1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 11 січня 2024 року, апеляційні скарги з доповненнями захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 та прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року, відносно
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянки України, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України,
за участі: прокурора захисників підозрюваної ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 27 січня 2024 року включно, одночасно визначено заставу в межах 18 628 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 997 552 грн. та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 та прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , кожен окремо, подав апеляційні скарги, в яких просили, скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу.
Зокрема, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Прокурор просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням розміру застави у 37 257 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 100 млн. грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор вважає, що застава визначена у межах, передбачених положеннями ст. 182 КПК України не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, відтак одночасно із застосуванням до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід визначити розмір застави розмірі 37 257 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник у доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, через неповноту судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Слідчим суддею не взято до уваги доводи сторони захисту, щодо неконкретності викладу фактичних обставин та неможливість співставити та перевірити їх доказами через абстрактні формулювання.
Вважає, що підозра необґрунтована, з огляду на недопустимість зібраних органом досудового розслідування доказів. Зокрема, обшук за адресою: АДРЕСА_2 проведено без дозволу слідчого судді, відтак отримана внаслідок проведення обшуку інформація є недопустимим доказом.
Крім того, клопотання та оскаржувана ухвал не містять обґрунтувань та підтверджень існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної.
На думку апелянта, прокурором не доведено, а слідчим суддею не враховано відсутність доказів сторони обвинувачення, які підтверджують недостатність застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Звертає увагу на характеризуючі дані про особу підозрюваної, яка проживає разом із дідусем та бабусею, яких доглядає.
Зауважує, що визначений розмір застави є завідома непомірним для підозрюваної.
10 січня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли доповнення до апеляцйної скарги подані захисником ОСОБА_11 .
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваної, які підтримали подану стороною захисту апеляційну скаргу, просили її задовольнити та заперечували щодо апеляційної скарги прокурора, доводи прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та заперечив щодо апеляційної скарги сторони захисту, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 22 квітня 2014 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 442014100120000009, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364-1 КК України.
28 листопада 2023 року о 07 год. 23 хв. ОСОБА_12 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.
29 листопада 2023 року старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 100 000 000 млн.грн., з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 27 січня 2024 року включно, одночасно визначено заставу в межах 18 628 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 997 552 грн. та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваної, наявність постійного місця роботи або навчання, її репутацію, наявність судимостей та інше.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, колегія суддів вважає, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_12 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_12 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у провадженні доказами, які підтверджують, що підозра є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя приймаючи рішення про застосування до ОСОБА_12 запобіжного заходу у виглядітримання під вартою врахував положення наведених норм закону та дійшов до правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано пославшись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які з урахуванням тяжкості злочину їй інкримінованих, вчинення злочину у співучасті з іншими особами та відведену їй роль у вказаному злочині та даних про особу, існують підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід, не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зокрема, підозрювана ОСОБА_12 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків і потерпілих у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, слідчим суддею, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував тяжкість злочину, характер вчиненого кримінального правопорушення, дані, які характеризують ОСОБА_12 , її вік та стан здоров'я, сімейний, майновий стан, соціальні зв'язки, та врахував, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і прийшов висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді дійти висновку про наявність ризиків, які наведені вище, а для їх запобігання вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_12 , у виді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а тому слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення клопотання органу досудового розслідування.
Також, слідчим суддею відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_12 визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави, врахувавши, що відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя всупереч доводам апеляційної скарги прокурора та сторони захисту, вважав за належне призначити заставу у розмірі 18 628 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 49 997 552 (сорок дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто сім тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн., 00 коп., що забезпечить виконання підозрюваною ОСОБА_6 передбачених законом обов'язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, врахувавши майновий та сімейний стан підозрюваної, тяжкість вчинення злочину. З таким висновком погоджується колегія суддів.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_12 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Посилання сторони захисту на необгрунтованність підозри, колегія суддів вважає непереконливими. При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Питання недопустимості зібраних органом досудового розслідування доказів, буде предметом дослідження судового розгляду справи по суті, у тому числі і ті обставини, на які посилається захисник.
Посилання захисника на характеризуючі дані про особу підозрюваної, яка проживає разом із дідусем та бабусею, яких доглядає, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Всі інші обставини, в тому числі доведеність винуватості підозрюваної, згідно вимог КПК України, підлягають встановленню під час судового розгляду кримінального провадження по суті.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено, відтак ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, аапеляційні скарги з доповненнями захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 та прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15
Унікальний номер справи 757/54627/23-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_16
Провадження № 11сс/824/639/2024 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України