Справа № 369/112/24
Провадження № 1-кс/369/117/24
12.01.2024 м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110200003400 від 08.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
10 січня 2024 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12015110200003400 від 08.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 08 вересня 2015 близько 10 години 20 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz 207D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по території оптового ринку сільськогосподарської продукції «Столичний», що за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева 110-А, між торгівельним павільйоном № НОМЕР_2 та торгівельним павільйоном № НОМЕР_3 в напрямку виїзду з території ринку.
Рухаючись у вказаному напрямку, перед пішохідним переходом, що веде з торгівельного павільйону № НОМЕР_2 до торгівельного павільйону №2, ОСОБА_4 проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який перетинав проїзну частину по пішохідному переходу з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля.
В результаті ДТП пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової трави: забою головного мозку з формуванням вогнища геморагічного забою в лівій скроневій і заднє-лобній ділянках, лінійного перелому тім'яної кістки зліва, забою м'яких тканин голови в лівій тім'яній ділянці. Згідно висновку експерта №278/Д від 26.10.2015 вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження.
Під час досудового розслідування, з метою виклику для проведення слідчих дій за участю ОСОБА_4 , останньому неодноразово здійснювались телефонні дзвінки на наявні у нього мобільний телефон: НОМЕР_4 , однак, згідно наданої операторами інформації: «поточний стан рахунку абонента не дозволяє прийняти Ваш зв'язок», що свідчить про те, що абонент перебуває в роумінгу, тобто за межами території України.
30.11.2015 року ОСОБА_4 було заочно повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про що у встановлений законом порядку, було надіслано повідомленням за місцем проживання ОСОБА_4 , яке останній вказував в ході досудового розслідування. Крім того, копію повідомлення про підозру було вручено захиснику підозрюваного ОСОБА_6 , з яким 09.09.2015 року ОСОБА_4 уклав договір про надання правової допомоги.
В ході усної бесіди захисник повідомив, що ОСОБА_4 залишив територію України та на даний час перебуває на території Азербайджану.
Згідно інформації виконаних доручень працівниками карного розшуку, за адресою, яку вказував ОСОБА_4 , двері будинку ніхто не відчинив.
Згідно наданої інформації Управлінням інформаційно-аналітичного забезпечення ГУ НП України в Київській області ОСОБА_4 08.11.2015 року перетнув кордон України в напрямку «виїзд», а саме авіарейсом №211 «Київ-Тбілісі» вилетів до Тбілісі.
Таким чином, проведеними під час досудового розслідування слідчими та процесуальними діями, а також вжитими оперативно-розшуковими заходами встановити місце знаходження особи підозрюваного ОСОБА_4 не виявилось можливим.
12.01.2016 року підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук, досудове розслідування за даним фактом зупинено.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця ДТП від 08.09.2015 р.; схемою до протоколу ОМП та ілюстративною таблицею до нього; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 12.10.2015 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 16.05.2015 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 14.11.2015 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від.14.11.2015 р.; висновком судово-медичної експертиз №278 від 26.10.2015 р.; висновками експертиз технічного стану т/з №5-01/790 від 28.09.2015р.; висновком судової автотехнічної експертизи №5-01/921 від 22.10.2015р.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, кваліфіковане як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 .
Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Також під час розслідування встановлено та об'єктивно підтверджено, що громадянин ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування, чим перешкоджає слідству та місце його знаходження на даний час не відоме.
Враховуючи вищевикладене, просив надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Вандам Габалінського району Республіки Азербайджан, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , азербайджанця, громадянина Азербайджану, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи від 10 січня 2024 року справу передано для розгляду судді ОСОБА_10 .
Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_11 щодо повторного автоматичного розподілу справи від 12 січня 2024 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2024 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді ОСОБА_1 .
Під час судового засідання прокурор вимоги клопотання підтримав з підстав викладених у ньому, просив задовольнити.
Судом встановлено, що 08 вересня 2015 близько 10 години 20 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz 207D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по території оптового ринку сільськогосподарської продукції «Столичний», що за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева 110-А, між торгівельним павільйоном № НОМЕР_2 та торгівельним павільйоном № НОМЕР_3 в напрямку виїзду з території ринку.
Рухаючись у вказаному напрямку, перед пішохідним переходом, що веде з торгівельного павільйону № НОМЕР_2 до торгівельного павільйону №2, ОСОБА_4 проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який перетинав проїзну частину по пішохідному переходу з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля.
З матеріалів справи вбачається, що в результаті ДТП пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової трави: забою головного мозку з формуванням вогнища геморагічного забою в лівій скроневій і заднє-лобній ділянках, лінійного перелому тім'яної кістки зліва, забою м'яких тканин голови в лівій тім'яній ділянці. Згідно висновку експерта №278/Д від 26.10.2015 вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження.
Як встановлено судом, під час досудового розслідування, з метою виклику для проведення слідчих дій за участю ОСОБА_4 , останньому неодноразово здійснювались телефонні дзвінки на наявні у нього мобільний телефон: НОМЕР_4 , однак, згідно наданої операторами інформації: «поточний стан рахунку абонента не дозволяє прийняти Ваш зв'язок», що свідчить про те, що абонент перебуває в роумінгу, тобто за межами території України.
Так, 30.11.2015 року ОСОБА_4 було заочно повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про що у встановлений законом порядку, було надіслано повідомленням за місцем проживання ОСОБА_4 , яке останній вказував в ході досудового розслідування. Крім того, копію повідомлення про підозру було вручено захиснику підозрюваного ОСОБА_6 , з яким 09.09.2015 року ОСОБА_4 уклав договір про надання правової допомоги.
В ході усної бесіди захисник повідомив, що ОСОБА_4 залишив територію України та на даний час перебуває на території Азербайджану.
Згідно інформації виконаних доручень працівниками карного розшуку, за адресою, яку вказував ОСОБА_4 , двері будинку ніхто не відчинив.
Згідно наданої інформації Управлінням інформаційно-аналітичного забезпечення ГУ НП України в Київській області ОСОБА_4 08.11.2015 року перетнув кордон України в напрямку «виїзд», а саме авіарейсом №211 «Київ-Тбілісі» вилетів до Тбілісі.
Таким чином, проведеними під час досудового розслідування слідчими та процесуальними діями, а також вжитими оперативно-розшуковими заходами встановити місце знаходження особи підозрюваного ОСОБА_4 не виявилось можливим.
З матеріалів справи встановлено, що 12.01.2016 року підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук, досудове розслідування за даним фактом зупинено.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця ДТП від 08.09.2015 р.; схемою до протоколу ОМП та ілюстративною таблицею до нього; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 12.10.2015 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 16.05.2015 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 14.11.2015 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від.14.11.2015 р.; висновком судово-медичної експертиз №278 від 26.10.2015 р.; висновками експертиз технічного стану т/з №5-01/790 від 28.09.2015р.; висновком судової автотехнічної експертизи №5-01/921 від 22.10.2015р.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, кваліфіковане як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 .
Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Також під час розслідування встановлено та об'єктивно підтверджено, що громадянин ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування, чим перешкоджає слідству та місце його знаходження на даний час не відоме.
Відповідно до ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Це клопотання може бути подане:
1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою;
2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику;
3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Згідно ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання.
Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1)підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2)незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні;
3)вчинити інше кримінальне правопорушення;
На даний час місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 невідоме, що свідчить про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки він переховується від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до ч.1 ст.188 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу для забезпечення участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурором об'єктивно підтверджено наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення, що прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990р., п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990р.).
Таким чином, оскільки на даний час місце перебування підозрюваного ОСОБА_4 досудовому слідству невідомо, обставини клопотання свідчать про переховування від органів досудового розслідування підозрюваного, який може в подальшому ухилятися від органів досудового слідства та суду, у зв'язку із викладеним прокурор звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядку ст.188 КПК України, про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу для забезпечення участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наведеного вбачається необхідність у наданні дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є реальні відомості про те, що останній переховується від органів досудового розслідування чи суду.
Керуючись ст. ст.176-179, 184, 186, 189, 190, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Вандам Габалінського району Республіки Азербайджан, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , азербайджанця, громадянина Азербайджану, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала про затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; відкликання ухвали прокурором.
Відповідно до ст. 191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора.
Строк дії ухвали 6 місяців.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1