Код суду 233 Справа № 233/7500/23
Вирок
Іменем України
22 січня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052380000382 від 18 жовтня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодружений, працездатний, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263КК України, -
Відповідно до обвинувального акту від 04 грудня 2023 року затвердженого прокурором Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 :
ОСОБА_5 - в середині вересня 2023 року, приблизно о 12.00 годині, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, знаходився на території ЗЗСО №6, розташованого за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. 6 вересня, буд. 79, де біля майданчику для міні футболу, поруч з трибуною, виявив ручну оборонно-наступальну протипіхотну гранату типу DM51A2, яка відноситься до категорії бойових припасів.
В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання бойового припасу. Негайно реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що виявлений ним предмет є бойовим припасом, придбання, зберігання і носіння якого без відповідного дозволу є незаконним, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, в порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 вiд 12.10.1992 року та «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної холодної зброї, пристроїв вітчизняного та виготовлення для відстрілу набоїв з гумовими, або аналогічними якостями, метальними снарядами несмертельної дії, та указаних набоїв, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС №622 від 21.08.1998 (зі змінами), підняв ручну оборонно-наступальну протипіхотну гранату типу DM51A2 та поклав у кишеню своєї куртки, щоб перенести за місцем свого мешкання, тим самим здійснив незаконне придбання бойового припасу без передбаченого законом дозволу.
Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне, без передбаченого законом дозволу носіння бойового припасу, в середині вересня 2023 року, приблизно о 12:20 годині, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановите не представилось можливим,
ОСОБА_5 , переніс ручну оборонно-наступальну протипіхотну гранату типу DM51A2, яка відноситься до категорії бойових припасів, за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим здійснив умисне, незаконне носіння бойового припасу, без передбаченого законом дозволу. Знаходячись за вищевказаною адресою, ОСОБА_5 , з метою протиправного, без передбаченого законом дозволу зберігання бойових припасів, дістав із кишені куртки ручну оборонно-наступальну протипіхотну гранату типу DM51A2, яка відноситься до категорії бойових припасів, та поклав на поверхню комп'ютерного стола у приміщенні спальної кімнати, де став незаконно, умисно зберігати бойовий припас, без передбаченого законом дозволу до 18.10.2023 року.
18 жовтня 2023 року, в період часу з 15-40 год. по 16-20 год., в ході проведеного у встановленому законом порядку огляду місця події, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим СВ ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області у ОСОБА_5 виявлено та вилучено з поверхні комп'ютерного стола у приміщенні спальної кімнати:
корпус ручної оборонно-наступальної протипіхотної гранати типу DM51A2 та засіб підриву (засіб детонування) запал ручної гранати типу DM82A3, які у конструктивному поєднанні, - запал типу DM82A3 та корпус гранати DM51A2, являються ручною оборонно-наступальною протипіхотною гранатою типу DM82A3, яка відноситься до бойового припасу.
Таким чином, придбання, носіння та зберігання ОСОБА_5 , бойових припасів здійснено умисно, незаконно, без передбаченого законом дозволу та в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576 та п.п.2,8,9,11,12 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС № 622 від 21.08.1998 (зі змінами), а також вимог Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 за № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», відповідно до положень якої (додаток №1) вказані вище бойові припаси відносяться до видів майна, що не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, та не є предметами, щодо яких може бути надано дозвіл МВС України, а тому доступ до цих предметів сторонніх осіб є значною загрозою інтересам держави та безпеки громадян.
Такі дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.263КК України, як умисне, незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
04 грудня 2023 року між прокурором Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з умовами вказаної угоди ОСОБА_5 , який повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, виявив щире каяття - зобов'язався беззастережно визнати себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, у судовому провадженні; надати правдиві покази у судовому засіданні під час судового розгляду кримінального провадження.
Крім того, вказаною угодою сторони погодили покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у виді 3 (трьох) років позбавлення волі та відповідно до ст.75КК України узгоджено звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Згідно з п.1 ч.3 ст.314КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст.468КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів.
Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12КК України є тяжким злочином.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
З огляду на викладене, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим, в присутності його захисника, відповідає вимогам закону, не порушує законних прав чи інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
При дослідженні особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 - раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має адресу реєстрації та місце мешкання, характеризується - посередньо, за сімейним станом - неодружений, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні - немає, працездатний, офіційно не працевлаштований, на диспансерних обліках в закладах охорони здоров'я не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263КК України, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі та відповідно до ст.75КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням, є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 04 грудня 2023 року про визнання винуватості, укладеною між прокурором Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 і призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Документально підтвердженні процесуальні витрати на залучення експерта, відповідно до ч.2 ст.124КПК України, слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , з якого стягнути на користь держави витрати на проведення судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/105-23/4281-ВТХ від 30 жовтня 2023 року у розмірі 3824 (три тисячі вісімсот двадцять чотири) гривні, 00 копійок.
Питання про речові докази у вигляді корпусу гранати ДМ-51 (1 од) та запалу ДМ-82 (1 од) - не потребує вирішення у зв'язку із їх знищенням на підставі наданого суду стороною обвинувачення Акту про знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадають №930 від 27 жовтня 2023 року.
Питання про інші речові докази необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100КПК України.
Запобіжний захід до обвинуваченого - не застосовано, клопотання від прокурора, з цього приводу - не надходило та суд не знаходить підстав для його застосування.
Керуючись ст.ст.314,373,374,475КПК України, суд -
Угоду про визнання винуватості укладену 04 грудня 2023 року між прокурором Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 - затвердити.
ОСОБА_5 - визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75КК України - ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та з покладенням на нього відповідно до ст.76КК України обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Нагляд за ОСОБА_5 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем мешкання засудженого.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави у відшкодування витрат на залучення експертів, на проведення судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/105-23/4281-ВТХ від 30 жовтня 2023 року у розмірі 3824 (три тисячі вісімсот двадцять чотири) гривні, 00 копійок.
Речові докази:
- уламки корпусу гранати DМ51А2 та запалу DМ82А3, які знаходяться у камері зберігання ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області (квитанція №684 від 31 жовтня 2023 року, номер книги обліку 34, порядковий номер 684), після набрання вироком законної сили - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити та/або направити: прокурору обвинуваченому та захиснику.
Суддя ОСОБА_1