статті 399 КПК України визначає не право, а обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті провадження, тому що законом визначено чіткий перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню, і не надає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку.
У даному випадку закон не передбачає права або обов'язку суду апеляційної інстанції давати оцінку законності чи незаконності прийнятого по суті рішення слідчим суддею.
Оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, а відтак і зміни запобіжного заходу із тримання під вартою на особисте зобов'язання, то вважаю, що підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 відсутні.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 309, 376, 392, 399 КПК України, суддя,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особам, які подали апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Київського
апеляційного суду ОСОБА_1