Справа № 369/110/24
Провадження № 1-кс/369/114/24
12.01.2024 м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014110000000144 від 17.05.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
10 січня 2024 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014110000000144 від 17.05.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, 17 травня 2014 року, близько 11 години 50 хвилин, водій ОСОБА_4 (НОМЕР_5), керуючи технічно справним автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер Німеччини НОМЕР_5 , рухався автодорогою М-06 «Київ - Чоп», в напрямку міста Києва.
Рухаючись у вказаному напрямку, в правій смузі руху, на 46 км. + 121 м. автодороги М-06 «Київ - Чоп», що в межах Макарівського (нині Бучанського) району Київської області, водій ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та її змінами, відповідним чином не відреагував та не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода, який перетинав проїзну частину у невстановленому місці, в результаті чого здійснив наїзд на вказаного пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину автодороги М-06 «Київ - Чоп» поза межами пішохідного переходу, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 встановлені тілесні ушкодження: рана лівої гомілки, множинні садна підборіддя, правоi щоки, правого плеча, правого передпліччя, правоi кисті, грудної клітки і живота, правого і лівого стегна, лівої гомілки, масивні крововиливи в м'які тканини лобно-тім'яно-скроневої дiлянки голови справа, масивні крововиливи під оболонки і в шлуночки головного мозку, множинні переломи ребер 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 по передньо-підпахвинній лінії справа і 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ребра по біляхребтової лінії зліва, розрив симфізу і зв'язок правого попереково-крижового сполучення справа, перелом правоi клубової кістки з масивними крововиливами в м'які тканини тазу, забій легень, розрив правої долі печінки з наявністю 800мл. кровi в грудній порожнині і 200мл. крові в черевній порожнині, масивні крововиливи в м'які тканини лівого стегна і гомілки, малокрів'я внутрішніх органів.
Смерть ОСОБА_6 настала від сукупності вказаних пошкоджень, ведучою серед яких є закрита черепно-мозкова травма у вигляді масивних крововиливів під оболонки і в шлуночки головного мозку. Пошкодження завданi тупими предметами і могли виникнути при дорожньо-транспортнiй пригоді - зіткненні транспортного засобу, що рухався, з пішоходом. Давнiсть виникнення пошкоджень може відповідати вказаному терміну. Всi тілесні ушкодження у ОСОБА_7 є прижиттєвими і виникли незадовго до настання смерті. Пошкодження у ОСОБА_7 знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням її смерті. Закрита черепно-мозкова травма, закрита травма грудної клітки, живота тазу мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер і розташування пошкоджень, місцем первинного контакту тіла з автомобілем могла бути задньо-внутрішня поверхня лівої гомілки, коли ОСОБА_7 знаходилася у вертикальному положенні і була звернута правим боком і дещо задньою поверхнею тіла до транспортного засобу, що рухався.
При судово-токсикологічній експертизі кровi вiд трупа ОСОБА_6 виявлено 3,44 ‰ етилового спирту, що за життя може відповідати тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння.
Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи за видом експертної спеціальності «10.1 Дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди»: за даних дорожніх обставин водій автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак Німеччини SI .S1057, повинен був діяти вiдповiдно до вимог п.п. 12.3. та 12.6. (ґ) Правил дорожнього руху України, та при заданих вихідних даних водій автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак Німеччини SI.S1057, мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для руху водію, рухаючись як із допустимою швидкістю руху 110 км/год., так iз швидкістю, яку вказав свідок 120 км/год.
Згідно висновку комплексної судово-медичної та авто технічної експертизи: беручи до уваги локалізацію та характер виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 , з урахуванням розташування механічних пошкоджень, які утворилися на автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак Німеччини НОМЕР_6 , під час наїзду на пішохода, можливо сказати, що місцем зіткнення автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» з потерпілою ОСОБА_6 була задньо-права поверхня тіла, де місцем первинного контакту передньої лівої частини кузова автомобіля були нижні кінцівки (з переважною локалізацією по задньо-внутрішній поверхні лівої ноги і по зовнішній поверхні правої ноги) із закиданням тіла на автомобіль (правобічною стороною тулуба) і контактом областю голови справа зі склом вітрового вікна зліва та лівою стійкою панелі вітрового вікна та подальшим відкиданням пішохода від автомобіля і контактом з дорожнім покриттям, при цьому в момент первинного контакту пішохід ОСОБА_6 знаходилася у вертикальному або близько до вертикального положенню відносно автомобіля та перебувала вірогідніше у кроковому стані; вищевказаний механізм автотравми (фронтальне зіткнення легкового автомобіля з пішоходом) підтверджується наявністю характерних контактних (ударних) ушкоджень (на нижніх кінцівках), ознак струсу тіла (крововиливи в ділянці коренів легень), локалізацією виявлених у пішохода тілесних ушкоджень та наявністю бігу їх розташування з визначеними пошкодженнями на автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT», а саме: - характерні контактні (ударні) ушкодження в області нижніх кінцівок (множинні ділянки осадження шкіри та крововиливи в м'які тканини в області нижніх кінцівок на одному рівні; забита рана в області лівої гомілки - бампер-рана), розташовані на висоті від 10 см. до 66 см., що співпадає з локалізацією пошкоджень на автомобілі (зруйнована ліва блок-фара, у лівій частині бампера утворена тріщина, деформована передня частина лівого крила); - розрив правого куприково-клубового з'єднання, перелом правої клубової кістки: - ушкодження в області голови (крововилив в м'які тканини голови в лобно-тім'яно-скроневій ділянці справа) співпадають з пошкодженнями на автомобілі (розбито скло з лівої сторони, деформована ліва стійка панелі вітрового вікна) автомобіля де було виявлено «волосся на лівій стійці автомобіля».
За даних дорожніх обставини подій автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак Німеччини SI .S1057, повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3. та 12.6 (ґ) Правил дорожнього руху України, та при цьому мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для руху водію.
З технiчної точки зору, в діях водія автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак Німеччини SI.S1057, вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3. Правил дорожнього руху України.
В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, що стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 (НОМЕР_5), згідно даних прикордонної служби України (к/п.: -том №2 а.с. 177; - том №3 а.с.96), 12.12.2014 року через прикордонно-пропускний пункт «Грушів» здійснив виїзд із території України на автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT» та по даний час на територію України не в'їздив.
Окрім того, за результатами виконаного міжнародного доручення у 2015 році встановлено, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 ; від дачі показів відмовився, зазначив у анкетних даних, що являється пенсіонером та вже по роботі не подорожує і не здійснює службові відрядження за кордон, у тому числі на територію України, не планує здійснювати в'їзд.
Також, у ході досудового розслідування встановлено, що станом на 22.06.2021 в ході усного спілкування із свідком ОСОБА_8 (к/п. том № 2 а.с. 199) по телефону НОМЕР_3 , яка являлася колегою та особистим перекладачем по роботі - водія ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 ) встановлено, що вона підтримує з ним зв'язок за телефоном: НОМЕР_4 ; та спілкується. Зі слів свідка встановлено, що вказаний водій звільнився з місця роботи, являється пенсіонером, на даний час проживає: АДРЕСА_1 .
23.06.2021 року ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було заочно повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Таким чином, проведеними під час досудового розслідування слідчими та процесуальними діями, а також вжитими оперативно-розшуковими заходами встановити місце знаходження особи підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) не виявилось можливим.
23.06.2021 року підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) оголошено в розшук, досудове розслідування за даним фактом зупинено.
Вина ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
-протоколом огляду місця ДТП, схемою та ілюстративною таблицею до нього 17.05.2014 р.;
-протоколом огляду транспортного засобу та ілюстративною таблицею до нього 17.05.2014 р.;
-висновками експерті, судової інженерно-технічної експертизи за спеціальністю «Транспортно-трасологічне дослідження», - № 466-А від 25.04.2014, № 9-76 від 12.11.2014;
-висновком експерта, судової інженерно-технічної експертизи за спеціальністю «Дослідження технічного стану транспортного засобу», № 421-А від 02.06.2014;
-висновком експерта, судової інженерно-технічної експертизи за спеціальністю «Дослідження обставин та механізму ДТП», № 5-01/53 від 05.02.2015;
-висновком експерта, комплексної судово-медичної та судової інженерно-технічної експертизи за спеціальністю «Дослідження обставин та механізму ДТП», №142/К/8-02/1242 від 31.03.2016;
-висновком експерта, комплексної судово-медичної та судової інженерно-технічної експертизи за спеціальністю «Дослідження обставин та механізму ДТП», №16232/16-52/7812/17-52; 463/16 від 17.05.2017.
Таким чином, ОСОБА_4 (НОМЕР_5) підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_6 .
Підозрюваний ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Також під час розслідування встановлено та об'єктивно підтверджено, що громадянин ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) переховується від органу досудового розслідування, чим перешкоджає слідству та місце його знаходження на даний час не відоме.
Зазначили, що за таких обставин, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
-переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
-незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування щодо нього міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку прокурора, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави слідчому вважати, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) може здійснити дії, передбачені п.п.1,3 та 4 ч.1 ст.177 КПК України.
За таких обставин орган досудового розслідування приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, передбачених чинним КПК України, а ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ).
Враховуючи вище викладене, просив надати дозвіл на затримання з взяттям під варту підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Фельхаммер Республіки Німеччина (DEUTSCH m. FELLHAMMER), гр. Німеччини, німець, освіта вища (дипломований інженер-технік), працює керівником відділу продажів у регіоні ТОВ «Фріцшеферт ГМБХ» (місто Нойкiркхейн Німеччина); зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 ; раніше не судимий), підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи від 10 січня 2024 року справу передано для розгляду судді ОСОБА_9 .
Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_10 щодо повторного автоматичного розподілу справи від 12 січня 2024 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2024 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді ОСОБА_1 .
Під час судового засідання прокурор вимоги клопотання підтримав з підстав викладених у ньому, просив задовольнити.
Судом встановлено, 17 травня 2014 року, близько 11 години 50 хвилин, водій ОСОБА_4 (НОМЕР_5), керуючи технічно справним автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер Німеччини НОМЕР_5 , рухався автодорогою М-06 «Київ - Чоп», в напрямку міста Києва.
Рухаючись у вказаному напрямку, в правій смузі руху, на 46 км. + 121 м. автодороги М-06 «Київ - Чоп», що в межах Макарівського (нині Бучанського) району Київської області, водій ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та її змінами, відповідним чином не відреагував та не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода, який перетинав проїзну частину у невстановленому місці, в результаті чого здійснив наїзд на вказаного пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину автодороги М-06 «Київ - Чоп» поза межами пішохідного переходу, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.
23.06.2021 року ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було заочно повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
23.06.2021 року підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) оголошено в розшук, досудове розслідування за даним фактом зупинено.
Вина ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
-протоколом огляду місця ДТП, схемою та ілюстративною таблицею до нього 17.05.2014 р.;
-протоколом огляду транспортного засобу та ілюстративною таблицею до нього 17.05.2014 р.;
-висновками експерті, судової інженерно-технічної експертизи за спеціальністю «Транспортно-трасологічне дослідження», - № 466-А від 25.04.2014, № 9-76 від 12.11.2014;
-висновком експерта, судової інженерно-технічної експертизи за спеціальністю «Дослідження технічного стану транспортного засобу», № 421-А від 02.06.2014;
-висновком експерта, судової інженерно-технічної експертизи за спеціальністю «Дослідження обставин та механізму ДТП», № 5-01/53 від 05.02.2015;
-висновком експерта, комплексної судово-медичної та судової інженерно-технічної експертизи за спеціальністю «Дослідження обставин та механізму ДТП», №142/К/8-02/1242 від 31.03.2016;
-висновком експерта, комплексної судово-медичної та судової інженерно-технічної експертизи за спеціальністю «Дослідження обставин та механізму ДТП», №16232/16-52/7812/17-52; 463/16 від 17.05.2017.
Таким чином, ОСОБА_4 (НОМЕР_5) підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_6 .
Підозрюваний ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Також під час розслідування встановлено та об'єктивно підтверджено, що громадянин ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) переховується від органу досудового розслідування, чим перешкоджає слідству та місце його знаходження на даний час не відоме.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
-переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
-незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Це клопотання може бути подане:
1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою;
2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику;
3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Згідно ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання.
Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1)підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2)незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні;
3)вчинити інше кримінальне правопорушення;
На даний час місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 невідоме, що свідчить про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки він переховується від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до ч.1 ст.188 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу для забезпечення участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурором об'єктивно підтверджено наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення, що прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990р., п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990р.).
Таким чином, оскільки на даний час місце перебування підозрюваного ОСОБА_4 досудовому слідству невідомо, обставини клопотання свідчать про переховування від органів досудового розслідування підозрюваного, який може в подальшому ухилятися від органів досудового слідства та суду, у зв'язку із викладеним прокурор звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядку ст.188 КПК України, про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу для забезпечення участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наведеного вбачається необхідність у наданні дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є реальні відомості про те, що останній переховується від органів досудового розслідування чи суду.
Керуючись ст. ст.176-179, 184, 186, 189, 190, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уроджененця міста Фельхаммер Республіки Німеччина (DEUTSCH m. FELLHAMMER), гр. Німеччини, німця, освіта вища (дипломованого інженера-техніка), працюючого керівником відділу продажів у регіоні ТОВ «Фріцшеферт ГМБХ» (місто Нойкiркхейн Німеччина); зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 ; раніше не судимого), підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала про затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; відкликання ухвали прокурором.
Відповідно до ст. 191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора.
Строк дії ухвали 6 місяців.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1