Справа 523/1585/22-ц
Провадження 2/359/219/2024
17.01.2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чирки С.С.
при секретарі судового засіданні Кулик Т.В.
за участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває на розгляді вищезазначена цивільна справа.
В судове засідання позивач повторно не з'явився, а саме 27.11.2023 року та 17.01.2024 року про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.Однак, конверти із поштовим відправленням було повернуто на адресу суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістк и є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки.
За п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, враховуючи, що позивач вже більше двох місяців не цікавиться провадженням у його справі, судова повістка направлена на його адресу повернулась на адресу суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що в силу положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є врученням судової повістки, тому вважаю за необхідне позов залишити без розгляду.
Керуючись п. 3 ч. 1. ст.257 ЦПК України, суд
Клопотання задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено 22.01.2024 року.
Суддя: Чирка С.С.