Справа № 361/18/24
Провадження № 3/361/852/24
22.01.2024 м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Червонописький В.С., розглянувши адміністративні справи, що надійшла з Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-4 КУпАП, -
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №582398 від 23.12.2023 встановлено, що у період з 20.11.2023 по 29.11.2023 малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , в Требухівському ліцеї вчиняв булінг відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: вчиняв дії фізичного та психічного характеру, ображав та вдарив в око, однак не досяг 16-річного віку, тому до відповідальності притягується батько ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явилася, свою провину не визнав та пояснив, що наданий протокол про адміністративне правопорушення не відображає систематичності, порушує ст. 12 КУпАП, ст. 61 Конституції України та складено в термін більше 30 днів з дати події.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши в сукупності наявні в матеріалах докази, вважає, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреса свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Статтею 173-4 ч.3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 173-4 КУпАП - булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого) вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.
Згідно з п. 3-1 ст. 1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п.31 ст. 1 Закону України «Про освіту» - типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Нормами ч. 1 статті 8 Закону України «Прю охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключаютъ приниження честі та гідності дитини.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №582398 від 23.12.2023, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що протягом періоду часу з 20.11.2023 по 29.11.2023 малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив булінг фізичного та психічного характеру відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, останній не досяг шістнадцятирічного віку, а тому до відповідальності притягується його батько ОСОБА_1 .
З аналізу вказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть адміністративного правопорушення викладена в загальних рисах без конкретизації об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, зокрема, в протоколі не зазначено, чи мало діяння систематичний характер, якщо так то в який період часу, з конкретною вказівкою на час кожної події.
Крім того, в матеріалах справи містяться доповідні записки від 15.11.2023 класного керівника 3-А класу ОСОБА_4 та асистента вчителя 3-А класу ОСОБА_5 про події 15.11.2023 року, коли малолітній ОСОБА_2 спеціально зачіпав ОСОБА_6 . Хоча протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_6 складено відносно подій у період часу з 20.11.2023 по 29.11.2023.
Суд звертає увагу на письмові пояснення класного керівника 3-А класу ОСОБА_4 від 16.12.2023, в яких також описуються події 15.11.2023, коли ОСОБА_2 махав кулаками перед ОСОБА_7 , що також не збігається з періодом часу вчинення булінгу, як вказано в протоколі серії ВАД №582398 від 23.12.2023.
Малолітній потерпілий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у своїх письмових поясненнях описує події які мали місце 20.11.2023, 29.11.2023 та 13.11.2023, але подія яка відбулась 13.11.2023 року описується учнем як епізод, коли троє малолітніх учнів намагались привести малолітнього ОСОБА_2 до класного керівника.
Вищевказане свідчить про те, що фізичне та психічне насильство відносно малолітнього потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не має систематичного характеру, а відбулось лише декілька разів, які не описані в протоколі про адміністративне правопорушення, крім того, за участі інших учасників освітнього процесу (учнів).
Суд також звертає увагу, що в силу вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що протокол про вчинене адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо подій, які мали місце у період часу з 20.11.2023 по 29.11.2023, складено 23.12.2023 року.
Зазначені вище обставини, при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, позбавляють суд можливості належно оцінити наявні матеріали для прийняття законного та обґрунтованого рішення про наявність чи відсутність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
В силу вимог ч. 1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виходячи із фабули протоколу.
Згідно з вимогами п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 173-4, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 3 статті 173-2 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, а в разі її оскарження з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.
Суддя В.Червонописький