Справа № 362/438/24
Провадження № 1-кс/362/37/24
16 січня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні №12024116140000002 від 05.01.2024 року, з метою отримання доказів щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 1 ст. 309 КК України,
16.01.2024 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання дізнавача СД відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 про надання дозволу на проведення обшуку квартирного приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві спільної часткової приватної власності в розмірі 1/9 частки належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, та в розмірі 2/9 частки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення безпосереднього предмету вчинення вказаного кримінального правопорушення - наркотичних засобів та знарядь за допомогою яких вони можуть виготовлятися.
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням досліджуються обставини можливого, незаконного виготовлення та зберігання наркотичного засобу, який знаходиться у незаконному обігу на території України - метадон, громадянином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Із ініціативного рапорту о/у СКП ВП №1 Обухівського РУП ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення вбачається, що в ході відпрацювання території обслуговування на вчинення кримінальних правопорушень, у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, було встановлено, що в місті Васильків проживає особа на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та за вказаною адресою, у приміщенні квартири виготовляє та зберігає наркотичні засоби - метадон.
Вказані обставини підтверджуються долученими на підставі доручення, до матеріалів кримінального провадження протоколами допитів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які повідомили, що їм відомий гр. ОСОБА_5 , який проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яку постійно відвідують невідомі особи, останній ніде не працює та за місцем проживання зберігає та вживає наркотичні речовини.
Зазначене вище дає достатні підстави вважати, що має місце незаконне виготовлення наркотичних засобів ОСОБА_5 , та можливе подальше незаконне їх зберігання у квартирному приміщенні за вище вказаною адресою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.
Вивчивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження №12024116140000002 від 05.01.2024 року, заслухавши прокурора, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні сектору дізнання відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024116140000002 від 05.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (а.с. 5).
Згідно з інформаційним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №361098205 від 08.01.2024 за параметрами запиту встановлено, що квартирне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової приватної власності в розмірі 1/9 частки належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, та в розмірі 2/9 частки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17-20).
Як вбачається із протоколів допиту свідків від 11.01.2024 року, що на їх думку ОСОБА_5 за місцем проживання вживає наркотичні засоби (а.с.11-14).
Відповідно до наданої відповіді «Васильківської БЛІЛ», від 08.01.2024 року ОСОБА_5 перебуває на обліку в лікаря-нарколога з 03.2009 року та проходить лікування (а.с.26).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Відповідно з ч. ч. 1, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 1 ст. 13 КПК України гарантовано, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КПК України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
Частиною другою ст. 40-1 КПК України передбачено, що дізнавач уповноважений проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом; звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Згідно ч. 2 ст. 223 КПК України підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
У відповідності до ч. 3 ст. 234 КПК України у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання; правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; підстави для обшуку; житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв'язок із вчиненим кримінальним правопорушенням; обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 цього Кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом, а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом. Зазначена вимога не поширюється на випадки проведення обшуку з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення, предметів і документів, вилучених з обігу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 234 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.
У відповідності до ст. 300 КПК України для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, та негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені частиною другою статті 264 та статтею 268 цього Кодексу, а також відбирати пояснення для з'ясування обставин вчинення кримінального проступку, проводити медичне освідування, отримувати висновок спеціаліста, що має відповідати вимогам до висновку експерта, знімати показання технічних приладів і технічних засобів у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, вилучати знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей, до внесення відомостей про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, дізнавач та прокурор зобов'язані довести обставини, передбачені вимогами ч. 5 ст. 234 КПК України.
Однією із загальних засад кримінального провадження визначено змагальність сторін (ст. 22 КПК), яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, а суд лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків і, саме сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити, як особисту явку до суду, так саме і подання достатніх та переконливих доказів безпосередньо до слідчого судді.
Таким чином, прокурор, слідчий, дізнавач зобов'язані довести наявність достатніх підстав вважати, що: відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукувані речі, документи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.
Як вбачається з матеріалів клопотання, дізнавачем в підтвердження того, що за адресою: АДРЕСА_1 , знаходяться наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори, а також предмети для їх виготовлення та вживання, додано копія рапорту оперуповноваженого СКП відділення №1 Обухівської РУП ГУНП в Київській області, який згідно КПК України не відноситься до доказів та протоколи допиту свідків, свідчення, яких тільки зводяться до припущення та з яких не вбачається можливим достовірно встановити, що відшукуванні речі дійсно знаходяться за вказаною адресою.
Відповідно до ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі-Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
З метою належного дотримання вимог, закріплених у Конвенції, слідчий суддя під час розгляду клопотання про обшук враховує правові позиції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), сформульовані ним у рішеннях "Ратушна проти України", "Поліщук проти України", "Васильчук проти України", "Головань проти України".
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні від 7 липня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» вказав, що невизначене формулювання обсягу обшуку дало органу влади на власний розсуд вирішувати, які матеріали підлягають вилученню, що призвело до вилучення, крім документів, які стосуються справи, деяких особистих речей. ЄСПЛ зазначив, що відсутність вказівки на конкретну мету обшуку є порушенням ст. 6 Конвенції.
Аналогічна позиція ЄСПЛ міститься в рішенні від 15 липня 2003 року у справі «Ернст та інші проти Бельгії», де вказано, що ордер на проведення обшуку не містив інформації щодо мети проведення обшуку та про предмети, що підлягають вилученню. Таким чином, слідчих було наділено широкими повноваженнями, обшуки не були пропорційними.
Всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, дізнавачем в клопотанні та прокурором в судовому засіданні не доведено потреби досудового розслідування, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні дізнавача.
Таким чином, клопотання ґрунтується на припущеннях, хоча внаслідок обшуку можуть бути реально, істотно обмежені та порушені права і інтереси інших правомірних власників чи користувачів можливого спірного майна, таким чином дізнавач та прокурор в судовому засіданні не довів, що порушення Конституційних прав особи співмірно із завданнями кримінального провадження.
З огляду на те, що метою обшуку, визначеною в ч. 1 ст. 234 КПК України, є виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, слідчий суддя приходить до достовірного висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки матеріалами кримінального провадження не підтверджуються належними письмовими доказами, тому з метою недопущення порушень прав особи закріплених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, клопотання дізнавача про проведення обшуку задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 30 Конституції України, статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, статтями 13, 22, 40-1, 93, 107, 110, 233, 234, 235, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні №12024116140000002 від 05.01.2024 року, з метою отримання доказів щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 1 ст. 309 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 22.01.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1