Справа № 523/20356/23
Провадження №6/523/136/24
"04" січня 2024 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
головуючого судді - Дяченко В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Томілко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, -
Головний державний виконавець Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тріфонов О.Ю. звернувся до суду з поданням, в якому просив тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу - боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), без вилучення паспортного документа, до виконання зобов'язань покладених на нього виконавчим листом №1527/2-278/11 від 10 вересня 2015 року в межах зведеного виконавчого провадження № 65389874 до складу якого входять виконавчі провадження № 65314515, 62190237, 64786801.
Подання обґрунтовано тим, що на примусовому виконанні у Суворовському відділі державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться зведене виконавче провадження № 65389874. Боржник за вказаним виконавчим провадженням добровільно виконувати боргові зобов'язання відмовляється, на виклики державного виконавця не з'являється. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судове засідання головний державний виконавець Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тріфонов О.Ю. не з'явився, в поданні просив справу розглянути у його відсутність.
Дослідивши матеріали подання та виконавчого провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Судом встановлено, що у Суворовському відділі державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на примусовому виконанні знаходяться виконавчі провадження:
-№ 65314515 з примусового виконання виконавчого листа № 1527/2-278/11 від 10.09.2015 року виданого Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен банк Аваль" заборгованості на загальну суму 2 220 543,33 грн.
-№ 64786801 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 60317001 від 09 березня 2021 року виданого Першим Суворовський ВДВС у м. Одесі ПМУЮ (м. Одеса), про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави суми виконавчого збору у розмірі 222 054,33 грн.
-№ 62190237 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ф23134-17У від 05 листопада 2019 року виданого Головним управлінням ДПС Одеській області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління ДПС в Одеській області боргу у розмірі 8 262,54 грн.
Постановою державного виконавця вказані виконавчі провадження об'єднанні в одне провадження № 65314515.
За вказаним виконавчим провадженням боржником є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Постановами про відкриття виконавчого провадження ( а.с. 16, 74, 78) зобов'язано боржника протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Як вбачається з матеріалів справи усі копії постанов, винесених в процесі примусового виконання рішення суду, направлялись боржнику за його зареєстрованим місцем проживання - АДРЕСА_1 .
Згідно повідомлення Державної міграційної служби України від 20.01.2023 року ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» та у постанові Верховного суду від 15 травня 2019 року (справа № 922/4244/17), зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч.3 ст.441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» встановлює підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон.
Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.6 цього Закону, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Частиною другою ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених ч.ч.1,6 цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
З погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п.5 ч.1 ст.6 Закону № 3857-XII та у п.18 ч.3 ст.11 Закону №606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Таким чином, поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».
Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Майна та/або доходів, за рахунок якого можливо здійснити примусове виконання у боржника не виявлено, приймаючи до уваги, що боржник перетинає державний кордон та виїжджає за межі території України, зважаючи на те, що боржник не вживає дієвих заходів для виконання покладених на нього виконавчим документом №1527/2-278/11 від 10.09.2015 року обов'язків, державним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження № 66624771 проведено всі дії передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» спрямовані на погашення боргу, рішення суду донині не виконане, суд вважає наявними підстави для тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на боржника виконавчим листом №1527/2-278/11 від 10.09.2015 року.
Виконання судового рішення - сфера регулювання ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 р. у справі «Войтенко проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні п. 1 ст. 1 Протоколу №1).
В рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
Суд зауважує, що безпідставне, тривале та необґрунтоване невиконання виконавчого документа порушує законні права та інтереси стягувача.
Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку що державним виконавцем надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов'язання, а також вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов'язання, у зв'язку з чим, подання є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
За таких обставин, наявні підстави про необхідність обмеження боржника у праві виїзду за межі України, у зв'язку з чим подання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і виїзду в Україну громадян України», ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 260-261, ст.441 ЦПК України, -
Подання Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа - задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), без вилучення паспортного документа, до виконання зобов'язань покладених на нього виконавчим листом №1527/2-278/11 виданого 10 вересня 2015 року Суворовським районним судом м. Одеси, в межах зведеного виконавчого провадження № 65389874 до складу якого входять виконавчі провадження: № 65314515, 62190237, 64786801.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути скасоване судом за вмотивованою заявою боржника.
Копію ухвали для виконання направити до Адміністрації Державної Прикордонної служби України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її виготовлення повного тексту.
Ухвала виготовлена 04.01.2024 року.
Суддя: