Справа № 365/835/23
Номер провадження: 2-а/365/1/24
Іменем України
22 січня 2024 року смт Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.
за участю
секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 1 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, з особливостями, визначеними законом для окремих категорій термінових адміністративних справ, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
25.12.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, № 8212082 від 26.11.2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340,00 грн, а також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.11.2023 року о 11 год. 46 хв. на 452 км траси Київ-Одеса Одеської області Біляївського району с. Дачне, УПП в Одеській області, інспектором поліції 1 бат. 6 роти, молодшим лейтенантом поліції Рябоконь В.С. щодо позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. В постанові зазначено, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем із встановленими додатковими світловими ліхтарями з порушенням ДСТУ 3649, відео ПВР471810, чим порушив п. 31.4 ПДР - керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання якового не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху та технічної експлуатації.
Позивач вважає, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Пристрої, вставлені на автомобіль та сприйняті працівником поліції, як додаткові ліхтарі, такими не є. Вони є розбірним з'єднанням, тимчасовим заходом, декором. Ці елементи не мають характеру простійного фіксування на вказаному транспортному засобі. Крім того, вони не є освітлювальними пристроями, а тому такі дії не можуть вважатися переобладнанням транспортного засобу. Крім того, працівником поліції, належним чином не встановлено невідповідності транспортного засобу встановленим до його конструкції і технічного стану вимогам, і зокрема факту того, що встановлення цих елементів призвело до порушення вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху. Позивачем не було внесено жодних змін в прилади зовнішні світлові, тому жодним чином конструкція транспортного засобу не змінена та відповідає всім технічним вимогам ДСТУ 3649. Працівником поліції проведено візуальну оцінку транспортного засобу, без належної фіксації такого переобладнання. Також під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивачу не було надано можливість скористатися правовою допомогою, хоча ним було заявлене відповідне клопотання.
25 грудня 2023 року ухвалою Згурівського районного суду Київської області відкрито провадження у адміністративній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленнями учасників справи, з особливостями, визначеними законом для окремих категорій термінових адміністративних справ, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи. Позивачу поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом, як такий, що пропущений з поважних причин.
У судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з'явився, направив до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся у встановленому законодавством порядку, про причини неявки суд не повідомив. Своїм правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, їхнє неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду на підставі до ч. 3 ст. 268 КАС України.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, судом встановлено, що 26.11.2023 року УПП в Одеській області, інспектором поліції 1 бат. 6 роти, молодшим лейтенантом поліції Рябоконь В.С. щодо позивача ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕАТ № 8212082 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ № 8212082 від 26.11.2023 року, винесеної УПП в Одеській області, інспектором поліції 1 бат. 6 роти, молодшим лейтенантом поліції Рябоконь В.С., 26.11.2023 о 11:43 год. с. Дачне траса АМ-05 Київ-Одеса 452 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем із встановленими додатковими світловими ліхтарями з порушенням ДСТУ 3649, відео ПВР471810, чим порушив п. 31.4 ПДР - керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання якового не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху та технічної експлуатації, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, та постановою застосовано відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн (копія постанови - а.с. 8).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 ст. 222 КУпАП визначає перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядають органи Національної поліції. Зокрема, до повноважень Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом № 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України (зокрема, правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП) поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Частини 9 та 10 Розділ ІІІ Інструкції передбачають, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положеннями ст. 283 КУпАП визначено, що постанова повинна містити, зокрема опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП та зазначено, що позивач ОСОБА_1 порушив п. 31.4 ПДР України.
Так, порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" № 3353 від 30 червня 1993 року, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями).
Згідно п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
У відповідності до пп. 31.4, 31.4.3 "а" ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, якщо кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.
Статтею 33 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
Так, ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» (надалі ДСТУ 3649:2010) визначені вимоги до технічного стану колісних транспортних засобів (далі КТЗ).
Відповідно до п. 5.1 ДСТУ 3649:2010 технічний стан КТЗ повинен відповідати вимогам законодавства, чинних нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху й охорони навколишнього середовища та вимогам підприємства-виробника.
Пунктом 6.1 ДСТУ 3649:2010 встановлено вимоги до зовнішніх світлових приладів.
Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 ДСТУ 3649:2010 не дозволено змінювати розташування приладів зовнішніх світлових (далі ПЗС), їх демонтувати, встановлювати додаткові ПЗС, а також змінювати режим роботи ПЗС, якщо це не передбачено конструкцією або документами щодо погодження переобладнання КТЗ.
Кількість, колір та наявність ПЗС на КТЗ визначають відповідно до таблиці 1 підпункту 6.1.5 ДСТУ 3649:2010. Так, обов'язково на всіх автомобілях та автобусах установлюються фари дальнього та ближнього світла білого кольору. При цьому кількість фар ближнього світла становить 2, а дальнього 2 або 4.
Методи контролювання зовнішніх світлових приладів визначені п. 7.1. ДСТУ 3649:2010, згідно пп. 7.1.1 якого відповідність вимогам 6.1.1.-6.1.5, 6.1.6.3, 6.1.7.1-6.1.7.3, 6.1.7.5, 6.1.7.6 перевіряють візуально.
Диспозиція ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 зробив висновок про те, що сама постанова про адміністративне правопорушення не може розцінюватись як беззаперечний доказ вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Частиною 1 статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ № 8212082 від 26.11.2023 року не зазначено та до постанови не додано жодних доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Суб'єкт владних повноважень не спростував доводи позивача, що така конструкція автомобіля передбачена виробником транспортного засобу.
Вимоги ДСТУ 3649:2010, зокрема, забороняють встановлювати додаткові зовнішні світлові прилади. Проте, відповідачем не надано належних доказів того, що на автомобілі Scania R420, державний номер НОМЕР_1 , саме позивачем, а не виробником встановлені додаткові зовнішні світлові прилади.
Також суб'єкт владних повноважень не спростував доводи позивача, що додаткові ліхтарі є елементом декору та не мають постійного характеру.
Приймаючи рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, працівник поліції виходив лише із візуального суб'єктивного сприйняття зовнішніх світлових приладів автомобіля Scania R420, державний номер НОМЕР_1 , без проведення відповідного дослідження, що в даному випадку є недопустимим.
Суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд при вирішенні справи керується, зокрема, принципом верховенства права.
У статті 62 Конституції України зазначено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право , зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення ..
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ № 8212082 від 26.11.2023 року, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення..
В частині розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
Позивач за подання адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн (а.с. 9 - квитанція). Позивач просив судові витрати покласти на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує правову позицію Верховного Суду у справі № 543/775/17 від 18.03.2020, відповідно до якої, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, за подання позовної заяви щодо вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення позивач повинен сплатити судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач ОСОБА_1 за подання адміністративного позову мав сплатити судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. 9, 140, 222, 245, 247, 251, 252, 258, 280 КУпАП, ст. 2, 5, 6-11, 72-79, 90, 243, 246, 250, 255, 268-272, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ № 8212082 від 26.11.2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Копії рішення суду невідкладно надіслати учасникам справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646.
ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ Р.В. ХИЖНИЙ