Справа № 364/915/23
Провадження № 1-кп/364/22/24
22.01.2024, Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника Білоцерківського районного сектора № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в смт Володарка, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 15.11.2023 за № 12023111030005376 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Володарка Київської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не є депутатом, перебуває на військовому обліку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває,зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачає відповідальність за ст. 126-1 КК України,
Судом встановлено, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України за № 64/2022 від 24.02.2022, о 05:30 на території України введено воєнний стан строком на 30 діб.
Крім цього, відповідно до Указу Президента України за № 254/2023 від 01.05.2023, на часткову зміну ст. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ» - ( зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, Указом від 17.05.2022 № 341/2022, Указом від 12.08.2022 № 573/2022, Указом від 07.11.2022 № 757/2022, Указом від 01.05.2023 № 254/2023, Указом від 18.08.2023 № 451/2023) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 18.08.2023 строком на 90 діб.
В цей час, під час дії правового режиму воєнного стану, ОСОБА_6 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, умисно та безпричинно, в період з 21.12.2022 по 05.09.2023, перебуваючи по місцю свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , систематично вчиняв по відношенню до своєї матері - ОСОБА_4 , з якою спільно проживають в одному будинку, психологічне насильство, яке виражалось у словесних образах, висловлюваннях нецензурною лайкою в бік потерпілої, приниженні її честі та гідності, що призвело до психологічних страждань останньої, погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_4 .
Зокрема, 21.12.2022, о 20:20, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме в будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювався нецензурною лайкою в бік своєї матері ОСОБА_4 , з якою спільно проживають в одному будинку, а також поводився агресивно, чим вчинив психологічне насильство щодо останньої та в подальшому, 16.02.2023 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_6 , продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 17.03.2023, повторно, о 18:00, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: в будинку що по АДРЕСА_1 , висловлювався нецензурною лайкою в бік своєї матері ОСОБА_4 , з якою спільно проживають в одному будинку, а також поводився агресивно, чим вчинив психологічне насильство щодо останньої та в подальшому, 22.03.2023 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Далі, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 05.09.2023, повторно, о 21:30, перебуваючи за місцем свого проживання в будинку по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_4 та в подальшому, 29.09.2023 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим, 14.11.2023, о 17:35, перебуваючи за місцем свого проживання в будинку по АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 висловлювався нецензурною лексикою в бік своєї матері ОСОБА_4 , з якою вони проживають спільно в одному будинку, принижував її гідність, чим вчинив психологічне насильство щодо потерпілої.
Таким чином, ОСОБА_6 , умисно, систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_4 , з якою вони проживають спільно в одному будинку, що призвело до змін в психоемоційному стані у вигляді лабільності емоційних переживань, накопичення емоційних переживань образливості, приниженої гідності, розгубленості почуттів та виникнення у неї психологічних страждань.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, ствердив обставини його вчинення зазначені в обвинувальному акті, вказуючи при цьому, що дійсно систематично вчиняв психологічне насильство відносно своєї матері ОСОБА_4 , з якою спільно проживають в одному будинку, що призвело до психологічних страждань останньої. Суду вказав, що розкаюється у вчиненому, зробив відповідні висновки, просив вибачення у потерпілої та обіцяв, що подібного вчиняти більше не буде.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні ствердила обставини викладені в обвинувальному акті. На суворій мірі покарання не наполягала та просила визначити її на розсуд суду.
Суд, приймаючи до уваги, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, з'ясувавши, що він правильно розуміє зміст фактичних обставин кримінального правопорушення, що немає сумнівів у добровільності його позиції, роз'яснивши, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, заслухавши думку учасників судового розгляду визнав доцільним заслухати показання обвинуваченого щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, дослідити дані, що характеризують особу обвинуваченого. Дослідження інших доказів стосовно обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, суд визнав недоцільним.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, а саме до своєї матері - ОСОБА_4 , що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто за ознаками злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Таким чином, суд при оцінці доказів застосовує критерій доведення винуватості обвинуваченого «поза розумним сумнівом», така доведеність випливає із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Отже, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні тлумачитись тільки на користь особи, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного і обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Характеризуючи особу обвинуваченого, слід зазначити, що ОСОБА_6 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий (а.к.п. 48-49), непрацюючий, неодружений, має на своєму утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.к.п. 57), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.к.п. 44), не є депутатом (а.к.п. 56), на обліку у Білоцерківському районному секторі № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області не перебуває (а.к.п. 51). Перебуває на військовому обліку у четвертому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 з 21.03.2002, рішенням призовної комісії визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час за гр. І ст. 30 в Наказу МОУ № 2/1994 та переданий на військовий облік військовозобов'язаних (а.к.п. 54). По місцю проживання характеризується посередньо (а.к.п. 55).
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 суд відносить його щире каяття.
Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого правопорушення, яке виявляється в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
До обставин, що обтяжують покарання суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення злочину з використання умов воєнного стану.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Одночасно враховуючи вищевикладене, позицію потерпілої, яка міру покарання просила визначити на розсуд суду та досудову доповідь Білоцерківського районного сектора №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, що надійшла до суду у письмовій формі 03.01.2024 № 32/09/67-2024 (а.к.п. 35-40) щодо обвинуваченого та яка була повністю підтримана у судовому засіданні представником вказаної установи, що з урахуванням всіх соціально-психологічних характеристик обвинуваченого, середнього показника рівня ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середнього показника рівня ймовірної небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 можливе без позбавлення або обмеження волі, тому суд дійшов наступного висновку.
Так, окрім наведеного вище, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд бере до уваги положення ст. 12 КК України, відповідно до яких кримінальне правопорушення передбачене ст. 126-1 КК України відноситься до нетяжких злочинів; наявність однієї пом'якшуючої та двох обтяжуючих покарання обставин.
Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе шляхом застосування відносно нього такого виду покарання, як громадські роботи максимального строку передбаченого санкцією статті.
Таке покарання буде достатнім для виправлення та запобігання вчинення ним кримінальних правопорушень, що буде відповідати принципу індивідуалізації покарання, буде співмірним тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007).
Підстав для застосування обвинуваченому ст. 69 КК України судом не встановлено.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою не заявлено.
Речові докази та процесуальні витрати у справі - відсутні.
Оскільки питання щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили прокурором перед судом не ставилось та з учасниками процесу не обговорювалось, одночасно враховуючи, що він не становить собою суспільної небезпеки, тому за таких обставин, суд вважає, що до набрання вироком законної сили запобіжний захід йому не доцільно обирати.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпілою не заявлено.
Речові докази та процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні - відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили - не обирати.
На вирок може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію вироку негайно вручити після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1