Справа № 753/8569/20 Головуючий у І інстанції Колесник О.М.
Провадження №22-ц/824/4710/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
10 січня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,
за участі секретаря Спис Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - адвоката Мороза Віктора Павловича на рішенняДарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2023 року та на додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2023 року у справі за позовомОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Бондар Ірина Михайлівна про скасування державної реєстрації нерухомого майна,
У травні 2020 року до Дарницького районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства «Сетам», Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Бондар Ірина Михайлівна про скасування державної реєстрації нерухомого майна.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 07.05.2020 року було проведено електронні торги з реалізації іпотечного майна - садового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Переможцем торгів став ОСОБА_2 .
Однак, при проведені торгів було порушено норми діючого законодавства, оскільки приватним виконавцем не було дотримано вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який не дозволяв реалізації будинку і земельної ділянки, оскільки такі об'єкти були предметом іпотеки та виступали як забезпечення зобов'язань за споживчим кредитом, який був наданий ОСОБА_3 в іноземній валюті, та використовувалися як місце постійного проживання ОСОБА_4 та її дочки - позивача по справі.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33 900 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ухваленим по суті спору, з апеляційною скаргою в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся її представник - адвокат Мороз В.П., який, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, що мають значення у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначив, що судове засідання 07 квітня 2023 року не могло бути проведене, з огляду на те, що судом не було розглянуто низку заяв та клопотань позивача, зокрема заява про забезпечення позову, клопотання про зупинення провадження, заява про виклик свідків, заява про залучення третіх осіб, клопотання про визнання явки позивача та відповідача обов'язковими, клопотання про витребування доказів.
Судом не надана належна оцінка доказам, поданим позивачем, які підтверджують фактичне проживання у спірному будинку позивача та її родичів.
Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Морозом В.П. також подано апеляційну скаргу на додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2023 року. В доводах скарги зазначив, що в порушення вимог процесуального закону додаткове рішення було ухвалене судом без участі сторін.
Позивач отримала копію заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення 28.07.2023 року. В свою чергу, уже 03 серпня 2023 року судом було прийнято додаткове рішення. Написання та подання за такий короткий термін заперечень було неможливим, чим порушено права позивача.
Крім того, представник позивача зазначає, що ні в заяві про ухвалення додаткового рішення, ні в оскаржуваному рішенні не зазначений детальний опис робіт адвоката (адвокатів) , які надавали правничу допомогу відповідачу. Інформація, яка міститься в акті приймання-передачі виконаних робіт , зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт , наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному з видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги , подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Це також позбавляє іншу сторону можливості спростувати ймовірну неспівмірність таких витрат.
Зазначив також, що розмір заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу є явно завищеним та неспівмірним складності справи. Апелянт вважає за необхідне просити суд апеляційної інстанції, у разі неврахування інших аргументів позивача щодо незаконності оскаржуваного судового рішення, зменшити суму судових витрат відповідача, які підлягають стягненню з позивача, до 5000,00 грн.
Представник ТОВ «ОТП Факторінг Україна» - адвокат Череда Т.М. подав відзив на апеляційну скаргу, подану представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Морозом В.П. на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2023 року. У відзиві не погоджується із доводами скарги, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Адвокат Череда Т.М. зокрема, підтримав доводи, наведені ним у відзиві на позовну заяву, а також звертає увагу апеляційного суду на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 17.07.2023 року у справі №753/8060/20, якою касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мороза В.П. залишено без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.10.2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01.03.2023 року залишено без змін. Так, зазначеним рішенням Верховний Суд дійшов висновку про те, що порушень, які могли вплинути на результати торгів під час проведення електронних торгів, не встановлено, електронні торги було проведено з дотриманням встановленого законом порядку, а тому немає підстав для визнання цих торгів та їх результатів недійсними.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Ганчук Г.В. також подав відзиви на апеляційні скарги представника позивача, посилаючись на безпідставність їх доводів. Вказує, що заявлена позивачем вимога про скасування запису про державну реєстрацію є неналежним способом захисту прав позивача, які остання вважає порушеними. Звертаючись до суду із даним позовом, позивач, як на підставу позовних вимог, посилалась на порушення її прав у зв'язку з протиправною реалізацією на електронних торгах майна, яке вона прийняла у спадок, та звернення стягнення на яке заборонено Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
В той же час, позивач не посилається на допущені відповідачами порушення приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів, що регламентують процедуру державної реєстрації прав. Станом на день ухвалення оскаржуваного судового рішення, а також і на даний час, електронні торги, за результатами яких було видано свідоцтво, що стало підставою проведення державної реєстрації права власності на садовий будинок за відповідачем, скасовані не були та вважаються правомірним правочином. Таким чином, відповідач ОСОБА_2 є таким, що правомірно набув право власності на садовий будинок з правочину, який є правомірним та породжує правові наслідки, а відтак скасування запису про державну реєстрацію прав за відповідачем не поновить жодних прав позивача.
Вказує також, що викладені в апеляційній скарзі доводи щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвели та не могли призвести до неправильного розгляду справи.
Щодо доводів апеляційної скарги на додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2023 року, відповідач з ними також не погоджується та звертає увагу на те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, а саме гонорар адвоката, був визначений сторонами Договору про надання професійної правничої допомоги у вигляді фіксованої суми та не змінювався в залежності від обсягу послуг та витраченого часу. З огляду на вказане, відсутність у матеріалах справи детального опису робіт (послуг), здійснених адвокатом, не є підставою для відмови в їх задоволенні. Вказує, що відповідач подав суду усі належні та необхідні докази на підтвердження понесених ним витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги у строки, встановлені ЦПК України. В свою чергу стороною позивача не спростовано співмірність витрат на правову допомогу, понесених відповідачем, складності справи чи іншим обставинам, про зменшення розміру таких витрат у суді першої інстанції заявлено не було.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ганчук Г.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційних скарг, підтримавши доводи, викладені ним у відзивах.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Мороз В.П. у судове засідання по розгляду апеляційних скарг не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Зокрема, представник ОСОБА_1 - адвокат Мороз В.П. повідомлений про судове засідання шляхом направлення судової повістки на електронну адресу адвоката, яка зазначена ним особисто, як засіб для направлення судової кореспонденції, у поданих апеляційних скаргах.
08 січня 2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Мороза В.П. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що адвокат Мороз В.П. проходить службу в ЗСУ, тому не може прибути до суду та прийняти участь у засіданні. До клопотання Мороз В.П. надав копію витягу з наказу Начальника Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана П.Сагайдачного від 12.06.2023 року про зарахування молодшого лейтенанта Мороза В.П. , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, призначено на посаду слухача курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації центру підвищення кваліфікації та зараховано до списків особового складу Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана П.Сагайдачного з 12.06.2023 року.
Інші учасники справи у судове засідання також не з'явились, своїх представників не направили, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Колегія суддів апеляційного суду відмовила в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мороза В.П. про відкладення розгляду справи у зв'язку із його перебуванням на службі у ЗСУ, вважаючи зазначену обставину такою, що не свідчить про поважність причин неявки позивача ОСОБА_1 у судове засідання. Так, позивач ОСОБА_1 , будучи обізнаною про перебування її представника на військовій службі, не скористалась своїм правом взяти участь у судовому засіданні особисто або звернутись за професійною правничою допомогою до іншого адвоката для представництва її інтересів у суді апеляційної інстанції.
З огляду на вказане, керуючись положеннями частини 2 статті 372 ЦПК України, апеляційний суд вважав за можливе розглянути справу у відсутності учасників, що не з'явились, які повідомлені про судове засідання у передбачений законом спосіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача по справі, пояснення представника відповідача ОСОБА_2 , перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення та додаткового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.07.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № ML-005/095/2007, за умовами якого остання отримала кредит в сумі 75 300 дол. США.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 , укладено договір іпотеки № PCL-005/095/2007, предметом якого були:
- будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:618:0006.
24.02.2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 642, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - садовий будинок та земельну ділянку, площею 0,0527 га, кадастровий номер 8000000000:90:618:0006, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 .
18.07.2019 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Коновалової О.О. із заявою про прийняття спадщини за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 матір'ю ОСОБА_4 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В. від 13.09.2019 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису № 642 від 24.02.2014.
В межах вказаного виконавчого провадження, відповідно до протоколу № 479017 проведення електронних торгів, 07.05.2020 було проведено електронні торги з реалізації іпотечного майна - садового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Переможцем торгів став ОСОБА_2 .
У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, право власності на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, зареєстровано за ОСОБА_2 .
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 обґрунтовувала свої позовні вимоги тим, що проведені електронні торги є незаконними, оскільки реалізація садового будинку, який являється єдиним місцем постійного проживання позивача, з електронних торгів проведена в порушення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
В той же час, у даній справі встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2021 року у справі № 753/8060/20, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання недійсними результатів прилюдних торгів.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції у справі № 753/8060/20 виходив із того, що порушень, які могли вплинути на результати торгів під час проведення прилюдних торгів, не встановлено, електронні торги були проведені з дотриманням вставленого законом порядку, а тому немає підстав для визнання електронних торгів та їх результатів недійсними.
Вищезазначеним рішенням суду також встановлено необґрунтованість доводів позивача про те, що іпотечне майно є єдиним постійним її місцем проживання, а тому на нього поширюється положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», так як у вказаному садовому будинку ніхто не зареєстрований, позивачка зареєстрована та проживає за іншою адресою, а факт її проживання разом з померлою ОСОБА_4 спростовується матеріалами спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 останньої.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що відповідно до відповіді № 471 від 24.09.2019 Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької РДА, в інформаційній системі «Реєстр територіальної громади м. Києва» та в картотеці реєстраційного обліку відомості про зареєстрованих осіб в садовому будинку АДРЕСА_2 відсутні.
З копії паспорта позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 03.04.2001, вбачається, що позивач з 09.02.1993 по 03.02.2011 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , а з 11.01.2020 по 30.07.2020 - за адресою: АДРЕСА_4 .
Факт спільного проживання позивача з померлою за адресою: АДРЕСА_1 спростовується матеріалами спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , а саме заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини, в якій зазначено місце реєстрації їх проживання АДРЕСА_3 .
Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги довідку Садівничого товариства «Енергетик» про місце проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , оскільки вона не містить даних про перевірку факту проживання вказаних осіб у будинку.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про не доведення позивачем належними доказами факту її постійного проживання в садовому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .»
Враховуючи вище викладене, та те, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2021 року, яке набрало законної сили, не встановлено порушень, що могли вплинути на результати торгів під час їх проведення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Крім того, звертаючись до суду із вимогами про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірне нерухоме майно, позивач не посилалась на порушення приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» чи інших законодавчих актів, що регламентують процедуру державної реєстрації прав, а обґрунтовувала свої вимоги обставинами, які вже були предметом дослідження у цивільній справі № 753/8060/20, та яким суд дав належну правову оцінку.
Враховуючи наведене, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги про необґрунтованість судового рішення, неналежне вивчення доказів, а також що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального, а висновки суду, викладені в оспорюваному рішенні, не відповідають обставинам справи.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, зводяться до переоцінки доказів, яким було надано належної оцінки судом, і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги щодо допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, зокрема, залишення без розгляду поданих позивачем низки клопотань процесуального характеру, не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції по суті спору відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів також не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги на додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2023 року, яким задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_2 - Ганчука Г.В. про ухвалення додаткового рішення та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33900 грн.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
З матеріалів справи вбачається, що подаючи відзив на позовну заяву у листопаді 2020 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ганчук Г.В. зазначив про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат відповідача на правову допомогу становить 60 000, 00 грн.
Крім того, представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Ганчуком Г.В. до суду першої інстанції було подано клопотання в порядку статті 135 ЦПК України про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, в якому заявник просив зобов'язати позивача ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Дарницького районного суду м. Києва грошові кошти в розмірі 51 400,00 грн для забезпечення можливого відшкодування витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу у даній справі.
До клопотання додано Договір № 25/09/2020 про надання правової допомоги від 29.09.2020, укладений між Адвокатським об'єднанням «Берберіс» в особі старшого партнера Ганчука Г.В, та ОСОБА_2 .
За умовами вказаного Договору адвокат взяв на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту щодо захисту його інтересів та юридичного супроводу судової справи, в тому числі справи № 753/8569/20, яка знаходиться в провадженні Дарницького районного суду м. Києва, а клієнт зобов'язується оплатити вартість надання правової допомоги.
Додатковою угодою до Договору про надання правової допомоги № 25/09/2020 від 25.09.2020 року сторонами визначено порядок оплати гонорару адвоката за надання правової допомоги з представництва прав та інтересів клієнта, зокрема в сумі 30 000,00 грн за надання правової допомоги у справі № 753/8569/20.
Із доданих відповідачем матеріалів до справи вбачається, що розмір документально підтверджених витрат ОСОБА_2 на правову допомогу, надану адвокатом Ганчуком Г.В. в рамках Договору № 25/09/2020 про надання правової допомоги від 29.09.2020 становить 12 500 гривень.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 03.06.2020 року між Адвокатським об'єднанням «Міллєр» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги № 577/3/03-06-2020.
Документами, доданими відповідачем до справи, підтверджується здійснення ОСОБА_2 витрат на правову допомогу за Договором № 577/3/03-06-2020 від 03.06.2020 року в загальному розмірі 21 400,00 грн.
Ні позивач, ні представник позивача в ході розгляду справи у суді першої інстанції не звертались до суду із заявою про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, про неспівмірність розміру таких витрат не заявляли та відповідних доказів не подали.
З огляду на вказане, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що визначена судом сума витрат на правничу допомогу - 33900,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, виконаних ним робіт. Такий розмір витрат на правничу допомогу відповідає вимогам розумності та справедливості.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відтак, додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2023 року підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Мороза Віктора Павловича - залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2023 року та додаткове рішенняДарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 19 січня 2024 року.
Суддя-доповідач Таргоній Д.О.
Судді: Голуб С.А.
Слюсар Т.А.