Справа № 367/5146/23
Провадження №2/367/4603/2023
Іменем України
13 листопада 2023 року Ірпінський міський суд Київської області в складі
судді Карабаза Н.Ф.,
за участю секретаря Шемігон В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом АТ «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
АТ «Райффайзен Банк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зазначивши, що 20.07.2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним Банком «Аваль» правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов'язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/3847/74/24018, згідно умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі: 33 681,00 доларів США строком до 20.12.2025 року. Позичальник, у свою чергу, зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі - 12,5% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені кредитним договором. Перед укладенням та підписанням кредитного договору, позичальник звернувся до банку із заявою-анкетою на отримання кредиту, де в графі 1. «Відомості про кредит» власноручно зазначив, що має намір отримати споживчий кредит та обрав валюту - долари США, суму, бажаний строк кредитування та зазначив мету, тобто цільове використання кредиту. Своїм підписом під відповідним документом позичальник засвідчив, що ознайомлений у письмовій формі з діючим законодавством України, що регламентує відношення банку та клієнта. Відповідно до умов п.3.1 кредитного договору кредитор надав позичальнику кредит на умовах його забезпечення строковості, повернення та сплати за користування. Таким чином, банк виконав свої зобов'язання, надавши останньому кредитні коштив сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору. Проте, всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов'язання, а саме: не здійснює погашення кредитної заборгованості згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом, у зв'язку з чим станом на 18.04.2023 року заборгованість останнього перед АТ «Райффайзен Банк» за кредитним договором становить 14 430,41 доларів США: 13 493,41 доларів США - заборгованості за кредитом; 937,00 доларів США - заборгованості за відсотками, розрахована пеня. Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 014/3847/74/24018 від 20.12.2005 року у сумі: 14 430,41 доларів США та судові витрати в розмірі 7 915,50 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву в якій позов підтримує, просив його задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення та розглядати справу в його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги визнав.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.07.2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним Банком «Аваль» правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов'язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/3847/74/24018, згідно умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі: 33 681,00 доларів США строком до 20.12.2025 року. Позичальник, у свою чергу, зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі - 12,5% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені кредитним договором. Перед укладенням та підписанням кредитного договору, позичальник звернувся до банку із заявою-анкетою на отримання кредиту, де в графі 1. «Відомості про кредит» власноручно зазначив, що має намір отримати споживчий кредит та обрав валюту - долари США, суму, бажаний строк кредитування та зазначив мету, тобто цільове використання кредиту. Своїм підписом під відповідним документом позичальник засвідчив, що ознайомлений у письмовій формі з діючим законодавством України, що регламентує відношення банку та клієнта. Відповідно до умов п.3.1 кредитного договору кредитор надав позичальнику кредит на умовах його забезпечення строковості, повернення та сплати за користування. Таким чином, банк виконав свої зобов'язання, надавши останньому кредитні коштив сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору. Проте, всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов'язання, а саме: не здійснює погашення кредитної заборгованості згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом, у зв'язку з чим станом на 18.04.2023 року заборгованість останнього перед АТ «Райффайзен Банк» за кредитним договором становить 14 430,41 доларів США: 13 493,41 доларів США - заборгованості за кредитом; 937,00 доларів США - заборгованості за відсотками, розрахована пеня.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також статтями 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на такі особливості виконання грошового зобов'язання: «Грошовою одиницею України є гривня (частина перша статті 99 Конституції України). Але Основний Закон не встановлює заборони використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК України). Тобто гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на території України за номінальною вартістю (частина перша статті 192 ЦК України), тоді як обіг іноземної валюти регламентований законами України.
Приписи чинного законодавства, хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, у якому має бути виражене та виконане зобов'язання (частина перша статті 192, частина перша статті 524, частина перша статті 533 ЦК України), однак не забороняють вираження у договорі грошового зобов'язання в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на перерахунок грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України щодо іноземної валюти.
Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (частина друга статі 524 ЦК України). Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частина друга статті 533 ЦК України).
Як укладення, так і виконання договірних зобов'язань, зокрема позики, виражених через іноземну валюту, не суперечить законодавству України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошей (суму позики), тобто таку ж суму грошових коштів в іноземній валюті, яку він отримав у позику (частина перша статті 1046, частина перша статті 1049 ЦК України; див. також постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16)».
Відповідно до укладеного договору позики сторонами визначено валюту договору долари США.
За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 14 430,41 доларів США.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 7 915,50 грн.
Керуючись ст. 16, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 10, 76, 133, 141, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» (код за ЄДРПОУ: 14305909)заборгованість, яка виникла за кредитним договором № 014/3847/74/24018 від 20.12.2005 року у сумі: 14 430,41 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» (код за ЄДРПОУ: 14305909) витрати по сплаті судового збору7 915,50 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Суддя: Н.Ф. Карабаза