Єдиний унікальний №336/1110/23 Головуючий в 1 інст.Зарютін П.В.
Провадження №33/807/401/23 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
13 грудня2023 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Рясного В.Д., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Морозова В.Ю. на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 04 квітня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Згідно з постановою суду, 25 січня 2023 року о 21-50 год. ОСОБА_1 в м.Запоріжжі по вул.Чарівній, 74, керував автомобілем «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, та на вимогу працівника поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Морозов В.Ю. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження щодо ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що під час розгляду справи суд першої інстанції не дослідив належним чином фактичні обставини справи.
Також, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи міститься висновок лікаря КНП «Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 26 січня 2023 року, згідно з яким, у ОСОБА_1 стан сп'яніння не виявлено.
Вказує, що ОСОБА_1 жодного разу не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вважає, що працівники поліції здійснили щодо ОСОБА_1 психологічний тиск, внаслідок якого, його було дискредитовано та складено щодо нього протокол про адміністративне правопорушення.
Зауважує на тому, що ОСОБА_1 перебуває в тяжкому психологічному стані у зв'язку з ситуацією в країні та тим, що він перебуває на захисті її територіальної цілісності.
Посилається на те, що ОСОБА_1 не вживав будь-яких наркотичних речовини.
Окрім цього, сторона захисту зазначає, що працівники поліції під час складання протоколу не роз'яснювали ОСОБА_1 його права та порядок проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутній повний фрагмент відеозапису з нагрудних камер працівників поліції щодо події, яка сталася.
Вказує, що під час складання протоколу працівниками поліції не було залучено свідків.
Крім того, зауважує, що в протоколі не вказано модель, номер і серію засобу, яким велася відео фіксація та чи сертифіковані в Україні засоби відеозапису були застосовані.
Працівники поліції не відстороняли ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Звертає увагу на відсутність в матеріалах справи акту огляду.
Також, вказує, що в протоколі працівники поліції не зазначають та не конкретизують наявність чи відсутність в ОСОБА_1 відповідних ознак стану наркотичного сп'яніння.
Апеляційна скарга особи, яку притягнуто до відповідальності - ОСОБА_1 , аналогічна за змістом з апеляційною скаргою його захисника-адвоката Морозова В.Ю.
Заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Рясного В.Д., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАПта повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №409783 від 25 січня 2023 року, з якого убачається, що 25 січня 2023 року о 21-50 год. ОСОБА_1 в м.Запоріжжі по вул.Чарівній, 74, керував автомобілем «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, та на вимогу працівника поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 січня 2023 року;
- у довідці з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» ІТС ІПНП про те, що ОСОБА_1 повторності за ст.130 КУпАП не має. Посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 23 серпня 2012 року;
- у витязі з підсистеми «Адмінпрактика» щодо порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України;
- відеозаписом, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями з рапорту інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Ткача Д., в якому зазначено, що під час несення служби в Шевченківському районі м.Запоріжжя 25 січня 2023 року у складі екіпажу АП Хижак - 402 (разом зі старшим лейтенантом поліції Карташевим В.С.), о 21 год.50 хв. за адресою м.Запоріжжя, вул.Чарівна, біля буд.74 було зупинено транспортний засіб «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідніть шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у спеціалізованому медичному закладі у лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовився. За порушення п.2.5 ПДР України на водія ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №409783 за ч.1 ст.130 КУпАП. Посвідчення водія не вилучалось. Тимчасовий дозвіл не видавався. Від керування ОСОБА_1 відсторонений шляхом передачі транспортного засобу тверезому водієві. Водія ОСОБА_1 було передано співробітникам ВСП. Про повторність попереджений. Подія зафіксована на БК 471423.
Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Згідно з оскаржуваною постановою, у судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 свою провину не визнав та пояснив, що він дійсно керував автомобілем при вищевказаних обставинах, його зупинили працівники поліції, йому запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, на що він відмовився, бо їхав з вагітною дружиною.
При апеляційному розгляді справи захисник ОСОБА_1 - адвокат Рясний В.Д. підтримав доводи апеляційної скарги та додатково зазначив, що суд першої інстанції не звернув увагу на висновок лікаря КНП «Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги ЗОР» від 26 січня 2023 року та поверхнево зазначав в своєму рішенні про те, що висновок до уваги не береться, оскільки він складений з порушенням часового інтервалу. Огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння дійсно пройшов з порушенням часового інтервалу, оскільки в зазначений час, а саме 25 січня 2023 року о 21 год.32 хв. по 26 січня 2023 року 01 год. 11 хв. на території Запорізької області оголошено повітряну тривогу та заклад охорони здоров'я не працював. Внаслідок чого ОСОБА_1 не було дотримано вимог часового проміжку. Огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 пройшов невідкладно, одразу після закінчення повітряної тривоги. Зміст висновку свідчить про те, що ОСОБА_1 не мав ознак наркотичного сп'яніння та не перебував в такому стані. Також зазначив, що ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння біля його транспортного засобу та через те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем він викликав на місце військову службу правопорядку, яка прибула на місце події вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення. Після чого, військова служба правопорядку самостійно доставила ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я. ОСОБА_1 жодним чином на місці зупинки не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а чекав військову службу правопорядку, оскільки є військовослужбовцем та вважав за необхідне проходити огляд лише в присутності ВСП. Вважає, що працівники поліції здійснили щодо ОСОБА_1 психологічний тиск та безпідставно інкримінували останньому ознаки наркотичного сп'яніння. Ознаки наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 не мав. Права та порядок проходження такого огляду ОСОБА_1 не роз'яснювались. Також ОСОБА_1 не було надано направлення на огляд. Свідків під час складання протоколу не було. Окрім цього, зауважив, що в протоколі та в матеріалах справи відсутні відомості щодо моделі та серії засобу фіксації. Працівниками поліції ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом. Вказав на те, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керування ОСОБА_1 в період оголошення повітряної тривоги. Складання протоколу про адміністративне правопорушення також відбулось під час повітряної тривоги. Вважає, що на час повітряної тривоги працівники поліції мали зупинити проведення будь-яких дій та продовжити лише після закінчення повітряної тривоги, що не було останніми дотримано.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційних скаргах ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Морозова В.Ю., та заявлені захисником-адвокатом Рясним В.Д. при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Доводи апелянтів про те, що під час розгляду справи суд першої інстанції не дослідив належним чином фактичні обставини справи, є безпідставними та спростовується оскаржуваною постановою суду першої інстанції, де міститься посилання на докази, які суд дослідив та якими суд обґрунтував свої висновки щодо винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні.
Посилання сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не вживав будь-яких наркотичних речовин, що підтверджується висновком лікаря КНП «Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 26 січня 2023 року, згідно з яким, у ОСОБА_1 стану сп'яніння не виявлено, не спростовує висновків суду першої інстанції та не свідчить про безпідставне складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо останнього.
Те, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан сп'яніння та такого стану у нього не виявлено, згідно з висновком лікаря №697 від 26 січня 2023 року, який складений у цей день о 01:35 год., не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення.
Так, відповідно до вимог ч.4 ст.266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Вищевказаний огляд ОСОБА_1 пройшов без додержання встановленого законом порядку, не у присутності поліцейського.
В свою чергу, згідно з положеннями вищевказаної статті, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Більш того, стосовно ОСОБА_1 складено протокол не за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно, і доводи сторони захисту заявлені під час апеляційного розгляду справи про те, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння з порушенням часового інтервалу, оскільки в зазначений час, а саме 25 січня 2023 року о 21 год. 32 хв. по 26 січня 2023 року 01 год. 11 хв. на території Запорізької області оголошено повітряну тривогу та заклад охорони здоров'я під час повітряної тривоги не працював, внаслідок чого ОСОБА_1 не було дотримано вимог часового проміжку, правильність висновків суду не спростовують.
Що стосується доводів захисника - адвоката Рясного В.Д. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення в т.ч. і тому, що адміністративні матеріали складались під час повітряної тривоги, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Згідно з загальнодоступними відомостями з мережі «Інтернет», повітряна тривога в Запорізькій області розпочалась - 25 січня 2023 року о 21 год. 32 хв. та закінчилась 26 січня 2023 року о 01 год. 11 хв.
З матеріалів справи убачається, що зупинка транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 відбувалась о 21 год. 50 хв., тобто в зазначений час вже діяла повітряна тривога.
Разом з цим, згідно з матеріалами справи, в т.ч. з відеозаписом події, ОСОБА_1 не прямував до укриття та не виявляв такого бажання при спілкуванні з працівниками поліції після зупинки останніми транспортного засобу під його керуванням. Після виявлення в нього ознак сп'яніння та пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 не виказував готовності пройти огляд після відбою повітряної тривоги, а взагалі відмовився від проходження такого огляду. Будь-які пояснення при складанні протоколу він надати теж відмовився, про що власноруч зазначив у складеному протоколі. При цьому, поведінка ОСОБА_1 не відповідала обстановці, зокрема після однієї з пропозицій поліцейського пройти вищевказаний огляд, ОСОБА_1 сів у автомобіль та зачинився.
При розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 також не вказував про те, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння саме через повітряну тривогу, а вказував про інші причини такої відмови, зокрема посилався на те, що він їхав з вагітною дружиною.
Зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що ОСОБА_1 взагалі не бажав проходити огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку, у зв'язку з чим і відмовився від проходження такого огляду.
Отже, доводи сторони захисту з зазначеного приводу суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.
Також, не погоджується суд апеляційної інстанції з доводами сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, з огляду на таке.
З наявного в справі відеозапису убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, а саме виявлені такі ознаки сп'яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук. У зв'язку із чим, працівники поліції запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній не надав конкретної відповіді на сів до свого автомобіля. Після цього, ОСОБА_1 працівниками поліції знову було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога на що останній погодився, проте сів до свого автомобіля та зачинився. Через деякий час, ОСОБА_1 втретє було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що останній відповів відмовою (фрагмент відеозапису 21 хв. 30 сек.).
Разом з тим, ОСОБА_1 неодноразово був повідомлений працівниками поліції про наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Окрім того, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога підтверджується не лише протоколом про адміністративне правопорушення, який підписаний власноруч ОСОБА_1 , та долученими до протоколу доказами, а й не заперечувався самим ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції.
До іншої версії сторони захисту про те, що ОСОБА_1 жодним чином на місці зупинки не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а чекав військову службу правопорядку, оскільки є військовослужбовцем, та вважав за необхідним проходити огляд лише в присутності ВСП, суд апеляційної інстанції ставиться критично, оскільки така версія спростовується наявними доказами, вказаними вище.
З відеозапису події убачається, що працівники поліції після зупинки транспортного засобу під керування ОСОБА_1 , встановивши, що останній є військовослужбовцем, самостійно повідомили військову службу правопорядку про те, що було зупинено транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 , у останнього були виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та від огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився. На місце зупинки транспортного засобу працівниками поліції було викликано ВСП.
Жодних клопотань на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 заявлено не було, останній жодного разу не повідомляв працівникам поліції про те, що він бажає проходити огляд виключно в присутності представника військової служби правопорядку.
Перевіряючи доводи апелянтів стосовно відсутності у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відеозаписом події.
Зокрема, в направленні зазначено, що працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідість шкіри обличчя. Огляд за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 на місці зупинки транспортного засобу не проводився у зв'язку із виявленими ознаками наркотичного сп'яніння. В результатах огляду зазначено, що огляд не проводився у зв'язку із відмовою водія ОСОБА_1 .
Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками наркотичного сп'яніння.
В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність в неї ознак наркотичного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Суд ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.
В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Стосовно посилання апелянтів щодо відсутності повного фрагменту відеозапису, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.
З самого відеозапису є очевидним, що цей запис здійснювався працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.
Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаним відеозаписом, мали місце, та відносяться саме до цієї справи.
Більш того, вказаний відеозапис не є єдиним доказом у справі, цей запис узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові.
Недоліки на які, вказують апелянти, а саме відсутність в протоколі посилання на модель, номер і серію засобу, яким велась відеофіксація, не є суттєвими та не вказують на недопустимість вказаного відеозапису як доказу.
Відомостей про те, що відео фіксація здійснювалась за допомогою недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає.
Посилання апелянтів про те, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, є безпідставним та спростовується відеозаписом події на якому зафіксовано, що працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 про те, що його відсторонено від керування транспортним засобом(фрагмент відеозапису 27 хв. 05 сек.).
Вищевказані відомості відображені і в рапорті інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Ткача Д.
Окрім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №409783 від 25 січня 2023 року також містяться дані щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, та в протоколі міститься особистий підпис ОСОБА_1 без жодних зауважень.
Даних про те, що після оформлення адміністративного матеріалу ОСОБА_1 дозволено керувати автомобілем, в матеріалах справи немає.
Стосовно доводів сторони захисту щодо не залучення працівниками поліції під час складання протоколу свідків, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Відповідно до положень ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, те, що в цьому випадку були відсутні свідки, проте, велась відеофіксація, вимогам закону не суперечить.
Твердження апеляційної скарги сторони захисту про те, що в матеріалах справи відсутній акт огляду, не спростовує висновків суду першої інстанції та не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 факту вчинення інкримінованого йому правопорушення.
Більше того, відповідно до пункту 10 Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 не проходив огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, оскільки відмовився від проходження такого огляду, а відтак доводи сторони захисту про протилежне є помилковими.
Відповідно і твердження апелянтів про те, що ОСОБА_1 перебував в тяжкому психологічному у зв'язку з ситуацією в країні та тим, що він перебуває на захисті її територіальної цілісності, не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Також, не є слушним посилання апелянтів про те, що працівники поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не роз'яснили ОСОБА_1 його права та порядок проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що ОСОБА_1 під час складання протоколу роз'яснювались його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП та повідомлено коли та яким судом буде здійснюватися розгляд справи, що підтверджується підписом останнього.
Більше того, відеозаписом події також зафіксовано, що працівниками поліції були роз'яснені ОСОБА_1 його права та обов'язки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому доводи ОСОБА_1 та його захисника про протилежне суперечать фактичним обставинам справи (фрагмент відеозапису 22 хв. 00 сек.).
Що стосується доводів апеляційних скарг про те, що працівники поліції здійснили щодо ОСОБА_1 психологічний тиск, внаслідок якого останнього було дискредитовано та складено протокол про адміністративне правопорушення, то суд апеляційної інстанції вважає ці доводи безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.
З матеріалів справи, в т.ч. з відеозапису, жодних порушень з боку поліцейських при оформленні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 не убачається.
Згідно з відеозаписом події, ОСОБА_1 без жодного примусу відповідав на запитання працівників поліції.
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався з будь-якими скаргами на дії працівників поліції, суду не надано.
Будь-яких клопотань щодо виклику працівників поліції або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги, стороною захисту не було заявлено.
В свою чергу, суд не вправі за власної ініціативи збирати докази.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
Як зазначено вище, у зазначеному протоколі міститься підпис самого ОСОБА_1 без жодних зауважень.
Даних про те, що останній оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.
Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог законну при розгляді вказаної справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбаченіст.283 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючисьст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Морозова В.Ю. залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 04 квітня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 336/1110/23